USD 41.60 41.95
  • USD 41.60 41.95
  • EUR 41.70 42.00
  • PLN 10.20 10.38

75 років тому на Різдво волинян почали вивозити у Сибір

6 Січня 2015 21:00
У грудні минулого року відзначали 75-річчя створення Волинської області. В радянській історіографії прихід совітів на Волинь називають пафосно – «золотим вереснем». Але тепер, коли час розставив крапки над «і», зрозуміло, що наслідками того приходу стали націоналізація промисловості, банків, транспорту, землі, примусова експропріація майна, репресії та депортації населення.

Якщо повернутися назад на 75 років і потрапити на різдвяні свята 1940 року у Володимир-Волинський, то радісного святкового сміху на його вулицях не почути, як і не побачити ватаг колядників. Над містом нависла зловісна тиша, викликана початком вивезення володимир-волинців до Сибіру. Саме на Різдво «червоні визволителі» пригнали на залізничний вокзал величезні вагони-товарняки, які мали вивезти в сибірські морози тисячі безневинних людей.
Залізничний вокзал
Залізничний вокзал

Також у місті з жовтня 1939 року тривали арешти невгодних радянській владі. У своєму арсеналі та мала великі каральні ресурси. Володимир-Волинську тюрму та будівлі колишнього монастиря отців домінікан передали у розпорядження місцевого відділення НКВС. Окремий загін конвоїрів та охорони розміщувався майже поруч тюрми – у келіях монастиря. Під арешти потрапляли польська та українська інтелігенція, священики, члени ОУН, колишні офіцери польської армії та УНР, учасники різноманітних культурно-просвітницьких товариств.



В 1940 році в тюрмі розстріляно відомого волинського громадського діяча, композитора, священика місцевої Василівської церкви Михайла Тележинського. До червня 1941 року двоповерхову в’язницю вщент заповнили в’язнями серед яких були жінки та навіть півторарічні діти. Більшість живити із в’язниці не вийшли…

ХОЛОДНА ЗИМА 40-ГО

З приходом Червоної Армії на Волинь життя її мешканців змінилося кардинально в усьому, починаючи від побуту і закінчуючи перетином кордону.

У Володимирі-Волинському діяло представництво спільної німецько-радянської комісії по депортації прикордонного населення. Потрібно було лишень подати довідки про німецьке походження когось із члена родини, навіть померлого, і за декілька днів можна було виїхати до Німеччини.

«Виїхати можна було до грудня 1940 року. І охочих це зробити було чимало. У Володимирі, на площі, біля німецької комендатури, яка займалася депортацією до Генерал-Губернаторства (окупованої Польщі), щоденно збиралися тисячі приїжджих з сусідніх повітів, що прагнули пройти співбесіду, і, отримавши необхідний дозвіл, покинути загарбану росіянами, або, як казали місцеві, совітами, Волинь. Всі ці люди знали, що несуть із собою радянські визволителі, тож аби втекти вони набивалися у потяги, що йшли на Польщу так, що годі було сісти. Люди готові були стояти декілька годин на підніжках чи висіти, прив’язавшись мотузками на даху вагонів», - розповідає директор Володимир-Волинської історичного музею Володимир Стемковський.

На Різдво на залізничній станції Володимир-Волинський поруч з потягом, яким виїжджали українці німецького походження до Рейху та Польщі, стояли вагони-товарняки. В них совіти заганяли українців і вивозили їх до Сибіру. Зима 1940 року була дуже холодною та морозною. Мешканці міста з гіркотою жартували, що це росіяни принесли із собою сибірські морози.

ОБДЕРТІ ТА ЗАМУРЗАНІ «ВИЗВОЛИТЕЛІ»

А що могли, окрім морозів, принести солдати Червоної Армії, якщо навіть їх зовнішній вигляд викликав у володимир-волинців почуття жалю.

«Моя мама, Олена Миколаївна, розповідала про прихід червоних військ у 1939 році до Володимира-Волинського. Згадувала, що військові йшли довгою колоною. Здавалося, то була сіра та безлика, аморфна маса. У колоні йшли люди в яких не було облич, а тільки маски, що не виражали ані радості, ані болю, ані печалі. Складалося враження, що військовим було абсолютно однаково куди їх женуть: в Україну чи до Франції. Брудні, голодні, вони сунули по вулиці Луцькій в довжелезних, сірих, потертих шинелях, в чудернацьких гостроверхих шапках з великими нашитими червоними зірками, з довгими рушницями на мотузках. На ногам мали запорошені, подерті черевики з потріпаними обмотками до колін. Солдати були різного віку - від юнаків до старших чоловіків. Проходячи повз продовольчі крамнички, яких було чимало на Луцькій, хтось з молодших вибігав з колони, забігав в розчинені двері склепу, протягував трофейні польські злоті, та прохав отих маленьких булок-сайок. На запитання крамарки-єврейки:

- Скільки ж тобі, хлопче, їх дати? Вигукував російською: - Давай на все, давай пабольше! І загрібав, під здивовані погляди дітей, зо три десятки отої здоби в полу зашморганої шинелі та біг до своїх, і ніби як пірнав в оту сіру масу», - пригадує розповідь мами Наталія Назарівна Грабарчук-Цинкаловська.

На володимир-волинців, які звикли бачити чистих, охайних польських солдат «червоні визволителі», справляли гнітюче враження. Адже поляки, навіть відступаючи все ж були сповнені власної гідності та гонору.

Колона армійців-визволителів йшла вулицею Луцькою, а мешканці міста стояли та спостерігали за ними. Дивилися на рушниці зразка 1890 року з довжелезними багнетами, спостерігали за неголеними командирами, обличчя яких були запорошені темним пилом. Час від часу на російській мові лунали команди офіцерів. Позаду військової колони тягнулися вози з конфіскованим у поміщиків майном, а на них сиділи діти та закутані великими хустками дружини офіцерів.

Солдатів Червоної Армії поселили у покинутих польськими військовими казармах. Офіцерів розселили по квартирах заможних городян та у готелях. Один із готелів, зведений на рубежі сімнадцятого та вісімнадцятого століть знаходився на вулиці Миколаївський - біля церкви Різдва Христового (нині це будинок, в якому живуть священики цього собору).

 На подвір'ї собору Різдва Христового
На подвір'ї собору Різдва Христового


«Зі східного боку, у дворі цього готелю, був гарний дендропарк, закладений у 18 столітті ботаніком Міллером для монахів-єзуїтів. Слід зазначити, що довоєнний Володимир-Волинський був надзвичайно колоритним та самобутнім містом. Приїжджим подобався своїми надзвичайно мальовничими сквериками – густі крони столітніх, пахучих медовим цвітом лип, каштанів, тополь і кленів влітку утворювали шатро над вулицями та маленькими міськими площами. Усюди, у ті далекі роки, по місту: на його площах та вулицях знаходилися барвисті квітники, декоративні кущі. Тротуари були завжди прибрані та або заасфальтовані, або викладені з червоної цегли. Барвисті тенти над великими вітринами магазинів, заповнені крамом крамнички, горщики з квітами, які власники торгівельних закладів та невеличких кав’ярень виставляли на тротуар. Привітні мешканці, які могли спілкуватися декількома мовами (польською, російською, єврейською, німецькою). Відсутність п’яних та жебраків на вулицях. Це була, як казали у 1939 році приїжджі з Радянського Союзу - «настоящая заграница», - зазначає Володимир Стемковський.

Оскільки на 22 жовтня 1939 року комуністи призначили вибори, до них припинили випуск місцевих газет, закрили книгарні, ліквідували культурно-просвітницькі товариства, а найбільш активних учасників арештували та кинули до в’язниці.

ДЕФІЦИТ ТОВАРІВ ТА ПОЯВА ЧЕРГ

Придбати у Володимирі-Волинському до приходу совітів можна було все і, як правило, у магазинах, які мали спеціалізацію. У 1939 році товарообіг у місті становив 50-60 мільйонів злотих у місяць. З жовтня 1939 року з харчами у місті стало сутужно. У магазинах з’явилися невидані раніше товари - вінегрет, тюлька, морс.

«З приходом совітів, маса магазинів просто закрилася, а великі магазини стали державними. Те, що раніше можна було вільно придбати ледь не на кожному куті, стало страшним дефіцитом. Кожен магазин вимагав хорошого керівника, хорошого постачальника та чесних продавців. Все це зникло, бо тодішнє населення не вірило радянській владі. Аби щось придбати, потрібно було вистояти у довжелезних чергах. Наприклад, чергу за хлібом займали о четвертій годині ранку, оскільки всі приватні пекарні були закритими, а хліб можна було отримати по талонах. Дивувало людей ще й те, що в одному магазині можна було придбати як цукерки, так і ковбасу, тобто зникла роздільна торгівля, - зауважує директор музею.

Окрім того, з приходом совітів з прилавків магазинів зникли цитрусові, які можна було побачити лишень у підручниках біології. Натомість горілка та гумове взуття стали доступними, бо завозились у необмеженій кількості. У місті з’явилося багато п’яних і, як наслідок, побільшало матюків.

Так, за відозвою командуючого Українським Фронтом командарма 1 рангу С.Тимошенко, опублікованою у газеті «Вільна Україна» від 28 вересня 1939 року, починалося «нове життя без панів-поміщиків, без гніту і насильства».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 39
Тарас Показати IP 6 Січня 2015 21:10
Назва дуже провокаційна. Згадайте ще 13 століття
Tapacy до Тарас Показати IP 6 Січня 2015 22:26
якщо вивозили таких як нинішніх політиків то нічого страшного в цьому не було
умка-думка до Tapacy Показати IP 7 Січня 2015 10:23
Видно не всіх вивезли, якщо з Україною таке робиться...:(
Ага Показати IP 6 Січня 2015 21:22
От кляти москали. Куда не прийдут, везде пьянка гулянка начинаеться, никто работать не хочет.
дідо Показати IP 6 Січня 2015 21:25
Комуняцько-більшовицька ідеологія є злочинною,нарівні з фашистською. ПР,БЮТ та комуняків давно пора заборонити.
дідо Показати IP 6 Січня 2015 21:57
яка сволота мінусує?
Корінний лучанин до дідо Показати IP 7 Січня 2015 11:36
ДІДО! ТИ в чомусь правий! Я тобі плюсую. А мінусують ТІ, ХТО ПОНАЇХАЛИ А ТАКОЖ НАЩАДКИ "ОСВОБОДІТЄЛЄЙ" із 1939р! Будь певен у цьому.
OTAK OT до Корінний лучанин Показати IP 7 Січня 2015 13:28
згадувати "охайних польских солдат" які мали українців за бидло може тільки холоп, але більшість українців такі і є, то ім пана з єс, то зі штатів подавай. холоп він і є холоп.
Григорій до OTAK OT Показати IP 9 Січня 2015 22:43
А все вірно,поляки військові були-таки набагато охайніші, як і цивільні, до речі. Це непатріотично, але факт - бажаючі можуть легко переконатись по світлинах, що збереглись. Наші молоді і не дуже неголені дядьки і зашугані передчасно постарілі дівчата в латаних-перелатаних дідівських сирнягах, взуті в розлізлі постоли і акуратні, підтягнуті, в блискучих високих чоботях поляки і їх жінки в новомодних платтях і капелюшках. Ми не говоримо про причини, ми констатуємо факт. А відносно бидла, то ним були лише ті, хто був не проти. Бандера з друзями бидлом не був, як і багато інших. До речі, людей завжди дивувало те, що червоні переможці-завойовники мали вигляд часто набагато гірший, нііж переможені ними поляки. Потім на місці поляків виявились блискуче одягнуті німці, до екіпіровки котрих Адольф Алоїзович підходив за всіма канонами тодішньої військової моди. Згадаймо незабутнього В. Тихонова в СС-івському мундирі - красава! А не помогло. А монголи з татарами, непереможні орди котрих століттями дерли Азію та Європу, як Тузик грілку. Вони відрізнялись від своїх противників передовою військовою наукою, найкращою на той час зброєю і... смородом! Їх військо, де коден з вершників з дитинства був привчений робити все необхідне в сідлі, під яким "дозрівав", шматок конини: їсти, пити, спати, справляти нужду малу і велику... смерділо за версту! І перемагало всіх підряд.
патріота Показати IP 6 Січня 2015 22:49
коментар було видалено
булавін до патріота Показати IP 6 Січня 2015 22:57
я тута!
Анонім Показати IP 7 Січня 2015 00:14
Для тих, хто не знає історію, у 1939 року у В.Волинському Україною і не пахло, а була Польща. І тільки з приходом "совітів" з"явилась УРСР у складі СРСР. Цікаво, якби Волинське воєводство залишилось у складі Польщі, щоб тепер говорили сучасні патріоти.
дідо до Анонім Показати IP 7 Січня 2015 00:23
Ваша правда!
Сolonel до дідо Показати IP 7 Січня 2015 00:48
Ух ти, як від анонімної вати нафталіном понесло.....Шпасибо таварисчу Саталину за наше счастливое детство.......
Анонім до Сolonel Показати IP 7 Січня 2015 06:30
Чемодан - Вокзал - Варшава!
Анонім до Анонім Показати IP 7 Січня 2015 07:36
Читай, ******, історію, питай ще живих свідків, тобі розкажуть, прочитай Іванчукове 'Танго смерті' та інш., то багато почерпнеш про визволителів! А Варшава не гірший варіант! То ж не расея!!!!
Анонім до Анонім Показати IP 7 Січня 2015 09:44
Ну, например, знаток истории, когда русские аннексировали Киев у хазар, и где была столица их государства в то время?
Григорій Іванович до Анонім Показати IP 8 Січня 2015 22:26
Нет никаких"русских" !!! Есть: мерю, мокшу, эрзю и вепс (мордва), мари, чухня, , ханты, манси, эвенки, ненцы, буряты, юкагиры (одул - иркин азуу),татары, чуваши, ингуши, адыги (черкесы), чечены, эвенки, тыва, самоеды,тунгусы, лопари, мещера, остяки, уйгуры, мурома, весь, тыва, чудь, пермь, ямь,сосолы, комь, чуваши, якуты, алеуты, чукчи, коряки, удмурты, ительмены,нанайцы, карелы, калмыки, нганасаны хакасы, ойроты, цины, дауры, солоны, (акириков осталось всего 8 человек,- остальные 120 записались «русскими»)торгоуты (потомки кереитов) ... всего около 160 неславянских народов. "Русские" - это их общее название. И нет в России "русской федеративной республики". Нет в России административной единицы где живут так называемые "русские". Татарстан есть, Дагестан есть, а "Русскиестан" - нету
Григорій до Анонім Показати IP 9 Січня 2015 21:59
коментар було видалено
Григорій до Анонім Показати IP 9 Січня 2015 22:12
Для тих, хто історію знає виключно з "Краткого курса истории ВКПб": Володимир, як і вся Волинь нинішня, був завжди українським - і в складі Польщі тодішньої, і в складі Польщі - складової частини Російської імперії, і в усі інші часи. А в Галицько-Волинському князівстві був столицею. Польським він став трохи менше, ніж на два десятиліття до описаних подій після "переможного" походу на Варшаву бравих червоних вояк з не менш бравими полководцями Будьонним і Тухачевським після того, як Пілсудський вломив їм епічної п...и і вони без штанів в обісраних кальсонах летіли назад в СССР, віддавши полякам все, що ті хотіли.
оксана до Анонім Показати IP 11 Січня 2015 19:06
Це правда, моя родина з Володимира-Волинського, бабця розповідала, що через відсутність українських школ навчалась у польській школі польською мовою!. Та й в ту треба було ходити за кілька кілометрів. Про газети там чи книги українською мовою годі й мріяти було! Моя дитина, як і діти всіх тих патріотів, які тут огризаються, ходять в школу, побудовану "червоними загарбниками". В цих школах вчили українську мову і літературу. Хіба не так було? А до 39-го року?
віра Показати IP 7 Січня 2015 07:43
*Танго смерті* написав Ю. Винничук, а так - згідна 100%!!!
Colonel Показати IP 7 Січня 2015 09:53
За радянськоi влади людям краже жилося
Корінний лучанин до Colonel Показати IP 7 Січня 2015 10:38
Це ж треба, яка ОПИСКА у коменті! Щось є МІСТИЧНЕ! Так, "за радянської влади" все було побудовано на "краже" і через те ДЕКОМУ краще жилося! КОРУПЦІЮ принесли совіти і кубло її було в КРЕМЛІ. Це яскраво показали всьому СОЮЗУ і довели слідчі ГП Гдлян та Іванов. ГНИЛА та ЗЛОЧИННА була ота совістська влада яку принесли оті "освободітєлі" , яких отут на ВОЛИНІ проклинали.
Анонім до Colonel Показати IP 7 Січня 2015 16:50
Мій дід багато порозказував, яке краще та наволоч принесла. В тих, хто мав щось і хазяйнував - позабирали. Не згідних - розстряляли чи переселяли з сім'ми. Хто розумнішим був старався виїхати до Канади, Австралії. Людей в колгоспи загнали за трудодні. Церкви поруйнували, п'янство розвели. Жилося добре донощикам і лінивим с*аколизам. Так комуна починала...
Сolonel до Colonel Показати IP 7 Січня 2015 23:04
Не будь сволотою.....Не використовуй чужий нік!
дiдо до Сolonel Показати IP 7 Січня 2015 23:26
Пiдтримую!
умка-думка Показати IP 7 Січня 2015 10:19
Ви краще думайте як мир зробити в Україні, а то все історією "бавитесь", а те що зараз відбувається мало кого цікавить вирішення проблеми, а лише мобілізація, АТО, війна... а про мир хто що говорить а???
Анонім до умка-думка Показати IP 8 Січня 2015 12:15
Це ти у свого шоколадного запитай!
василь Показати IP 7 Січня 2015 10:22
прочитайте повість волинянина О. Добка ТРИ ТОПОЛІ
Корінний лучанин Показати IP 7 Січня 2015 10:28
Так , дійсно, недавно відзначали 75років утвореня совітської ВОЛИНІ ті нащадки отих обдертих совітських пришельців "освободітєлєй" . Тепер оті нащадки обросли пухом та займались дерибаном до і після розвалу СРСР. Дехто став олігархом місцевого "розливу" , вони зараз ВОВКИ в ОВЕЧІЙ ШКУРІ. Втім волинянам оці керувателі знайомі.
Люба до Корінний лучанин Показати IP 8 Січня 2015 12:18
У Володимирі нащадком червоних є Саганюк, який править вже стільки як Брєжнєв і орденів на пузі має неменше. У Нововолинсу Сапожніков що теж "заслужив" чимало орденів у януковича. УП*РІ!
абориген Показати IP 7 Січня 2015 10:41
Боже, скільки людей не має чим зайнятися? Пісятелі, вгамутеся - Різдво настало.
Лучанин до абориген Показати IP 7 Січня 2015 10:44
І ТИ ТЕЖ!!!
дідо Показати IP 7 Січня 2015 12:11
Люди! Не вірте сепару-рашисту який виступає під ніком Корінний лучанин та Colonel
Корінний лучанин до дідо Показати IP 7 Січня 2015 12:46
ДІДО, ти геть ЗДУРІВ, бо по іншому не можу сказати. Я тут живу, і батьки і діди мої ВОЛИНЯНИ. і за ЧЕСТЬ свою постояти МОЖУ! Зрозумів НЕДОУМКУ! За "сепара- рашиста" можеш і схлопотати !!! Не думай, що ВОЛИНЯКИ можуть прощати подібні виходки! Наші хлопці-ВОЛИНЯКИ свою честь та гідність на СХОДІ відстоюють!
дiдо до Корінний лучанин Показати IP 7 Січня 2015 22:51
Хто
007 Показати IP 8 Січня 2015 10:12
Добре написано !!!!
Валерій до Аноніма Показати IP 8 Січня 2018 14:06
"Для тих, хто не знає історію, у 1939 року у В.Волинському Україною і не пахло, а була Польща. І тільки з приходом "совітів" з"явилась УРСР у складі СРСР." Тобто УНР не було і офіцерів УНР з Володимира не вивозили і навіть могил на Володимирському кладовищи немає? І воно ще стверджує що "чтає" історвю, ущербне.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus