День інкасатора: Важка робота – гроші охороняти. ІНТЕРВ’Ю. ФОТО

День інкасатора, тобто професійне свято всіх, чиє життя і робота пов’язані з інкасаторської службою, відзначають сьогодні, 1-ого серпня. Цього дня, далекого 1939-ого року, створили першу інкасацію при Державному банку СРСР.

Прототипом сучасних служб інкасації можна вважати дружини князів і бояр Київської Русі. Вони забезпечували охорону товарів, які перевозили торговельні каравани країною. Пізніше для супроводження таких багажів почали спеціально наймати людей, яким довіряли й яких вважали здатними захистити цінності від грабіжників.

Іван Ягелюк працює водієм-інкасатором вже 12 років. Він перевозить цінні вантажі Північно-Західного регіонального управління КБ «Приватбанк». У дитинстві мріяв стати вчителем географії. Але…

- Коли було 18, з’явилася можливість працювати у банку. Був вибір: охоронцем чи інкасатором. Я обрав інкасатора. З того часу минуло вже 12 років. Зараз я вже - старший водій-інкасатор, керівник «куща» інкасації.

З «Приватбанком» Іван Ягелюк тісно пов’язаний. Тут працюють його мама та дружина, яка зараз - в декретній відпустці.

- Як ставляться рідні до такої небезпечної професії?

- Спочатку були проти, але з часом змирились. Я не можу сказати, що в нас настільки небезпечна професія, як, до прикладу, в східних областях України. У нас - набагато спокійніше. Навіть, коли ми повертаємося пізно ввечері. Хоча є випадки, коли ми буваємо особливо пильними – у далеких відрядженнях, коли перевозимо вантаж до Києва, чи Дніпропетровська.

- Які рисами має бути наділений інкасатор, яка відмінність від охоронця?

- Охоронець особливо не переживає. У якомусь надзвичайному випадку – він просто викличе міліцію. У нас немає часу чекати на допомогу. Треба все відразу приймати рішення самостійно, реагувати миттєво.

- Чи були моменти, що шкодували про обрану професію?

- Ніколи. Мені подобається ця професія. У нас чудовий колектив. Всі товаришуємо, спілкуємося, жартуємо.

- Чи задумувалися, скільки грошей перевезли за все життя?

- Ні (сміється) Людина звикає до всього. Так і до грошей. На початках було таке: «О, скільки грошей!» Зараз усе інакше – дивишся на них як на прості папірці. Ставлення змінилося буквально на третій день роботи.

- Яке ставлення до грошей будеш виховувати у дітей?

- Я ще над цим не задумувався. Моїй донечці - лише півтора року. З моїх життєвих принципів: головне не ставлення до грошей, головне – цінувати роботу. Гроші легко не даються. Кожну копійку треба заробляти.

- Любите фільми про інкасаторів?
- Є російські фільми, є американські. Але це все – несправжнє – видумка. Казка. В реальності – все, з одного боку простіше, а з іншого – дуже складно. Це важка робота. А фільми – це цікаво людям, які не пов’язані з цією професією. А нам – інколи просто смішно.

- Що побажали б своїм напарникам у день професійного свята?
- Безпечних маршрутів, щоб зажди вчасно верталися, щоб усе було добре. Ну і, звичайно, здоров’я і спокою їхнім рідним, які завжди чекають вдома.

Спілкувався Костянтин ЯВОРСЬКИЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---