USD 42.00 42.60
  • USD 42.00 42.60
  • EUR 40.50 41.20
  • PLN 8.50 8.67

Гончар з Волині ділиться секретом своєї майстерності

23 Лютого 2015 07:00
Старожитнім ремеслом несподівано з головою захопився мешканець села Стеблі Ковельського району Микола Абрамчук. Батькове гончарне уподобання передалося й молодшому сину - дев’ятикласнику Назару. Кожен покладений на гончарне коло шматок сірої глини татусь і його синок торканням долонь уміло перетворюють на глечик, макітру, кухлик, вазу. Про це повідомляє «Слово Волині».

Микола Анатолійович має тонкої організації творчу душу. Саме потяг до мистецтва змусив його, електромонтера районного вузла зв’язку, сісти за студентську парту культурно-просвітницького училища. Після отримання диплому Микола працював художнім керівником вокально-інструментального ансамблю Ковельського ПТУ- 7, згодом таку ж посаду він отримав на місцевому молокозаводі.

Невдовзі його запросили на роботу до Луцька. Спершу трудився в обласній філармонії, а потім – у молодіжному центрі. У статусі автора і виконавця власних пісень Микола разом із колегами виступав з концертними програмами на великих і малих сценах Лесиного краю. Нині вже мало хто знає, що тоді юний Микола записав перший у своєму житті альбом власних пісень, котрі виконував під гітару. Молодий співак нараховував чимало прихильників своєї творчості. Однак через руйнівні процеси в країні на початку 90-х років та суттєві життєві обставини (старенькі батьки невідкладно потребували догляду) Миколі довелося повернутися у рідне село Стеблі, у батьківську хату. Сюди ж у глибинку волинського Полісся з обласного центру прибула і його дівчина Галя, яка стала Миколі дружиною та подарувала чоловікові синів Тараса і Назара.

Подружжю в умовах суворого сільського безробіття, безгрошів’я довелося задля виживання багато працювати. Дружно давали лад домашній господарці, завзято поралися на семигектарному полі. Микола самотужки «склепав» тракторця, який й досі виручає родину при виконанні найважчих робіт. А в нічну пору господар писав вірші, підбирав до них пісенну мелодію, що нуртувала, народжувалася в глибині творчої душі чоловіка. От тільки брати участь у концертах у нього, на жаль, не вистачало ні часу, ні сили.

Роки незворотно промчалися життєвим полем… Однак духовна потреба творити в Миколи Абрамчука й досі не зникла. Більше того – він знайшов себе в іпостасі майстра глиняного посуду.

Якось у Луцьку Микола Анатолійович поспілкувався зі знаним в області гончарем Валерієм Ленартовичем. Перед ним раптом відкрився цілий світ дивовижного народного ремесла з його глибинним таїнством, традиціями. Ще більший інтерес до керамічного посуду поглибився у Миколи Абрамчука після того, як він навідався до майстра гончарних справ із села Дубечне Старовижівського району Василя Курилюка.



Друзі подарували Миколі Анатолійовичу гончарне коло, після отримання якого ще більше пройнявся бажанням виготовляти керамічні вироби. Вдома він самотужки спорудив дві викладені каменем печі, привіз із Дубечного спеціальну глину та й взявся, керуючись порадами досвідчених гончарів, за старожитнє ремесло. Ось так в Абрамчуків і налагодився процес появи на світ виробів домашнього вжитку, що мають оригінальні візерунки із зображенням стародавніх символів природи. Взявши до рук той чи інший вигадливий виріб, відразу ж відчуваєш, що він доволі легкий, міцний. До того ж навіть від легенького постукування кожен із них дзвенить, наче кришталева чаша. А ще – керамічний посуд вирізняється темним кольором.

«Під час випалювання глиняного посуду сосновими дровами при температурі близько тисячі градусів ми різко перекриваємо доступ повітря до печі. Густе задимлення надає нашій продукції характерного темного забарвлення», – люб’язно, зі знанням справи поділилися секретами свого гончарного мистецтва, що стало покликом душі, батько з сином.

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus