Прах Косачів можуть перепоховати в Колодяжному

Учасники міжнародного наукового симпозіуму «Леся Українка: доля, культура, епоха», який відбувся в Луцьку, підтримали пропозицію троюрідного племінника поетеси Роберто Гааба зробити на Волині своєрідний пантеон цієї славнозвісної родини.
Про це пише газета «День».
Троюрідного племінника Лесі Українки на міжнародний симпозіум, присвячений 140-річчю від дня народження Лесі Українки і 100-річчю написання драми «Лісова пісня», запросили не лише через його належність до родини Драгоманових-Косачів. На запитання, які пережив відчуття, ступаючи на подвір’я родинного маєтку Косачів, чи сприйняв його лише як цікавий музейний об’єкт, чи щось защеміло у серці, він щиро відповів:
«Я не хочу робити ліричних відступів, але коли відвідую Колодяжне чи музей Лесі Українки у Києві і вдивляюся у родинні фотографії, доторкаюся до родинних реліквій, мені завжди здається, що тіні моїх предків тішаться, що я цікавлюся ними».
Із розумінням сприйняли учасники симпозіуму й давнє бажання Роберто Гааба (й зафіксували його у резолюції заходу) про перепоховання праху найближчих родичів Лесі Українки у Колодяжному. Його мати, сестра Лесі, похована в Празі, тітки Ольга й Ізидора — у Німеччині та США відповідно. Власне, якщо буде на те воля держави і воля представників родин Драгоманових-Косачів, то ідея може втілитися у життя. І тоді Україна та Волинь отримали б пантеон, який би всім сущим на цій землі додавав тих відчуттів, про які говорив Роберто Гааб. Відчуттів, звідки ми, яка наша історія, наше коріння. Бо й нинішні музеї родини Косачів — у Колодяжному, драми «Лісова пісня» — в урочищі Нечимне, де побували на екскурсіях учасники міжнародного симпозіуму, підтвердили цю думку. Чимало присутніх науковців, які написали про Лесю Українку та її рід багато статей і книг, які, здавалося, усе про неї знали, у меморіальних місцях справді відчули, що тут і досі живе дух цих великих людей.
Міжнародний симпозіум «Леся Українка: доля, культура, епоха» організували й Міністерство освіти і культури України, Волинська облдержадміністрація, Інститут літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, але найбільше навантаження лягло на Волинський національний університет ім. Лесі Українки та науково-дослідний інститут Лесі Українки при ньому. Ректор ВНУ професор Ігор Коцан вручив Роберто Гаабу щойно видану університетським видавництвом книгу з драмою «Лісова пісня», підготовлену університетськими лесезнавцями за першодруком 1914 року. Твір видано й українською, й англійською мовою. На базі відпочинку університету на озері Світязь відбулися і засідання круглих столів. На міжнародний симпозіум було подано до сотні заявок науковців з усієї України, Росії, Італії й Польщі.
Як зазначають і завідувач колодяжненського музею Віра Комзюк, і вчений секретар НДІ ім. Лесі Українки Сергій Романов, особливу зацікавленість науковців викликала розробка на тему: «Академічне видання творів Лесі Українки: цифровий чи друкований формат?» Микола Жарких, який веде в Інтернеті сайт про життя і діяльність Лесі Українки, зумів зацікавити своїм проектом уже багатьох користувачів всесвітнього павутиння, а отже, у цього напрямку популяризації творів Лесі є перспектива. Сергій Романов каже, що НДІ ім. Лесі Українки також нагромадив цікаві матеріали для видання персональної енциклопедії Лесі Українки, проте для цієї грандіозної роботи ще потрібне й більше фінансування.
Міжнародному симпозіуму передували дві цікаві події. У Волинському академічному обласному муздрамтеатрі відкрилася виставка «Образи «Лісової пісні» у графіці українських художників». Експонували і графіку з музею Лесі Українки Волинського національного університету. Відбулася презентація нової книги Івана Драча, почесного професора ВНУ, «Криниця для спраглих». Присутнім імпонувала його ідея створити на базі ВНУ театр Лесі Українки і ставити там тільки драматичні твори патронеси вишу. Адже для більшості Леся Українка відома у кращому разі «Лісовою піснею». Навіть на усеукраїнському фестивалі її вистав, котрий закінчився нещодавно в Луцьку, було показано аж дев’ять інтерпретацій цієї драми.
Тим часом драматургія нашої славної землячки набагато більша, глибша і ще потребує свого прочитання й усвідомлення.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---