7 жовтня: події, факти, дні народження

День народження 7 жовтня відзначають депутати Луцької міської ради Анатолій Бірюков та Роман Бондарук (на фото), журналісти Наталія Малімон та Ірина Костюк.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає їх та бажає міцного здоров’я, миру і достатку. Хай життя дарує приємні сюрпризи і гарні новини.

Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією «Повідом новину». Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Наша хроніка:

Минулого року луцьке подружжя письменників презентувало нові книги. Чотири нові книги – літературне надбання відомих українських письменників із Луцька Надії Гуменюк та Володимира Лиса, яке запропонували для широкого кола читачів у Луцьку.

Окрім того, на Волині презентували презентували унікальний центр допомоги бійцям АТО. Допомогли його створити громадські активісти й небайдужі люди, а працюють у ньому волонтери.

У 2013 році видання опублікувало результати фотоконкурсу «Школа по приколу».

Також у 2013 році на Волині відгуляли ретро-весілля. Тоді у Володимирі–Волинському районі відбувся фестиваль традиційної національної культури «Український коровай-сузір'я».

У 2012 році показали світ очима птахів. Вражаючі фото демонструють, якими бачать Америку, Африку та Європу орли, журавлі, пелікани та сніжні гуси, коли ширяють високо в небі.

7 жовтня у 2010 році видання розповідало, що в список найвпливовіших жінок не потрапили українки. Натомість перше місце у рейтингу зайняла 46-річна дружина американського президента Барака Обами Мішель.

Народилися:

Цього дня народилися польський композитор Міхал Огінський, французький майстер струнних смичкових інструментів Жан Батіст Війом, український художник, пейзажист Сергій Васильківський, данський фізик, творець першої квантової теорії будови атома Нільс Бор, заслужений художник України, майстер батального живопису Іван Петров, українська гімнастка Людмила Турищева, український політик, журналіст Віктор Уколов.

Сталося:

1913 — уперше у світі на заводі Генрі Форда в Детройті весь виробничий процес збирання автомобілів почали виконувати за новою технологічною схемою — на конвеєрі.

Генрі Форд — американський промисловець, власник заводів з виробництва автомобілів по всьому світу, винахідник, автор 161 патенту США. Його гаслом було «автомобіль для всіх» — завод Форда випускав найбільш дешеві автомобілі на початку епохи автомобілебудування. Ford Motor Company існує і до цього дня.

Генрі Форд відомий також тим, що вперше став використовувати промисловий конвеєр для потокового виробництва автомобілів. Всупереч поширеній помилці, конвеєр використовували і до цього, в тому числі для масового виробництва, наприклад на чиказьких бойнях в XIX столітті. Проте Генрі Форд першим «поставив на конвеєр» технічно складну, тобто потребує технічної підтримки протягом усього терміну експлуатації, продукцію - автомобіль. Книга Форда «Моє життя, мої досягнення» є класичним твором з наукової організації праці. В 1924 книга «Моє життя, мої досягнення» була видана в СРСР. Ця книга стала джерелом такого складного політекономічного явища, як фордизм.

1952 — отримано патент на штрих-код.

Штрихове кодування винайшов молодий інженер Давид Коллінз. Після закінчення інженерного факультету Массачусетського технологічного інституту в 1950-х роках він пішов працювати у Пенсильванську залізницю, де йому довелося зіткнутися з рутинною працею — сортуванням вагонів. Їх треба було перерахувати, з'ясувати номера, та відповідно до документації визначити куди кожен вагон повинен проїхати… Процедура довга, та без гарантії уникнення помилок. Тоді й прийшла ідея освітлювати номери вагонів прожекторами та зчитувати їх за допомогою фотоелементів. Інженер-винахідник, щоб зробити простішим упізнавання номерів, запропонував записувати їх не лише простими цифрами, але й спеціальним кодом, що містив червоні й сині смуги, розташовані на вагоні в прямокутнику півметра довжиною. Випробування підтвердили, що сканувальній пристрій може правильно зчитувати код навіть при швидкості руху вагона близько 100 км/год. Однак Коллінз не заспокоївся. Успіх підштовхнув його вдосконалювати систему. У 1968 році замість прожектора, котрий вимагав надто багато електроенергії, він використав сфокусований лазерний промінь. Розміри сканувального пристрою стали набагато менші, зменшилось і саме маркування, що навело Коллінза на думку використовувати його штрихове кодування не тільки на залізниці, але й у якості товарного коду.

1973 році в США була створена організація «Універсальний товарний код» (UPC — Universal Product Code), котра пропагує використання штрих-кодів в промисловості та торгівлі.

1977 році в Західній Європі для ідентифікування споживчих товарів стала використовуватися аналогічна система під назвою «Європейский артикул» (EAN — European Article Numbering).

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---