Чи розслідуються випадки смертельного травматизму на Волині

Зростання рівня смертельного травматизму спостерігалося у 2014 році на підприємствах області. А уже на початку цього року регіон сколихнули резонансні трагедії. У лютому стався нещасний випадок на так званих атракціонах, де під час роуп-джампінгу загинув 19-річний хлопець, а 16-річна дівчина досі перебуває у важному стані. У березні трапилася нова біда - під час користування газом у побуті загинули мати та донька.

Рік тільки починається, а попереду – весняно-польові роботи, жнива, підготовка до осінньо-зимового періоду. Додає напруження ситуація із забороною перевірок та обстежень, адже Постановою Кабінету Міністрів України заборонено контролюючим органам проводити перевірки суб’єктів господарювання. Виникають запитання: чи не відпущено ситуацію на самоплив, чи не виявиться ціна економії коштів держбюджету занадто високою і врешті – хто ж відповідатиме за втрачені людські життя?

Про ці та інші проблеми Волині розповів заступник начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Волинській області Віталій Кондратюк.

На Волині збільшився рівень смертельного травматизму. Чому спостерігається збільшення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками під час трудової діяльності, якщо у статті 43 Конституції України чітко передбачено, що роботодавець повинен забезпечити належні, безпечні та здорові умови праці, на які кожен працівник має право? Чим це зумовлено?

У статті 43 Конституції України йдеться про створення безпечних та нешкідливих умов праці і контроль за цим повинен бути на державному рівні і забезпечуватись державою. Крім того є Закон України «Про охорону праці» де у статті 13 чітко виписано, що саме роботодавець повинен забезпечити безпечний виробничий процес і нешкідливі умови праці. Проте ситуація, яка склалася не передбачає нічого втішного. В області торік загинуло шість волинян, більше сотні отримали травми. У порівнянні з 2013 роком відбувся ріст смертельного травматизму на 2 випадки. І це при тому, що у 2014 році у Волинській області на 74 тисячі зменшилася кількість робочих місць, а статистика погіршилася.

Це свідчить про наступне, роботодавці не виконують статті 43 Конституції України та вимоги Закону України «Про охорону праці». Свідчить про відсутність державного контролю, адже Кабінет Міністрів України тимчасово обмежив проведення перевірок суб'єктів господарювання. П'ять місяців 2014 року ми, як і інші контролюючі органи, не проводили планові, позапланові, оперативні і, що найгірше, комплексні перевірки. Ми не мали, та й загалом зараз не маємо, права обстежувати підприємства і дозволяти, або ж забороняти їх подальшу роботу.

Результатом цієї ситуації є по-перше - сумна статистика травматизму, а по-друге - оскільки пів року інспекторський склад був у вимушених відпустках без збереження заробітної плати, у нас звільнилися 3 інспектори – одні з кращих.

Я державний службовець і у сфері промислової безпеки і охорони праці працюю 22 роки, проте розумію дану ситуацію по-своєму. Дії солдатів, які захищають кордони держави, ризикують здоров'ям і життям можна виправдати. А чи виправданий ризик життя і здоров'я працівника на підприємстві? Думаю – ні.

Прикро, проте для роботодавців виконання вимог ЗУ «Про охорону праці» не стало святою нормою, немає усвідомленого і відповідального ставлення до питань охорони праці. І саме тому така структура, як Держгірпромнагляд, яка контролює, перевіряє і наставляє, мусить працювати. Адже, без перебільшення, від нашої роботи залежить чиєсь збережене життя і здоров'я.

У березні Луцьк сколихнула подія – стався груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком, пов»язаний з використанням газу у побуті. Чи відомі уже можливі причини та обставини нещасного випадку?

Згідно з попередніми даними, постраждалі Олександра Л. та Вікторія Л. отруїлися чадним газом через порушення цілісності та герметичності димовідвідної системи котла-колонки «Вайлант». Зокрема, на момент настання нещасного випадку димовідвідна гофрована труба з невідомих причин була від'єднана та зміщена в сторону від димовідвідного патрубка котла.

Теруправління Держгірпромнагляду у Волинській області розпочне спеціальне розслідування нещасного випадку після отримання заключення судмедекспертизи, що смерть потерпілих наступила від дії чадного або вуглекислого газів, які виділяються при спалюванні.

Виникає запитання, чому котел-колонка працював з відключеними датчиками безпеки. Маємо ситуацію коли експлуатація побутових приладів, в яких спалюється природний газ, не стала запорукою безпечного використання для населення.

Попри вимоги Держгірпромнагляду України на сьогодні експлуатуючими організаціями, місцевими органами влади, суб'єктами господарювання не вжито достатніх заходів щодо забезпечення безпечної експлуатації внутрішньо-будинкових систем газопостачання, димовідведення і вентиляції, а також газового обладнання у закладах громадського харчування та в місцях масового скупчення людей.

Ціна на газ для населення стає непідйомною. Чи не варто, а можливо, й безпечніше, переходити на твердопаливні котли?

Можливо варто, проте про повну гарантію безпеки сказати не можу. Звісно, у нас є торф і вугілля, багато відходів деревини, які можна переводити в паливо. Такий досвід мають країни, де мало газу, наприклад Чехія, Фінляндія. Проте чомусь у нашій державі підійти до цього питання так, як вимагають нормативні документи, не виходить.

Ось наприклад, нещодавно стався нещасний випадок у Ківерцях, де оператор котельні отримав травму ноги. Як стало відомо, у твердопаливний котел подавалася щепа (подрібнене дерево), яка злегка підмерзла. Оператор котельні почав зрушувати щепу, нога потрапила в шнековий подавач і людина в молодому віці залишилася інвалідом. Практично до коліна відірвало ногу.

Тому чи безпечніші твердопаливні котли? Гадаю, ні. Операторів котелень потрібно навчати, збирати курси, проводити інструктажі для отримання відповідних знань та кваліфікації. До такого виду роботи потрібно допускати лише після проходження медичного огляду, адже робота оператора котельні потребує великих фізичних навантажень.

Статистика свідчить: майже третина аварій та нещасних випадків на виробництві пов'язана з незадовільними знаннями з питань охорони праці та промислової безпеки. Як цьому зарадити і як вплинути на мислення працівника і роботодавця?

Вплинути методом навчання. З метою зниження виробничого травматизму та запобігання виникненню аварій проводиться навчання працівників безпечним методам та прийомам роботи. У ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» йдеть, що одним із основних принципів, на якому базується державна політика в галузі промислової безпеки, є інформованість населення, організація та проведення навчання, професійна підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці.

Напружена ситуація в країні, пошук роботи, можлива втрата постійного робочого місця — на жаль, сприяють зростанню рівня виробничого травматизму. З однієї сторони, працівники, забуваючи про безпеку на виробництві, погоджуються на будь-яке робоче місце, аби тільки мати кошти на прожиття. З іншої сторони, роботодавці та керівники підприємств зі страхом дивляться на кризову ситуацію в країні, на підвищення цін та тарифів і загалом забувають про забезпечення безпечних умов праці і нехтують навіть елементарними правилами безпеки.

Відсутність проходження навчання - одна з основних причин виникнення майже кожного другого нещасного випадку на виробництві. Тому робота навчальних центрів, сам процес навчання має за мету не просто навчити основним вимогам та правилам з охорони праці, а й змінити ставлення роботодавця та працівника до безпечного ведення робіт, тим самим доводячи, що безпечне виробництво — першочергове питання.

Саме тому в законодавчих актах з промислової безпеки та охорони праці питанням навчання працівників відведено належне місце. В статті 4 Закону України “Про охорону праці”, затвердженого Указом Президента України від 21 листопада 2002 року “229-ІУ, йдеться, що одним із основних принципів, на якому базується державна політика в галузі промислової безпекми, є інформованість населення, організація та проведення навчання, професійна підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці.

Навчання та інструктаж з питань охорони праці дає відповідний багаж знань, який може гарантувати безпечну роботу. Отримавши знання, працівник на свідомому та підсвідомому рівні усвідомлює ризики і тим самим перш ніж щось зробити – думає.

Чи розслідує теруправління нещасний випадок, який стався у Луцьку з 19-річним хлопцем та 16-річною дівчиною під час роуп-джампінгу? Чи можна такий вид розваг кваліфікувати, як розваги на атракціонах і чи підпадають вони під дію «Правил будови і безпечної експлуатації атракціонів»?

Цей нещасний випадок ми не розслідуємо. Прикро, що розвага, присвячена до дня закоханих, закінчилася трагедією – молодий хлопець загинув, а дівчина перебуває у важкому стані. Стрибки з висоти, які нині, скажемо так, у моді, є дуже ризикованою розвагою і такий вид розваг просто необхідно кваліфікувати, як розваги на атракціонах.

У «Правилах будови і безпечної експлуатації атракціонів» йдеться, що якщо атракціони для дітей перевищують 2,5 м, а для дорослих 3 м, то це є атракціони підвищеної небезпеки. А у цьому випадку використовувалися труби висото 40 м.

І знову ж, якби ми мали повноваження і інспектор провів перевірку на цьому об'єкті, це змусило б власника провести розрахунки і випробування та зробити відповідний проект. Цього зроблено не було, а трагедія сталася.

Одним з аспектів діяльності теруправління є розслідування нещасних випадків на виробництві. А як бути з тими нещасними випадками, коли працівник помер природною смертю на робочому місці?

Допускати до роботи без проходження медичних оглядів заборонено згідно ст. 17 ЗУ «Про охорону праці». Просимо всіх керівників підприємств звертати увагу на стан здоров'я працюючих.

Минулого року спеціалісти теруправління розслідували 12 випадків природної смерті працівника на підприємстві, що на 4 випадки більше у порівнянні з 2013 роком.

Спираючись на «Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» маємо наспуну ситуацію. Припустимо, працівник, який пройшов медичний огляд і помер на робочому місці – такий випадок комісія зі спецрозслідування не пов'язує з виробництвом. А якщо працівник не пройшов медичний огляд і помер на підприємстві - такий нещасний випадок визнають пов'язаним з виробництвом.

Тому, аби в майбутньому не мати проблем, керівникам варто вже сьогодні згадати про проходження працівниками медичних оглядів.

Що загрожує тим роботодавцям, які нехтують питаннями промислової безпеки та охорони праці? Чи не варто посилити відповідальність роботодавців за порушення законодавства?

Одним із дієвих засобів впливу на роботодавця є покарання. У Кримінальному Кодексі України у розділі 10 йдеться про злочини проти безпеки виробництва. Допустив до роботи без медичого огляду, без навчання, без інструктажу - злочин. Вже не кажучи про допуск до роботи на несправному технологічному обладнанні і якщо з цим пов'язано настання нещасного випадку. Згідно ККУ за такі злочини можна отримати від 3 до 5 років позбавлення волі. В 2013 році на Волині було відкрито 3 кримінальні справи, які закінчилися винесенням вироку за нестворення безпечних і нешкідливих умов праці.

Шановні роботодавці, ми не намагаємося бути карателями, але якщо на даний момент інспекторський склад не має права прийти до вас з перевіркою, зверніться ви в органи Держгірпромнагляду з листом про направлення інспектора для проведення обстеження вашого підприємства. «Застрахуйте» себе.

Чи відчутна роль профспілок Волині у вирішенні питань охорони праці? Бо за українським законодавством профспілкові організації мають контролювати стан охорони праці на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності?

У травні цього року на звітних зборах Федерації Профспілок Волині буде обрано нове керівництво і сподівась, воно буде дієвим і на проблеми охорони праці буде звертати увагу як того вимагає чинне законодавство. Адже є триєдина задача профспілок: контроль за трудовим договором, контроль заробітної плати і контроль за охороною праці. Не хочу концентруватися на негативних аспектах, проте більшість профспілок області працюють за принципом – робота самих на себе. Звісно, є профспілки, де збережені служби охорони праці, це профспілка вчителів, медиків. Проте в ішших – ситуація неприпустима.

За останні десять років жодна із профспілок на своєму засіданні, пленумі, президії не розглянула нещасний випадок на виробництві, не приймали ніяких рішень. А як же так, адже такі випадки повинні бути кричущими. Тим більше у ст. 41 ЗУ «Про охорону праці» йдеться, що профспілка не просто може, а повинна займатися питаннями охорони праці. Сподіваюся, що з приходом нового керівництва, ситуація зміниться.

Розпочинаються весняно-польові роботи. Які заходи плануєте запровадити, аби запобігти травматизму серед працівників сільськогосподарської галузі?

Наразі стартує перший етап хліборобів – весняно-польові роботи.

Оскільки перевірки ми не проводимо, техніку і обладнання зупиняти не маємо права, хочу звернутися до свідомості, як керівників так і працівників сільськогосподарської галузі. Нехтування правилами охорони праці може призвести до підвищення рівня виробничого травматизму, тому сільгоспвиробникам необхідно мобілізувати всі зусилля на виконання вимог безпеки під час розробки технології процесів та організації посівних робіт.

Від якості проведеного інструктажу та перевірки технічного стану посівної техніки напряму залежить життя працівників. Крім цього потрібно не допускати до експлуатації сільськогосподарські трактори без електростартерного запуску двигуна з кабіни та з відсутньою або несправною системою блокування запуску двигуна при включеній передачі.

Одним з головних питань є проведення передрейсового та після рейсового медичних оглядів водіїв і механізаторів, підвищення відповідальності за своєчасне повернення сільськогосподарської техніки на спеціальні майданчики, організації санітарно-побутового обслуговування працюючих, забезпечення їх засобами індивідуального захисту.

В цьому році з початком весняно-польових робіт ми вже маємо випадок загибелі тракториста в одному з сільськогосподарських підприємств Ковельського району, який не повернувся вчасно з місця виконання робіт і був знайдений лише наступного дня (трактор з причепом перекинувся в меліоративну канаву).

Зрозуміло, в такій ситуації сидіти склавши руки не можна. Як налаштований інспекторський склад Волинського теруправління? Що ж робити і на що сподіватися?

На даний момент всі працівники в очікуванні реорганізації нашої системи і наслідків, які вона може дати. Уже відомо, що наше управління об'єднають з управлінням праці у новостворене управління Держпраці у Волинській області. Про завдання, функції та повноваження ще не маємо конкретної та детальної інформації.

Проте і зараз ми не сидимо склавши руки. Якщо заборонено перевірки, ми підемо іншим шляхом – інформаційно-роз'яснювальним. Читаючи лекції з питань охорони праці у навчальних центрах, інспекторський склад безперервно наголошує про назрілі проблеми, застерігає та повчає. Звертаємося до роботодавців та працівників через засоби масової інформації, зокрема у Волинській телерадіокомпанії запровадили виступи у прямих ефірах спеціалістів теруправління.

І на завершення. Чимало років я присвятив роботі у галузі охорони праці, проводив перевірки, розслідував нещасні випадки, зустрічався з сім'ями загиблих. І якщо відкласти в сторону всі закони і постанови, відкинути виконання і невиконання нормативних актів, хочу звернутися до простого здорового глузду. Можливо звучить банально, але за нормами моралі та релігії, всі зусилля, спрямовані на збереження людського життя та здоров'я, виправдані і повинні бути присутні в будь-якому цивілізованому суспільстві. Тому таку структуру, як Держгірпромнагляд можна реорганізовувати, роз'єднувати, приєднувати, але ліквідовувати - недопустимо.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---