USD 26.1 26.4
  • USD 26.1 26.4
  • EUR 29.4 29.7
  • PLN 6.85 6.98

Козаки без шароварів, мушкетери та легіонери: як насправді виглядали «люди війни» в Україні. Фоторепортаж

Чому козаки насправді не носили червоних шароварів, чим були озброєні мушкетери, які воювали з Московією та яке взуття носили римські воїни, які базувалися на Одещині: ретельну реконструкцію вбрання вояків різних історичних періодів здійснили у рамках презентації книги «Людина війни».

Презентація реконструкторського проекту, книжки-альбому та дефіле реконструкторів у військових одностроях «Людина війни: зовнішність та озброєння воїнів на території України від енеоліту до сьогодення» відбулися 26 травня під час IX Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» у Києві.

Книга одностроях «Людина війни: зовнішність та озброєння воїнів на території України від енеоліту до сьогодення» нещодавно вийшла друком у видавництві «Темпора». Комплекти одягу, спорядження та озброєння найкращі представники української реконструкторської спільноти підготували спеціально до презентації.

Автор книги, реконструктор, художник та історик Сергій Шаменков презентував проект в образі давньоримського воїна. Він розповів, що книга створювалася на підставі трьох китів, як створюється якісна наукова реконструкція: робота з писемними джерелами, зображувальними джерелами та археологічними знахідками. Отже, йдеться про версію, але версію наукову та на підставі джерел.


Історик Артем Папакін відзначив, що книжка стала унікальною: аналогів наразі немає ані в східних, ані в західних сусідів України, адже альбом стосується усіх періодів історії.

«Усі цікавляться тим, як виглядали люди в давнину. Якщо запитати в когось, як виглядав давній римлянин: «ну носив щось таке довге, ніби плаття червоне з короткими рукавами» - це неправда, як виглядав козак: «шаровари, оселедець, до пояса голий, з шаблею», - теж неправда. Вікінги «з рогами на шоломі» теж неправда. Для того, щоб знати, як було насправді, існують джерела», - пояснив історик.


Коли роблять костюми для фільмів чи ілюстрації для популярних видань, художники та костюмери не можуть знати всього масиву джерел, доступного історику та реконструктору. Автор книги поєднав знання з різних галузей та епох, працюючи і над античною, і над середньовічною та сучасною тематикою. Результат багаторічної праці можна побачити у книзі-альбомі, де кожна реконструкція підкріплена джерелами.


Сергій Шаменков демонстрував на собі спорядження римського легіонера 1-2 століть нашої ери з векселяції римських військ Нижньої Мезії, які дислокувалися на теренах сучасної України, де зараз розташоване місто Білгород-Дністровський (тодішнє місто Тіра). Там стояла когорта римських піхотинців, яких з моря підтримувала мезійська ескадра, яка також базувалася в Тірі та контролювала узбережжя на сучасній Одещині, де було портове місто Істрія. Комплект створений на підставі археологічних знахідок з українських теренів – з Тіри та Криму. Від римського шолома, знайденого в Криму, збереглася лише верхня частина, але вона притаманне саме такому типу шоломів, який демонструє автор (подібні шоломи знаходили в Угорщині). Також були знайдені рештки клепано-сеченої кольчуги, тож зробили реконструкцію в аналогічному розмірі. Ознакою римського легіонера перш за все був пояс, на якому кріпився меч-гладіус. Пряжки-цингули відтворені також на основі знахідок. Тому реконструкція є науковим продовженням праці археологів. Автор книги відзначив, що на ньому не повне спорядження – бракує щита, захисту голені тощо. Однак є візитівка римського воїна – взуття, підбите цвяхами (римські кальцеї).


Реконструктори демонстрували спорядження вояків різних історичних періодів. Так, показали давньоруського вояка 9-го століття (реконструкція на базі знахідок). Подібним міг бути і варязький найманець – він мав кольчугу, шолом, щит, озброєний мечем. Вбраний він в один із варіантів «шароварів», описаних арабськими письменниками (зокрема Ібн-Русте). Це фактично не шаровари, а інакші за кроєм штани з великої кількості тканини. На одну штанину мало йти до 50 ліктів тканини, тобто таку кількість міг дозволити собі тогочасний «мультимільйонер», який не жалів грошей. Штани збиралися на поясі та защипалися під коліном. Інша цікава деталь – захист обличчя, відтворений на прикладі експоната Національного музею історії України. Такий варіант вважають найбільш реалістичним.


Ще один вояк Київської Русі 9-10 сторіччя споряджений кольчугою та шоломом, які коштували великих грошей. Плащ за скандинавською модою він застібував фібулою.


Військовий слуга Великого князівства Литовського (держави, до складу якої входили землі України, зокрема й Волині) зразка 15-го століття непогано споряджений: він захищається дерев’яним щитом, має на голові шолом з кольчужною барницею та два метальні дротики, що звалися ощепами. Також він має кортик. Це – спішений вершник, адже всі війська Великого князівства Литовського були кавалеристами.


Наступним виступив мушкетер іноземного автораменту Речі Посполитої 1620-30-их років з гарнізонів, які на теренах України стояли залогами у фортецях. Він озброєний гнотним мушкетом та шпагою. Ладунки, в яких зберігається порох, розташовані на грудях, додаткові – на спині. Особисті речі такий вояк носив у саку – шкіряному мішку. Його голову захищає залізний кований шолом, вояк носив жовті штани.


Заможний представник українського козацтва, курінний виступав без мушкета та спорядження стрільця, у парадному вигляді, коштовному червоному жупані з посрібленими ґудзиками крою 1640 року. По борту, рукавах та манжетах – жовтий шовковий плетений шнур, а на підкладці – жовто-зелена парча. Матеріали вбрання використовують максимально подібні до музейних зразків. Цікаво, що гаманець на поясі козака виконаний у стилістиці знахідок з поля битви під Берестечком. Саме завдяки знайденим там козацьким речам науковці черпають основну інформацію про козацтво 17-го століття. Пояс козака декорований червоною ниткою – подібні пояси знаходили на місці битви.

Як наголосив Сергій Шаменков – це високий науковий рівень ретельного відтворення одягу, що відрізняється від фестивальних костюмів, завдяки яким люди хочуть відчути себе в тій чи іншій епосі. Тканина на той час була дуже дорогою, тож кожен клаптик йшов у діло навіть у королівських речах – пола вбрання козака доштукована вручну лляними та шовковими нитками. Козак вбраний у широкі штани.


«Ви знаєте, що зараз триває битва за шаровари. Я – прибічник того, що більшість козаків носили не шаровари, а інші варіанти штанів – вузькі штани угорського типу, вужчі цих, а також трішки ширший варіант, який ми показуємо. У книзі ви побачите всі можливі варіанти вузьких штанів і зрозумієте, які вони були в козаків», - зазначив автор.

Також ретельно відтворені чоботи козака, підбиті підківкою. Козак озброєний шаблею козацького типу, на поясі має ніж.

Мушкетер найманих рот іноземного автораменту гетьмана Івана Виговського озброєний шпагою та мушкетом. Одяг складається з європейських штанів, куртки з великими відкладними рукавами, ґудзиками по повному борту, на голові вояк має повстяний капелюх. У війську Виговського було шість рот іноземних мушкетерів, але вони переважно були іноземними лише за одягом, який носили – фактично більшість цих юдей були українцями, вбраними у тогочасні європейські строї, модні з другої половини 1650-их років. Ці хлопці, як зауважив автор книги, воювали під Конотопом, приймали перший удар московської кінноти на переправі, завдавши ворогу значних втрат, потім відступили та разом з драгунами та татарами вдарили у бік московської кінноти. Битва стала переможною. Мушкетери чесно відвоювали всі битви часів Виговського і фактично зникли після розстрілу гетьмана. Формації найманців при українських гетьманах після цього не зникли. Навпаки, гетьмани залучали ще більше найманців – не лише європейських мушкетерів, а й європейських драгунів, а потім яничарів.


У книзі представлені не тільки українські вояки, а й ті армії, що були змушені воювати на території України. Одним з таких вояків був гренадер Єнчепінзького полку армії Карла XII, представник шведської армії зразка 1709 року. Ця армія була союзниками Івана Мазепи та воювала з російським військом. До піхотних підрозділів належали мушкетери та гренадери. Гренадери кидали гранати та йшли попереду рот, тобто, були ударними підрозділами. Гранати зберігали у гранатній сумці, які видавали перед штурмом укріплень. Наприклад, під час Полтавської битви гранати перекидали зі шведських окопів за стіну до росіян. В іншій торбі зберігалися набої до мушкета у спеціальній дерев’яній колодці з вензелем Карла XII. Для того, щоб захистити набої від вологи під час зимових походів, вояк накрив їх шматком шкіри. Окрім мушкета, вояк мав довгий багнет. Реконструктор продемонстрував спосіб, яким шведи йшли в атаку: вони використовували мушкет з довгим багнетом та шпагу і таким чином фехтували. Перевага цього способу полягає в тому, що одним багнетом або шпагою можна відвести ворожу зброю, а іншим вколоти ворога. Одяг складається зі шведського каптану, шкіряних штанів та ознаки гренадера – гренадерської шапки з бобрового хутра за зразком, що зберігається у шведському музеї. Такі шапки були тоді модними як своєрідне запозичення в турецьких яничарів. Отже, це адаптація модної на сході речі в європейському костюмі.


Козак у звичайному бойовому та польовому одязі: у білій та сірій сермязі, спрощеному каптані. Портупея – на шовковому шнурі через плече. Портупейних ремінців не знайшли у Берестечку, але знайшли щаблі. Це свідчить про те, що вони були або на шнурах або на шкіряних мотузках, які зотліли від часу. Також козак мав при собі шкіряний гаманець та ложку, яку носив в шкіряному чохлі на поясі. У книзі автор наводить низку джерел, що підтверджують, що саме так в основній масі виглядали козаки Хмельницького, Виговського аж до часів Мазепи.


Добу імперії під час дефіле представляв кубанський козак, українець на службі російської імператорської армії, пластун. Ще з середини 19-го сторіччя вони носили черкески захисного кольору, бавовняний бешмет. Спорядження містить шашку та кинджал, багато прикрашені в кавказькому стилі портупейні ремінці. Позаду козак носив башлик. Демонстрацію вбрання кубанського козака супроводжували виконанням української похідної пісні, записаної на Кубані, в одній зі станиць на теренах сучасного Краснодарського краю РФ від старожилів, музиканти гурту «Чорноморці».


Гайдамака Одеського гайдамацького кошу: бійці цієї частини замовили собі на Кубані черкески, ходили по Одесі у вишиванках, дратуючи імперську публіку. У книзі є ще одна варіація козака цього кошу. Він озброєний кавказькою шашкою та кинджалом та чудовою на той час стрілецькою зброєю – «Маузером».


Представник війська УНР, 6-ї Залізної дивізії вбраний в пошиту окремо для цього підрозділу форму. Він має кашкет англійського типу, френч, галіфе та ознаку піхоти українського війська – тризуб на лівому плечі.


Завершував презентацію вояк піхоти Української Галицької Армії в переробленому австрійському вбранні, з шевронами, на кашкеті – кокарда. З озброєння вояк має гранату та багнет. Ознакою УГА були петлички-зубчатки.


Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.