Письменник з Макіївки «передбачив» лавину війська зі Сходу

Автор книги з провокативною назвою «Бомжі Донбасу» Олексій Чупа у затишній дружній атмосфорі поспілкувався з лучанами.

Нагадаємо, письменник презентував «Бомжі Донбасу» у Луцьку в суботу, 27 вересня, в Клубі №3 на вулиці Драгоманова, 1, – своєрідній штаб-квартирі організаторів – культурного об’єднання «100 Вт».

Варто зазначити, що Луцьк – це четверте за рахунком місто, в якому Чупа перезентує свій роман. До цього були Івано-Франківськ, Львів та Київ. В Івано-Франківську публіка прийшла радше подивитися на «чоловіка зі Сходу», в Києві «набігло багато донецьких» і

презентація перетворилася в дискусію «И что нам теперь делать с Донбассом», Львів приймав на Форумі видавців. Натомість Луцьк подивував дружньою атмосферою.

На зустріч з Олексіїєм Чупою люди почали сходитися ще за півгодини – але не для того, щоб зайняти якнайкращі місця, як це зазвичай буває, - а для того, щоб, за запрошенням організаторів, встигнути перед презентацією зробити собі чаю. В клубі панувала приємна домашня атмосфера.

Спілкуватися з читачами Чупа розпочав ще до офіційного виступу. Якийсь час він поговорив з компанією, що стояла осторонь, потім - підсів до дівчат зі своїм горнятком чаю. Примітно, що будь-хто з присутніх міг без проблем звернутися до письменника.

Олексій Чупа - один з найцікавіших молодих письменників українського Сходу, родом із Макіївки Донецької області. Так склалися обставини, що недавно він змушений був покинути своє рідне місто і переїхати до Львова.

Увесь вечір з автором розмовляв один з організаторів – Володимир Столярчук.

- Отож, Олексіє, як вас прийняли у Львові?

- Донецьких там не їдять, - не розгубився і пожартував Чупа.

- Щодо книги «Бомжі Донбасу». Вам ніхто не писав, що назва провокативна?

- Ті люди, які залишилися на Донбасі – їм навряд чи до читання. Інші ж, які виїхали, розуміють, що в заголовку немає образи по факту. Вся книга – це спроба психоаналізу. Спроба проаналізувати свідомість донецького українця. Донецький українець не може бути за визначенням психічно здоровою людиною, бо відбуваються різні утиски – виникають бар’єри в спілкуванні, що накладають відбиток на психіку.

- А як виникла ідея видати книгу?

- Текст був написаний два роки тому, я не збирався його видавати. Питання з цим спонтанно вирішилося в режимі он-лайн. Назва спочатку також була іншою.

В перший же день, як фото обкладинки з’явилося у вільному доступі в мережі, мені написала якась київська журналістка. Вона обурювалася, що, мовляв, ось, почалося, почали гнати на Донбас, давайте будемо робити книжки «Сало Полтавщини» чи «Рагулі Львівщини».

- Що цікавого в цьому романі?

- Структурно книга складається з двох чаcтин. Перша – про життя простих безхатченків в місті Макіїївка. Друга – частина з альтернативною історією - якою могла б бути історія України. Наголошую, що писалося це в травні-липні 2012 року, і там є епізод, де лавина війська вломилася зі Сходу. Я цитую Іздрика: «Варто хоча б колись написати якусь фігню, і вона зразу починає збуватися.»

- Вийшли книги «10 слів про вітчизну», «Бомжі Донбасу», що далі?

- Цієї зими має вийти ще одна прозова книга, яку я почав писати трохи більше року тому - про мешканців під’їзду, в якому я прожив 28 років, і там такі персонажі живуть…

Після завершення офіційної частини перезентації, присутні мали можливість поставити автору запитання. Майже всі вони стосувалися теперішньої ситуації на Донбасі або ж Олексієвого бачення майбутнього регіону.

Олексій Чупа вже приїжджав у місто цього року навесні, 30 квітня, з презентацією своєї книги «10 слів про Вітчизну».