Реформування вишів: студенти самі обиратимуть ректорів

Автономія - університетам, студентам та викладачам - менше навантаження, Міністерство освіти як не основний орган, що контролюватиме вищі навчальні заклади. Усе це - закон про вищу освіту, який напередодні ухвалила Верховна Рада, йдеться у сюжеті ТСН.

Шлях був більш ніж достатнім. Іще 2011-го студенти по всій країні сказали своє слово міністру Табачнику. У Мережу потрапив документ, який одіозний чиновник таємно розіслав лояльним до себе ректорам.

Без зайвого розголосу він хотів розпочати реформу, яку тоді ж охрестили не освітянською, а політичною. Проект Табачника зазнав фіаско. За новий узялися вже молодь і поважні освітяни.

Єгор Стадний, який 2011-го студентом також протестував, а нині вже як експерт брав участь у розробці закону - називає документ унікальним.

"Ми тоді всі розуміли, що тодішнє керівництво і міністерства, і загалом країни, їм було наплювати. Вони використовували цю систему для викачування грошей, потрібно було брати всю цю справу в свої руки", - каже експерт Центру дослідження суспільства Єгор Стадний.

Майже 5 років підготовки, тисячі поправок, академічні висновки і найголовніше - громадське обговорення. І ось результат. Найголовніші тези освітянської реформи.

- Ректори. Їх обиратимуть викладачі та студенти.
- Кошти. Тепер те, що заробили університети, йтиме на розвиток закладу, а не в загальну скарбницю.
- Задля того, щоб уникнути корупції, всі фінансові та академічні документи тепер підлягають обов'язковому оприлюдненню
- Навчання. Відтепер 25 відсотків предметів обиратиме студент
- Навантаження. Кількість предметів і викладацьких годин скоротять.
- Стипендії. Їх збільшать до прожиткового мінімуму.

А ще - вільне наймання на роботу іноземних викладачів, акцент на розвиток науки і нові випускники.

Тепер університети готуватимуть:
- молодших бакалаврів
- бакалаврів
- магістрів
- докторів філософії та наук.

У міністерстві освіти запевняють - попередні дипломи залишаються чинними. Приміром спеціалісти, які зникнуть, автоматично прирівняються до магістрів. І ще одна важлива зміна - університети стануть менш залежними від міністерства освіти.

За якістю освіти та умовами підготовки відтепер піклується Національне агентство, до якого увійдуть громадськість, студенти, роботодавці та освітяни. Заступник міністра освіти та науки Інна Совсун заспокоює: усе й відразу на голову студентам та викладачам не звалиться. Реформа дорога і тривала. Упроваджуватиметься поступово. Але сам факт початку вже обнадіює. Стара система себе давно вичерпала.

"Якщо ми забезпечимо якість вищої освіти, тоді наші дипломи будуть визнаватися, освіта буде визнаватися, працедавці будуть задоволенні і все інше. Тобто ключовий елемент реформи – це підвищення якості вищої освіти", - каже перший заступник міністра освіти та науки Інна Совсун.

Високі вимоги до якості вплинуть і на кількість університетів. Не тому що закриватимуть примусово, а тому що не витримають високої планки.

"Ми прекрасно знаємо, що є купа закладів, які утворилися на третьому поверсі ПТУ колишнього чи ще щось таке, де вчиться кілька сотень студентів, які жодним чином не можуть претендувати на звання вищого навчального закладу", - каже Інна Совсун.

Остаточно підтвердити початок реформи тепер має президент.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---