USD 27.15 27.30
  • USD 27.15 27.30
  • EUR 30.70 30.87
  • PLN 6.60 6.72

Місто пізнається через ринок, або Як навести лад у Старому Луцьку

Недоліки міста найбільш помітні саме такої пори, як нині – коли надворі ні зелені, ні снігу. Сірість на вулиці творить настрій і місцевих, і гостей.

Визнає це і директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький, який водночас наголошує, що обласний центр Волині все-таки стає привабливішим для туристів. І їх, запевняє він, щороку більшає. Про це він розповів у своєму інтерв’ю для газети «Волинські Новини», яке було опубліковане в першому номері видання від 4 лютого.

– Певно, не можна заперечити думки, що життя у нашому старому місті доволі мляве. Надто в осінньо-зимові будні...

– Втім Луцьк цікавий для туристів. Щороку до нас їде все більше людей. От станом на листопад вхідний квиток у замок придбало 88 тисяч відвідувачів. І це без врахування пільговиків та офіційних делегацій. Саме таким чином ми відслідковуємо потік туристів – безпосередньо через купівлю квитків. Порівняно з минулими роками, ця цифра зростає. Спостерігаємо більший інтерес до нашого міста у людей із Центральної України, Півдня. Стало менше білорусів і росіян. Звісно, їдуть і європейці, трапляються й відвідувачі із зовсім екзотичних для нас країн. Та рости є куди завжди.

– Перше, що бачимо на Замковій площі, не зовсім милує око. І роками нічого не змінюється. Я маю на увазі приватні ділянки біля самого замку, колишню будівлю БТІ. Та й два автосервіси у старому місті якось не зовсім потрібні. Чи має заповідник бачення розвитку площі перед замком?

– Справді, Замкова площа не така, якою хотілося б її бачити. Насамперед це проблема хаотичного паркування автомобілів. Особливо у базарні дні їх аж надто багато, це псує вигляд, та й туристичному транспорту, буває, ніде розміститися. А якщо відбувається якийсь захід, то це завжди викликає труднощі. Щоразу доводиться підключати поліцію, аби обмежити рух. Але нині справа зрушилася з місця, міська влада працює над упорядкуванням паркування в старому місті. І це дуже важливо. Адже з давніх часів Замкова площа відігравала роль публічного місця, і всі важливі міські події були пов’язані саме із цією площею.

– Де саме ці парковки розміщуватимуться?

– Передбачається кілька таких місць. І на частині Замкової площі, і біля площі Ринок. До слова, має бути змінений рух вулицею Братковського, він буде одностороннім, також має бути задіяна вулиця Замкова.

А от з приводу не вельми привабливої забудови, то у нас є один такий об’єкт, за який мені особливо соромно. Кажу про Кафедральну, 21, що біля Лесиного ясена під самісіньким замком. Коли водиш делегації з інших країн, коли піднімаєшся на вежу, то вся ця «краса», на жаль, привертає увагу і справляє не зовсім гарне враження. І хай скільки ми піднімали це питання, усе впирається в те, що це – приватна власність. У зв’язку з цим міська влада не бере на себе відповідальність самотужки прибрати залишки будівлі, вичистити непотріб.

– Невже не можна домовитися із власником? Зрештою, беручи в оренду таку землю, він мав би нести якусь відповідальність за свою бездіяльність...

– Власник цієї території перебуває за кордоном, тому впливу на нього немає. Як на мене, тут все просто. Коли людині дають землю в оренду, мають бути чітко прописані зобов’язання. У перший рік робиться те-то, у другий – те-то. Якщо ж це не зроблено, ділянка подається на аукціон і передається в оренду іншій людині. Не може бути відмовок про те, що закінчилися гроші, криза в державі тощо.

А загалом, коли цю ділянку віддавали в оренду, то йшлося про будівництво готелю. Тобто спершу все мало вигляд доволі перспективного проекту. Важливо, що там мав постати не приватний будинок, а заклад інфра­структури. Та загалом ця ділянка потребує ретельного археологічного дослідження. Адже там ще є стіна Окольного замку, була одна із веж. За історичними джерелами, там був двір князя Острозького. Тобто археологів чекає цікава і важлива робота, перш ніж взятися бодай за якесь будівництво.

А щодо будівлі БТІ, то вона не має історичної цінності, адже зведена у 50-60-ті роки. Знову ж таки, є власник, який використовує споруду так, як йому вигідно.

– Углиб за рестораном «Корона Вітовта» теж не вельми привабливі приватні будинки. Чи реально викупити ці хатинки в людей і запропонувати їм натомість інше житло?

– Така думка виникала вже дуже давно, ще коли будувався ресторан. Був задум викупити у людей їхні будинки і спільно з міською радою надати їм інше житло, а на тому місці звести готель. І люди навіть були готові до цього, та зрештою не досягли згоди. Річ у тім, що до цих будівель було приписано по кілька сімей, відтак вони виставляли такі умови, які були не під силу міському бюджету.

Сподіваюся, щось зміниться із ухваленням закону про охорону культурної спадщини для конкретно таких ситуацій. Усе це має бути виписано у законодавстві.

– Свого часу Луцькому замку пощастило, бо було виділено чималі кошти на реставрацію. У якому стані нині головна історична пам’ятка Волині?

– Реставрацію здійснювали ще у 70-ті роки. Нині маємо новий проект реставрації. Насамперед йдеться про потребу заміни дерев’яних конструкцій. Треба замінити перекриття В’їзної вежі, маємо проблеми із затіканням води. Та й Стирова і Владича вежі теж потребують ремонту.

Проект під всі ці роботи був готовий ще у 2012 році. Двічі подавали на американський фонд, аби залучити грантові кошти, але безрезультатно. Та й узагалі ми намагаємося

подавати документи на всі можливі програми, аби залучити позабюджетні кошти.

– На підтримку держави вже й не розраховуєте?

– Якби не було війни, то надії на це було би більше. Щоправда, вдалося за державний кошт оновити Художній музей, що на території замку. Наступним мав бути вже власне Луцький замок. Після цього планувалося реставрувати Земляні вали у Володимирі та церкву в селі Гішині Ковельського району. При покійному Борисові Клімчуку був отакий поетапний план.

По-друге, є проблема із криптами церкви Івана Богослова. А на сьогодні то справжня родзинка замку, адже це є продовженням туристичного маршруту. Крім того, це гарний виставковий зал. Але маємо проблему із затіканням води, ґрунтових вод.

Знайшли цікаву грантову програму від американського фонду, подали проект, і нами навіть зацікавилися, але з початком війни цей фонд був відкликаний з України. Тому будемо коригувати кошторис і далі шукати можливостей.

– Скільки коштів потрібно на всі ці роботи?

– У кошторисі по замку близько 4,7 мільйона. На крипти церкви треба орієнтовно 1,2 мільйона. Але цю цифру ще треба буде переглядати.

Ще однією проблемою є стіна Окольного замку, про яку насправді мало хто й знає, на жаль. Стіна може впасти, тому потрібні протиаварійні роботи.

– Яке ваше бачення перенесення ринку? Бо міська влада наче ідейно за, але підприємці завжди будуть проти.

– У заповідника теж є бачення з цього приводу. Історична традиція передбачає розміщення біля замку ринку. Але він не може бути таким, яким ми його маємо в Луцьку. Бо нагадує Шанхай у гіршому розумінні. На ринку біля замку можна продавати продукти харчування, сільського господарства, сувенірну продукцію, можливо, одяг. Але це у жодному разі не має бути оптова продукція і не секонд-хенд.

Часто чую від іноземців таку думку, що місто вони пізнають через ринок. І якщо він впорядкований, у міру чистий, зручний для продавця і покупця, то відображає великою мірою характер міста. До речі, вже було чотири проекти варіантів ринку. Хотілося би, щоб міська влада зважилася на таку непопулярну реформу. Але, звісно, треба зберегти людям робочі місця. І якщо вже переселяти торговців на інше місце, то на період, поки новий ринок розвиватиметься, треба надати якісь пільги цим підприємцям.

Залізний аргумент на користь того, що слід наводити лад на старому ринку, полягає в тім, що не дай, Боже, трапиться пожежа. А можливості для проїзду пожежного транспорту в розпал базарного дня немає. Крім того, всі ми знаємо про антисанітарні умови, сміття летить у напрямку замку. Та сміття сміттям, а от коли у напрямку замку піде вогонь – оце справді небезпечно.

Ірина КАЧАН

Довідка. Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк» – заповідник національного значення, заснований у 1985 році. На території заповідника можна побачити й оцінити багато стародавніх пам’яток матеріальної культури. Найвідомішою спорудою луцького заповідника є реліктове творіння часів Середньовіччя – Замок Любарта.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 8
Лучанин Показати IP 7 Лютого 2016 19:20
Що ви всі мозолите з тім ринком Є центральний візд який зовсім не від центрального ринку знесіть незаконне будівництво Голевих і буде порядок
Тарас Чурило Показати IP 7 Лютого 2016 21:38
Змінити мера...
Юлія Парій Показати IP 7 Лютого 2016 21:39
100%
сарожил Показати IP 8 Лютого 2016 00:52
не треба ЛЯ ЛЯ десять років тому розмір Ринку був той самий і порядок був.
ринок Показати IP 8 Лютого 2016 08:59
базарники срач розвели і їм так добре.підніміться на стіни замку чи башню і побачите ту "красу". сидять біля своїх собачих будок, всі обвішані золотом як новорічні ялинки, з самого ранку хляють горіляку, з людей деруть в тридорога за ті лахи, податків ніяких не платять бо кажутьми бідні. нема за що касовий апарат купити. Кругом міста понабудовували собі гарних впорядкованих віл, а самі сидять на тому ринку в срачі і тільки бідкаються і мітингують суки продажні
ВОВК до ринок Показати IP 8 Лютого 2016 18:34
ти г*нд*н продажний іди попробуй хліба базарного халявного і вілу собі побудуєш м*дак
до виборців Показати IP 8 Лютого 2016 09:37
люди які живуть в Старомі місці платять за оренду землі де стоять їх хати величезні кошти бо це історична частина міста. А Романюк грибе їх лопатою і тратить на "ласку " з Даною, тобто на собак, на кохану Туристку Банду, створивши під неї аж управління туризму і іпромоції. Невідомо що вони там промоцюють. А на старе місто шиш хай памятки історії руйнуються й надалі. Слуги народу " депутати" знов проголосували за виділення землі Голєвим, продовжили оренду землі біля Лесиного ясена де бомжі і місцеві зробили смітник, продожили аренду на Плитніці 7, де наркомани збираються щоб курити і ширятись а цьпамятка належить голові рівненського апеляційного суду. І ці мільйонери за оренду землі на відміну від простих людей нічого не платять, бо вони добазарились з романюком і депутатими. Ти нам а ми тобі. Ненаглядний Козюра з сином романюка хоче побудувати багатоповерховий квартал на березі стиру, щоб замку кірхи та костелу взагалі ніхто не бачив за багатоповерхівками.. От Вам хлопяти і турбота про наше місто. Обирайте дальше таких слуг народу і слухайте дальше їхню брехню про те які вони патріоти. Романюк перед виборами за тижнень аж за 2 млн Ваших грошей зробив доріжку до будинку з Химерами ( Голованя), але берегу стиру спеціально не укріпив щоб за рік дощові води все змили в річку і знову буде куди ухайдохати гроші на ремонт, і перед людьми вроді добре діло зробить, може знов виберуть.
ВОВК Показати IP 8 Лютого 2016 18:45
Станом на листопад 88 тисяч відвідувачів - це в день 300 туристів . шось їх там і близько не видно. А якщо в рік ви продаєте 100 000 квитків хай по 20 гр. то маємо 2млн. гр. а ви кажете нема грошей. пан Рудецький може Ви сліпенький і не бачите що Голєви засипають кістки наших предків сміттям під свою хатку. То це ви не хочете іноземцям показати,?

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus