Мандрівник представив фото хрестів-фігур із різних районів Волині
Виставка «Фігури та оброчні хрести як елемент народної культури» за участю автора фотографій Павла Савчука відкрилася у Волинському краєзнавчому музеї.
Лучанин зібрав колекцію із понад 150 фото, частину з яких представив у музеї, - інформують Хроніки Любарта.
Виставку фотографій доповнили експонатами з фондів Волинського краєзнавчого музею – тканими рушниками початку ХХ століття з різних районів, що помітно по візерунках, техніці вишивання, кольору полотна.
Петро Савчук багато років захоплюється мандрами рідним краєм і досліджує місцеві цікавинки, а віднедавна ще й працює у Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща».У подорожах Волинню фотограф звертав увагу на хрести-фігури біля доріг, на окраїнах населених пунктів, на роздоріжжях. Він помітив, що на Поліссі, а це Волинська, Рівненська, Житомирська області, південь Білорусі, придорожні хрести оздоблені символами Страстей Господніх: молоток, драбинка, обценьки, спис, палка з губкою, півник та іншими. Дослідник зауважує, що селяни переважно не можуть пояснити, що означають ці знаки і взагалі яке призначення цих фігур.«У 1960-х було масове знищення таких хрестів: їх зрізали, спалювали чи використовували в будівництві, - розповідає автор фотографій. – Більшість хрестів, які у волинських селах стоять зараз, зведені в 90-х роках. Та оскільки народна традиція була перервана на тривалий час, люди забули, що колись означали ті чи інші атрибути. Змінилося і трактування встановлення придорожніх хрестів».Вважається, що на в’їзді в село хрести ставили для захисту, як обереги. На роздоріжжях – на могилах самогубців чи тих, хто загинув наглою смертю. З фігурами пов’язано багато переказів і легенд: що вони відводять хвороби, перетворюють людей на перевертнів, допомагають завагітніти тощо. Віруваннями в те, що хрести мають якісь магічні властивості, дослідники пояснюють їх прикрашання кольоровими стрічками, рушниками, фартушками і хустками – це ніби дари.
У давніші часи на хрестах біля доріг заввишки п’ять і більше метрів вішали тільки рушники, які заборонено було знімати. Виставку фотографій доповнили експонатами з фондів Волинського краєзнавчого музею– тканими рушниками початку ХХ століття з різних районів, що помітно по візерунках, техніці вишивання, кольору полотна.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Лучанин зібрав колекцію із понад 150 фото, частину з яких представив у музеї, - інформують Хроніки Любарта.
Виставку фотографій доповнили експонатами з фондів Волинського краєзнавчого музею – тканими рушниками початку ХХ століття з різних районів, що помітно по візерунках, техніці вишивання, кольору полотна.
Петро Савчук багато років захоплюється мандрами рідним краєм і досліджує місцеві цікавинки, а віднедавна ще й працює у Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща».У подорожах Волинню фотограф звертав увагу на хрести-фігури біля доріг, на окраїнах населених пунктів, на роздоріжжях. Він помітив, що на Поліссі, а це Волинська, Рівненська, Житомирська області, південь Білорусі, придорожні хрести оздоблені символами Страстей Господніх: молоток, драбинка, обценьки, спис, палка з губкою, півник та іншими. Дослідник зауважує, що селяни переважно не можуть пояснити, що означають ці знаки і взагалі яке призначення цих фігур.«У 1960-х було масове знищення таких хрестів: їх зрізали, спалювали чи використовували в будівництві, - розповідає автор фотографій. – Більшість хрестів, які у волинських селах стоять зараз, зведені в 90-х роках. Та оскільки народна традиція була перервана на тривалий час, люди забули, що колись означали ті чи інші атрибути. Змінилося і трактування встановлення придорожніх хрестів».Вважається, що на в’їзді в село хрести ставили для захисту, як обереги. На роздоріжжях – на могилах самогубців чи тих, хто загинув наглою смертю. З фігурами пов’язано багато переказів і легенд: що вони відводять хвороби, перетворюють людей на перевертнів, допомагають завагітніти тощо. Віруваннями в те, що хрести мають якісь магічні властивості, дослідники пояснюють їх прикрашання кольоровими стрічками, рушниками, фартушками і хустками – це ніби дари.
У давніші часи на хрестах біля доріг заввишки п’ять і більше метрів вішали тільки рушники, які заборонено було знімати. Виставку фотографій доповнили експонатами з фондів Волинського краєзнавчого музею– тканими рушниками початку ХХ століття з різних районів, що помітно по візерунках, техніці вишивання, кольору полотна.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Де закінчується Сонце: вчені вперше визначили точну межу
Сьогодні 00:37
Сьогодні 00:37
Звичайна прогулянка обернулася знахідкою унікального скарбу: що відомо про археологічний джекпот
Сьогодні 00:18
Сьогодні 00:18
Країна Суперлюдей: «Укрпошта» й Superhumans випустили благодійні марки на підтримку захисників
18 Грудня 2025 23:54
18 Грудня 2025 23:54
Лучанин, який 11 разів вдарив ножем знайомого, сяде на 7 років
18 Грудня 2025 23:35
18 Грудня 2025 23:35
На Вінниччині матір підозрюють у смерті десятирічного сина: хлопчик не їв майже два місяці
18 Грудня 2025 23:16
18 Грудня 2025 23:16
«Мене підставляють», – лучанин, якого судять за побиття товариша до смерті
18 Грудня 2025 22:57
18 Грудня 2025 22:57
Знаходять різні патології: як на Волині працює мобільна гінекологічна бригада
18 Грудня 2025 22:38
18 Грудня 2025 22:38
У Турійську в останній шлях провели Героя Віктора Кіца
18 Грудня 2025 22:19
18 Грудня 2025 22:19
У Вільнюсі продовжили безкоштовний проїзд для українських біженців
18 Грудня 2025 22:00
18 Грудня 2025 22:00










Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.