Реформа вищої освіти: що означає скорочення спеціальностей
Міністерство освіти зробило черговий крок в освітній реформі, скоротивши кількість спеціальностей, за якими українські виші навчають студентів, зі 150 до 109.
Це сталося через злиття деяких спеціальностей. Приміром, електромеханіку об'єднали з електротехнікою, а геологія, геофізика і гідрогеологія тепер йтимуть під назвою "науки про землю".
Новий список спеціальностей мають опублікувати найближчим часом, - повідомляє ВВС-Україна.
Цей документ, пояснює міністр Сергій Квіт, не є підставою ані для структурних змін у вишах, ані для розподілу державних замовлень.
У міністерстві запевняють, що новий список дасть університетам більше автономії, як це передбачає новий закон про вищу освіту, а також можливість розробляти власні освітні програми в межах визначених спеціальностей. А отже, виші зможуть оперативніше реагувати на запити ринку праці. Річ у тому, що хоча спеціальностей стало менше, але кількість спеціалізацій, на які вони діляться, необмежена.
"Для нас ідеалом є система, коли ми маємо небагато доволі широких спеціальностей і безліч вузьких програм, - каже Тарас Фініков, президент Фонду досліджень освітньої політики. - Бо наявність великої кількості роздроблених вузьких спеціальностей – це ознака консервативної системи освіти".
Зі слів Інни Совсун, першої заступниці міністра освіти, Україна рухається в бік європейської моделі, коли абітурієнт вступає на широко визначену спеціальність на бакалавраті, але на рівні магістратури університет може пропонувати вужчу спеціалізацію.
"Наприклад, ти навчався на праві, а на магістратурі ти спеціалізуєшся на кримінальному праві", - розповідає урядовець.
Скорочення спеціальностей означатиме також втрату роботи для керівників деяких університетських кафедр, які припинять існування.
Щодо працевлаштування випускників, то бакалаври з ширшими знаннями в своїй галузі будуть цікавішими для роботодавця, прогнозують в Міносвіти.
ЗНАЙТИ РОБОТУ
"Не забувайте, що мета освіти – знайти роботу", - прагматично зауважує Олів’є Ведрін, президент Континентального університету в Києві.
"Система освіти в Україні має бути ближча до реальності сучасного світу. Вам треба бути більш гнучкими, ближчими до економіки, бізнесу. Потрібно більше освітніх програм у галузі іноземних мов, міжнародного права, бізнес-права", - каже пан Ведрін, який раніше викладав у французьких бізнес-школах.
"Наша робота як викладачів виконана, якщо наші студенти знайшли роботу", - наголошує пан Ведрін.
З цим погоджується і Родіон Колишко, директор департаменту трудового потенціалу Федерації роботодавців України. Він каже, що надмірна роздробленість спеціальностей призвела до того, що "роботодавець заплутався, кого ж він бере на роботу".
"Диплом про вищу освіту потихеньку почав фруструватися в очах роботодавців. Випускника вже не питають, який заклад ти закінчив, а питають: що ти можеш? Це непогано", - каже пан Колишко.
"НОВІ ЛЮДИ"
Скорочений перелік спеціальностей – важливий, але лише епізодичний крок освітньої реформи, кажуть у міністерстві.
Наступні завдання – створити нові освітні стандарти для кожної зі 109 спеціальностей.
Такі стандарти мають виписати науково-методичні ради і комісії, сформовані при міністерстві.
Урядовці запевняють, що набиратимуть у ці комісії "нових людей" на прозорих конкурсних засадах. Результатом їхньої роботи мають стати лаконічні й зрозумілі інструкції, "а не макабричні абсурдні тексти", в яких коротко описано, що повинен знати і вміти випускник після навчання на конкретній спеціальності.
Одним з чергових кроків освітньої реформи має стати запуск у вересні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яке візьме на себе частину регуляторних функцій міністерства освіти.
Це колегіальний орган, до якого входитимуть представники вишів усіх форм власності, академічної спільноти, роботодавців і студентства.
Агентство, як випливає з його назви, контролюватиме якість освіти у вишах і розроблятиме стандарти для вищої школи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Це сталося через злиття деяких спеціальностей. Приміром, електромеханіку об'єднали з електротехнікою, а геологія, геофізика і гідрогеологія тепер йтимуть під назвою "науки про землю".
Новий список спеціальностей мають опублікувати найближчим часом, - повідомляє ВВС-Україна.
Цей документ, пояснює міністр Сергій Квіт, не є підставою ані для структурних змін у вишах, ані для розподілу державних замовлень.
У міністерстві запевняють, що новий список дасть університетам більше автономії, як це передбачає новий закон про вищу освіту, а також можливість розробляти власні освітні програми в межах визначених спеціальностей. А отже, виші зможуть оперативніше реагувати на запити ринку праці. Річ у тому, що хоча спеціальностей стало менше, але кількість спеціалізацій, на які вони діляться, необмежена.
"Для нас ідеалом є система, коли ми маємо небагато доволі широких спеціальностей і безліч вузьких програм, - каже Тарас Фініков, президент Фонду досліджень освітньої політики. - Бо наявність великої кількості роздроблених вузьких спеціальностей – це ознака консервативної системи освіти".
Зі слів Інни Совсун, першої заступниці міністра освіти, Україна рухається в бік європейської моделі, коли абітурієнт вступає на широко визначену спеціальність на бакалавраті, але на рівні магістратури університет може пропонувати вужчу спеціалізацію.
"Наприклад, ти навчався на праві, а на магістратурі ти спеціалізуєшся на кримінальному праві", - розповідає урядовець.
Скорочення спеціальностей означатиме також втрату роботи для керівників деяких університетських кафедр, які припинять існування.
Щодо працевлаштування випускників, то бакалаври з ширшими знаннями в своїй галузі будуть цікавішими для роботодавця, прогнозують в Міносвіти.
ЗНАЙТИ РОБОТУ
"Не забувайте, що мета освіти – знайти роботу", - прагматично зауважує Олів’є Ведрін, президент Континентального університету в Києві.
"Система освіти в Україні має бути ближча до реальності сучасного світу. Вам треба бути більш гнучкими, ближчими до економіки, бізнесу. Потрібно більше освітніх програм у галузі іноземних мов, міжнародного права, бізнес-права", - каже пан Ведрін, який раніше викладав у французьких бізнес-школах.
"Наша робота як викладачів виконана, якщо наші студенти знайшли роботу", - наголошує пан Ведрін.
З цим погоджується і Родіон Колишко, директор департаменту трудового потенціалу Федерації роботодавців України. Він каже, що надмірна роздробленість спеціальностей призвела до того, що "роботодавець заплутався, кого ж він бере на роботу".
"Диплом про вищу освіту потихеньку почав фруструватися в очах роботодавців. Випускника вже не питають, який заклад ти закінчив, а питають: що ти можеш? Це непогано", - каже пан Колишко.
"НОВІ ЛЮДИ"
Скорочений перелік спеціальностей – важливий, але лише епізодичний крок освітньої реформи, кажуть у міністерстві.
Наступні завдання – створити нові освітні стандарти для кожної зі 109 спеціальностей.
Такі стандарти мають виписати науково-методичні ради і комісії, сформовані при міністерстві.
Урядовці запевняють, що набиратимуть у ці комісії "нових людей" на прозорих конкурсних засадах. Результатом їхньої роботи мають стати лаконічні й зрозумілі інструкції, "а не макабричні абсурдні тексти", в яких коротко описано, що повинен знати і вміти випускник після навчання на конкретній спеціальності.
Одним з чергових кроків освітньої реформи має стати запуск у вересні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яке візьме на себе частину регуляторних функцій міністерства освіти.
Це колегіальний орган, до якого входитимуть представники вишів усіх форм власності, академічної спільноти, роботодавців і студентства.
Агентство, як випливає з його назви, контролюватиме якість освіти у вишах і розроблятиме стандарти для вищої школи.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
Колишня студентка
Показати IP
4 Травня 2015 10:02
Що ти можеш? а нічого конкретного випускник не може :-(
Треба практику по спеціальності організовувати на старших курсах.
колишній студент
Показати IP
4 Травня 2015 10:25
Та хто зараз ВЧИТЬ чи ВЧИТЬСЯ? Все ПРОДАЄТЬСЯ і КУПУЄТЬСЯ. Треба жорсткий контроль на вступах. Навіть вступ по ЗНО справедливий тільки для десятки перших у рейтингу (найкращих), а решту СОРТУЮТЬ як хочуть (як ТРЕБА). А що вже казати про вступи у КОЛЕДЖІ (?!) - це суцільний БІЗНЕС. Подивіться, як живуть "БІДНІ" члени адміністрацій вищих навчальних закладів.....
дiагноз
Показати IP
4 Травня 2015 21:46
"Система освіти в Україні має бути ближча до реальності сучасного світу. Вам треба бути більш гнучкими, ближчими до економіки, бізнесу. Потрібно більше освітніх програм у галузі іноземних мов, міжнародного права, бізнес-права", - каже пан Ведрін,хх,. 1-гнучкими,2- у галузі іноземних,,.тоб то гнути спину,i zrozumieć, właściciela zespołu,że na to zasługują
У ліцеї на Волині відремонтують дев’ять кабінетів
Сьогодні 06:20
Сьогодні 06:20
У волинському храмі під час дослідження ікони XIX століття виявили два давніші приховані образи
Сьогодні 00:14
Сьогодні 00:14
28 червня: свята, події, факти. День Конституції України, почалася битва під Берестечком
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Етнічні українці в Молдові зможуть легше отримати громадянство України
27 Червня 2026 23:45
27 Червня 2026 23:45
У Луцьку на 5 років забрали права у водія, якого вдруге спіймали під кайфом
27 Червня 2026 23:17
27 Червня 2026 23:17
На Буковині знайшли тіло 8-річного хлопчика, який разом із батьком та братом зник у Дністрі
27 Червня 2026 22:49
27 Червня 2026 22:49
Влетів у дорожній знак: у Луцьку суд покарав водія за п’яну ДТП на Ківерцівській
27 Червня 2026 22:12
27 Червня 2026 22:12
Від піхотинця до оператора дронів: бойовий шлях прикордонника з Волині
27 Червня 2026 21:43
27 Червня 2026 21:43

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.