USD 41.70 41.85
  • USD 41.70 41.85
  • EUR 41.70 41.85
  • PLN 10.25 10.40

«Прозора» схема роботи ковельських ринків: директор утік від журналістів

25 Серпня 2016 11:18
У Ковелі два великі ринки – Привокзальний та Брестський. Землю під обома орендує Ковельський госпрозрахунковий ринок. Він і укладає договори з підприємцями. Сьогодні 1 метр квадратний під торгове місце коштує 48 гривень. Та звідки взялася така ставка і що включає в себе плата – для підприємців роками залишається загадкою.

З їхніх слів, дирекція ринку на діалог не йде, благоустрій ринкової території фактично не здійснює. Кілька місяців тому підприємцям запропонували укласти договори суборенди зі споживчим товариством «Ковельський центральний ринок». Його головою є та ж сама людина, що й директором госпрозрахункового ринку – Петро Сорока. Аналогічна схема використана і в Луцьку. Контролює всі ці процеси Волинська обласна спілка споживчих товариств, серед керівників якої – Марта Кандиба та Володимир Горгут.

Про це повідомляє прес-служба Волинського УКРОПу.

Аби розібратися у ситуації, нещодавно рішенням сесії Ковельської міськради створили тимчасову комісію щодо перевірки роботи ринків, куди увійшли депутати від різних політичних сил, а її головою став голова фракції «Українського Об’єднання Патріотів – УКРОП» Ігор Пініс. З ним та його помічником-консультантом, підприємцем Людмилою Васковець, ми і їдемо на зустріч з підприємцями.

ХТО ВИНЕН У ПІДТОПЛЕННІ?

Привокзальний ринок вважається речовим. Підприємці орендують торгові місця. Контейнер облаштовують за власний рахунок. Найбільше проблем виникає на кількох рядах, де після дощу під ногами ще довго стоять калюжі. Ливневі решітки засмічені, у контейнерах волого, а під ними живуть слимаки.

Підприємець Галина Сагаль, яка торгує 15 років, зауважує, що за цей час на ринку фактично нічого не змінилося.


«Облаштували каналізацію, але вона майже не функціонує, – каже пані Галина. – Навіть у теплу погоду після дощів не сходять калюжі. За свій кошт ми підняли вище рівня землі контейнери. Але вода повз них у дощову погоду досі тече. Її змітаємо віниками цілий день».

На ремонт каналізаційних мереж, до речі, ринок збирав додаткові кошти з підприємців.

Продавчиня показує, що контейнер зай­має майже 5 метрів квадратних. За землю під ним Ковельському госпрозрахунковому ринку платить 230 гривень.

«Наш орендодавець віддає місту лише 9,5 гривні за метр квадратний, а з нас бере 48, – зауважує підприємець. – Куди йде ця різниця – не розуміємо. Нас це обурює, адже для роботи не створено належних умов».
Галина Сагаль розповідає, що упродовж трьох місяців зверталася до дирекції ринку з проханням підвести електроенергію до її контейнера. Зрештою довелося робити це самій.

Проблема підтоплення робочого місця виникла і в підприємця Орисі Сацюк.

«Щойно дощ – ми у паніці. За п’ять хвилин вода піднімається так, що в контейнері може сягати 20-30 сантиметрів. Якщо добрий дощ – води по коліна. Наш ряд знаходиться дещо нижче за інші. На верхньому нещодавно поклали бруківку. У результаті з усього базару до нас тече річка води з мулом та брудом, який піднімається з каналізаційних решіток. Наш товар нищиться, у контейнерах стоїть сморід», – розповідає Орися.

«За кошти, які надходять від підприємців, за ці роки ринок можна було зробити золотим, – додає підприємець. – А нас постійно шантажують. Мовляв, якщо ми не переукладемо договір зі споживчим товариством «Ковельський центральний ринок», то піднімуть орендну плату».

За контейнером Оксани Куденчук якраз пролягає каналізація, яку, як каже підприємець, ніхто не чистить.

«У мене вже згнила підлога. Ми ллємо хлорку, але запах це не «вбиває». Нам постійно говорять – це стихійне лихо. Але як може бути стихійне лихо упродовж 20 років? Контейнери підняли від рівня землі вже максимально. Коли сходить вода – тут весь мул, бруд, сморід, люди не йдуть. О шостій ранку ми у буквальному значенні слова миємо асфальт. Директор дорікає, мовляв, самі бачили, де розташовуєтеся», – обурюється Оксана.
«Але якщо почистити каналізацію – такого не буде, – додає підприємець Тетяна Бруча. – За свій контейнер плачу 192 гривні. Після червневої зливи зазнала збитків на 8 500 гривень. Торгую пальтами та куртками. Можете уявити, в якому вони стані після пошкодження водою».

«До цього року топило не так сильно, – розповідає Григорій Виш. – Ми піднімали контейнери, підставляли цеглини. Але минулого року дирекція ринку поклала бруківку. За фахом я інженер-будівельник, тому скажу, що бруківку облаштували без будь-яких проектно-пошукових робіт. Як наслідок, вода почала стікати повільніше. Під час червневого затоплення деякі підприємці понесли збитки на десятки тисяч. Ми неодноразово зверталися до дирекції ринку. Але усувати причини ніхто не думає».
«Хочемо сплачувати за оренду торговельних місць місту, а не луцьким ділкам, – каже підприємець Валентина, контейнер якої теж підтопило. – Я тут працюю 16 років, у червні мене затопило вперше. Сталося це після того, як бруківку поклали з порушенням норм. Після дощу в деяких місцях вона розповзлася».

Частини «якісно» вимощеної бруківки можна побачити тепер під контейнерами.
ПЛАТА… ЗА ВІДСУТНІСТЬ УМОВ

Прибирання ринкової території тут наче свято. Адже роблять це лише один раз на тиждень – у вівторок. До слова, зі слів підприємців, урн на території базару лише дві. Паперові стаканчики від кави, недопалки дівати немає куди.
На Привокзальному ринку – два туалети. Один з них – безплатний. Ця вбиральня для тих, хто не боїться в будь-яку хвилину провалитися у нечистоти. Дошки всередині заледве скріплені. Сморід від нього чути за кілька метрів. Дерево, яке росло поряд, всохло. Відтоку нечистот не передбачено, тому вони виходять на поверхню. Поряд із цим диво-туалетом – колонка, яка зимою перемерзає.
Інша вбиральня – у приміщенні. Справити нужду коштує 1,5 гривні. Сморід тут теж добряче відчутно. Слідів від ремонту практично не лишилося. Цікаво, що туалет чи то належить, чи то в оренді у підприємця. Касового апарата немає, тому скільки тут отримують коштів за природні потреби – загадка.
Є ще один момент. Ті підприємці, які вже переуклали договори зі споживчим товариством «Ковельський центральний ринок», за вхід у вбиральню платять на 50 копійок дешевше.

Підприємці, з якими ми спілкувалися, розповідають, що питання вбиралень порушували перед керівництвом ринку неодноразово. Однак віз і нині там.

Окрім оренди, підприємці сплачують ринку, наприклад, за розташування товару поза контейнером, за послуги охорони.

«Проблема виникає й тоді, коли, приміром, батько хоче переписати контейнер на сина або продати, – каже підприємець Григорій Виш. – Щоб переписати контейнер, підприємці мусять звертатися до дирекції ринку і оплачувати до 800 гривень. Вони вибивають чек за це, але на руки його ніхто не віддає, мотивуючи, що чеки підшиваються до договору перепису».

ПРАВА? А ЯКІ ПРАВА?

Які критерії є визначальними для орендної ставки знає лише одна людина – директор Ковельського госпрозрахункового ринку Пет­ро Сорока. Його кабінет – на території Брестського ринку. Їдемо туди без попередження.

Петро Сорока – на робочому місці. Розмовляти з нами відмовляється: «Пані, виходьте. Я виходжу з кабінету».

«Що входить у вартість оренди?» – продов­жуємо наполягати на своєму в надії отримати коментар.

«Там є перелік статтів. А чого я вам маю об’ясняти? Я відмовляюся. Інтерв’ю давати не буду», – на ходу кидає кілька слів Петро Сорока і тікає з кабінету.

Продавці харчових продуктів сміються, що директор ринку черговий раз уникає запитань. Вони не хочуть говорити на камеру, та у розмові з’ясовується, що в харчовому павільйоні, який, до слова, є власністю Ковельського госпрозрахункового ринку, ціни за оренду зовсім інші. Наприклад, за 1,5 метра прилавка під м’ясну продукцію плата – 2,5-3 тисячі гривень. Яка ціна за оренду торгових місць з холодильними вітринами, ми так і не з’ясували. Люди бояться називати суми.
ЯК ВИРІШИТИ?

У договорі оренди торговельного місця йдеться: «...орендодавець зобов’язаний передати Орендарю Торговельне місце у належному стані та своєчасно здійснювати заходи по усуненню порушень та недоліків, що заважають використанню порушення Торговельного місця за призначенням... У випадку виникнення обставин, що унеможливлюють використання Торговельного місця за призначенням, у тому числі внаслідок непереборної сили, Орендодавець може надати Орендарю в користування інше Торговельне місце на території ринку». Також, згідно із цим документом, орендодавець зобов’язаний «проводити своєчасний ремонт інженерних комунікацій», «своєчасно вивозити сміття з метою забезпечення належного санітарного та екологічного стану».

Задля захисту прав підприємці об’єдналися у громадську організацію «Підприємців та працівників приватного сектора міста Ковеля». Очолив її «укропівець» Ігор Пініс.

Його заступник в організації Людмила Васковець каже, що багато пунктів договору аж ніяк не на користь підприємців. Мало того – порушують їхні права.
«Згідно із договором, Ковельський госп­розрахунковий ринок в односторонньому порядку може його з нами розірвати. Також договір переукладається щороку за умови, якщо ринок не має претензій до орендаря. Але переліку ймовірних претензій не визначено. Орендна плата постійно зростає. Торік її хотіли підвищити на 8 гривень. Ми об’єдналися в організацію і «воювали» за свої права. У результаті оренда підвищилася на 2 гривні. Неодноразово зверталися до директора ринку з проханням пояснити, як встановлюють орендну ставку. Каже, це комерційна таємниця. Але ми маємо право знати, за що платимо», – розповідає Людмила Васковець.

Після червневої зливи постраждалі підприємці порахували, що зазнали збитків майже на 300 тисяч гривень. Аби захистити свої права, вони звернулися до прокуратури, порушили кримінальне провадження.

Голова фракції партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» у Ковельській міськраді Ігор Пініс каже, що до нього постійно надходять скарги від підприємців ковельських ринків щодо порушення їхніх прав, бездіяльності дирекції ринку та міської влади з приводу цього питання.

«Підприємців міста перетворили на кріпаків, з яких певна структура отримує вигоди і не віддає нічого натомість. Позиція УКРОПу одностайна: підприємці мають бути господарями на своїй землі, кошти, які вони сплачують, мають використовувати на благоустрій ринку і міста», – наголошує Ігор Пініс.

Незабаром голова фракції УКРОП у Ковельській міськраді обіцяє, що оприлюднять результати роботи тимчасової комісії.

На думку підприємців, оптимальне вирішення конфліктного питання – створення комунального ринку. Зі слів підприємця Григорія Виша, таке підприємство могла б контролювати наглядова рада, склад якої формували б самі підприємці зі свого середовища.
Створити КП «Комунальний ринок» у Луцьку ще раніше запропонував голова фракції «УКРОП» у Луцькій міськраді Ігор Поліщук. Наразі в Луцьку також працює тимчасова конт­рольна комісія міськ­ради з питань врегулювання діяльності місцевих ринків. За попередніми підрахунками, у разі створення комунринку бюджет міста може щороку отримувати щонайменше 20 мільйонів гривень, що у кілька разів перевищує нинішню суму надходжень. До того ж, плата оренди для підприємців може бути меншою.

Ольга МАКСИМ’ЯК

Фото автора

Ковельський район

«НА МЕЖІ» – соці­аль­но-інформаційний проект Інформаційного агентства Волинські Новини у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» реалізовує соціаль­но-інформаційний проект «НА МЕЖІ».

Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у неза­до­вільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, якщо ваша громада опинилася на межі, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 7
Бе Показати IP 25 Серпня 2016 12:14
Скоро те вже само собою відійде в минуле.
небайдужий Показати IP 25 Серпня 2016 13:06
Невже в області ніхто не може видалити ту ракову пухлину під назвою"облспоживспілка".Це ж як треба залякати і тримати в страху підприємців,що навіть бояться говорити на камеру журналістам?Невже ніхто не поставить на місце тих кандиб і горгутів?Це тільки можна уявити скількі ці люди крадуть грошей,які повинні йти в бюджет громад.Де ж керівники міст і районів,де творяться ці безпорядки?Це ж земля ваших громад,Відповідь одна - горгути покупляли всіх - і владу,і правоохоронців.Чого ці питання піднімає Ігор Поліщук і,на жаль,не отримує підтримки?Треба жорсткіше питати владу,яка сприяє розкраданню грошей територіальних громад.
ЗАКОН Показати IP 25 Серпня 2016 15:16
ПЕРЕАТЕСТАЦІЯ ПРОЙШЛА МЄНТИ НА МІСЦІ,ПРОКУРОРИ ТЕЖ МІСЦЕВІ ЗАПРОДАНЦІ,УСЬО ОКЕЙ
леонтій Показати IP 25 Серпня 2016 20:45
В Луцьку Романюк не хоче щоб Горгут платив до бюджету краще щоб йому в карман вониж друзі ВЛ К СМ
Валентина Показати IP 25 Серпня 2016 21:39
Видно в Ковельський бюджет гроші не потрібні.
Іван Показати IP 27 Серпня 2016 11:49
Ганьба!
Іван Показати IP 27 Серпня 2016 11:59
Це владі запроданцям ганьба як крали при янику так і тепер крадуть в людей які працюють а самі особняки будують і дороги до них

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus