Волинянин збирає з городу десятки тон врожаю. ФОТО

Олександр Жур із Гіркої Полонки, що поблизу Луцька, садить багато різних сортів капусти, але ніколи не ріже її вранці,бо в росі і в паморозі вона, каже, неймовірно красива. Поважним господарем чоловік став завдяки спадку, сорому і власному розуму, - інформує Слово Волині.

ОСОРОМИВСЯ І СТАВ ХАЗЯЇНОМ

Нині Олександр Жур збирає зі своїх полів десятки тонн врожаю. Вирощує і овочі, і зернові, і навіть баштанні.

– Пай у чотири гектари подарувала тітка, а ще два є у дружини. Господарювати допомагає родина та сусіди, яких при потребі кличу на толоку, – каже одноосібник.

Щороку два-три гектари засіває зерновими, по гектару – картоплі та капусти, 10-15 сотих цибулі. Є й цукровий буряк, який Жур збуває на цукроварню в Луцьк. Додому везе цукор і жом, а от насіння там не бере, щоб не ризикувати врожаєм, купує перевірене роками.

Не порожньо в Жури і в гаражі: два трактори (один – зібрав власноруч ще в 90-х, інший – Т25), картоплесаджалки, оприскувачі, культиватори, плуги, сівалка, саджалка для капусти.

Та зізнається чоловік, що не завжди так вправно землі раду давав.

– Колись посіяв пшеницю і забув. Знайомий приїхав молотити, присоромив, бо ж були суцільні бур'яни. Крізь землю ледь не провалився... Відтоді багато читаю, їжджу на Дні поля, на семінари. Тобто розумно до землі підходжу, бо тільки так на ній заробити можна, – каже Жур.

НА КАПУСТУ В РОСІ НЕ ПІДНІМАЄТЬСЯ РУКА

Капуста в Олександра Степановича - фаворитка: брюсельська, цвітна, пекінська, броколі, червонокачанна та декілька сортів білокачанної.

– Вже набив руку на білокачанній. Саджаю, в основному, пізні сорти. Якщо рік врожайний, то збираю не менше 50 тонн із гектара, а «Агресора» можна зібрати і 60-80, – зізнається господарник.

Розсаду сортів «Агресор», «Адаптор», «Зенон», «Білосніжка» і «Харківська» навесні висіває однією з перших. Бере насіння лише у перевірених фірм і недешеве, так само, як і препарати від гусені.

– Воно того варте. У мене на початку вересня головка білокачанної капусти вже важить 3-4 кілограми, – тішиться селянин.

Із його слів, капуста – ідеальний попередник для ярої пшениці, а от свою фаворитку саджає по картоплі, цукровому буряку, зернових.

Та є щодо неї одне табу: Жур ніколи не ріже її вранці.
– Рука не піднімається. Вона така красива в росі чи паморозі у вранішньому сонці, – каже замріяно.

За роки господар переконався, що капуста – вигідна культура: затрат мало, а заробити можна.

– Не варто садити гектари і продавати за копійки, але й три головки за космічну ціну – не вихід. Треба, щоб було вигідно і собі, і людям, – наголошує селянин.

ЗЕМЛЯ ПОТРЕБУЄ ЗНАНЬ

Олександр Жур не раз наголошував, що земля не терпить невігластва. Тож він щодень вчиться новому та до людей прислухається. Так дізнався про сидерати. Поля удобрює гірчицею і по мінімуму використовує міндобрива.

– Деякі сидерати відлякують шкідників, наприклад редька пригнічує нематод, гірчиця – паршу. Переорюю зелену масу на зиму і перегній не треба. Це набагато ефективніше, ніж вносити міндобрива, їх даю зовсім небагато. Під картоплю – до 100 кілограмів на гектар поля, обов'язково перед тим приорюю сидерат.

Гербіцидами обробляю лише цукровий буряк, – каже Олександр. – Сидерати вигідні, бо гною не наберешся, худобу тримати треба. Біля неї роботи багато, а я люблю посіяти, виростити і продати.

До речі, поживні сидерати різко знижують засміченість полів, що дозволяє до мінімуму скоротити застосування засобів хімзахисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---