Будівлю військкомату в Ковелі «охороняє» «Правий сектор»

Містом залізничників ширяться чутки, начебто одноповерхову, ще довоєнну будівлю на вулиці Грушевського, у якій півстоліття дислокувався Ковельський військовий комісаріат, захопили хлопці з «Правого сектору». Що ж відбувається тут насправді?

Керівник міськрайонного громадського формування «Правий сектор» Сергій Дружинович каже, що через скорочення штату військкомат перебрався на менші «площі» – у сусідній будинок, де знаходилася призовна дільниця, а його побратими – громадські активісти – допомагають комісаріату розносити повістки, співпрацюють в інших питаннях, залучають до роботи також автомайданівців. Кілька тижнів тому на засіданні міськрайонного штабу Національного спротиву він поцікавився у секретаря Ковельради Михайла Гетьмана, чи можна взяти в оренду хоч якесь приміщення, адже осередок має багато членів, просто волонтерів. Ініціативна група письмово звернулася до міської влади з проханням вирішити дане питання.

7 березня з дозволу ковельського військового комісара Василя Суща представники «Правого сектору» оглянули будівлю, звідки уже вибралися військовики. На той час акт прийому-передачі майна підписано ще не було.



«Начальник відділу по управлінню майном комунальної власності виконкому Ковельської міської ради Вікторія Васінович нам сказала, що це приміщення належить Міністерству оборони. Хоча потім знайшли «бумагу», де вказано, що то є комунальна власність і перебуває на балансі РЖКП № 1», – говорить Сергій Дружинович.

«Весь Ковель «гуде», що мер це приміщення уже продав», – додає активіст «Правого сектору» Олександр Геч.



На фото: Олександр Геч та Сергій Дружинович (зліва - направо).

Зі слів Сергія Дружиновича, його хлопці пішли до міської ради, аби спитати у градоначальника Олега Кіндера, коли ж вирішиться, нарешті, питання з приміщенням. Але мер кудись поїхав.

«Ми сказали владі, що будемо охороняти колишній військкомат, куди нас впустили. Нічого не захоплювали! Чергували вночі. 8 березня була тут прокуратура, СБУ, міліція. Правоохоронці сказали залишити приміщення, мовляв допоможуть нашій справі у вівторок – 11 березня. Ми погодилися. Закрили двері військкомату. Віддали ключі. 11 березня ніякого руху немає. Взнаємо, що мер десь до Луцька поїхав. Наступного дня знову нема міського голови – поїхав нібито до Києва. У четвер пишемо колективну заяву до прокуратури, щоб вона втрутилася і було підписано акт прийому-передачі будівлі. Десь о 13-й годині у п’ятницю акт все ж підписали. О 19-й годині ми знову сюди приїхали. Вхідні двері – відкриті. У приміщенні нікого нема. Кажу до хлопців: «Невже залишимо будівлю без нагляду?» О 9-й годині 18 березня «прилітає» сюди Вікторія Васінович і до нас: «На якій підставі ви тут знаходитися?» Я кажу: «Стоп! А хто охороняє це приміщення? Його могли спалити за вихідні!» «Ваші дії – неправомірні, – заявляє вона. – Зараз буду викликати міліцію». Ми самі подзвонили у міліцію. Дали пояснення, що охороняємо, поки влада не дасть відповідь: хто буде відповідати за майно. Ми готові вийти звідси, якщо справа вирішиться на користь громади. Це приміщення потрібно самому військкомату, працівники якого казали, що нема куди людей «посадити». Мер Кіндер мав би посприяти, подякувати за охорону комунального майна! Так він починає якісь «цирки» влаштовувати», – розказує Сергій Дружинович.

Представники осередку «Правого сектору» критикують міськрайонний штаб Національного спротиву, який очолює депутат Ковельради Віра Федосюк, називаючи його «кишеньковим». «Вісімдесят відсотків штабу – члени партії «Батьківщина». Я вийшов із того штабу. Там нема що робити! Там починається «дільожка» «портфелів». Вони вже вирішують, хто буде у районній раді керувати. Тому я не витерпів і пішов. Разом зі мною вийшли депутати районної ради Ігор Верчук та Віктор Лук’янчук, інші. Залишилися тільки бютівці», – обурюється Сергій Дружинович.

Отож, поки міська влада «воює» з районом за сфери впливу, поки бютівські «штабісти», так виглядає, від імені Нації «опираються» власним апетитам на високі чиновницькі крісла Ковельщини, у місті від безгосподарності та бездоглядності роками руйнується багатомільйонна військова інфраструктура, передана в комунальну власність.

«Поки ми робимо конкретну роботу, допомагаємо правоохоронним органам, мер два тижні їздив по «портфеля» для себе. То він у Луцьку, то у Києві…» – з іронією мовить Олександр Геч.

То кому чинять зло небайдужі ковельчани на чолі із Сергієм Дружиновичем, між іншим – законні співвласники комунального майна, коли своїми силами, абсолютно безкоштовно для бюджету вартують від мародерів цінну історичну нерухомість в самісінькому центрі міста? Чи, можливо, подібна агресія стосовно активістів пояснюється зривом нереалізованих чиновницьких планів «прихватизації» суспільної власності?

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---