USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

«Революцію зробили люди гідності, а до влади прийшли негідники», - волинський сотник

20 Листопада 2015 08:00
«Влада змінилася, але нічого не змінилося в країні – олігархи залишились керувати, регіонали також при владі, триває війна з окупантами. Революцію зробили люди гідності, а до влади прийшли негідники. І така думка у більшості, хто стояв на Майдані, хто пройшов війну», - вважає сотник Першої Волинської сотні та володимир-волинський військовослужбовець запасу ЗСУ Олександр Приступа.

Про це він розповів в інтерв’ю газеті “Слово правда”, - повідомляє Волинське агентство розслідувань.

Події дворічної давності назавжди закарбувались в новітній історії України глибокою раною, яка ще довго буде кровоточити . Цими днями ми відзначаємо чергову річницю Революції гідності, що розпочалась з мирного студентського протесту, учасників якого силовики жорстоко побили під час розгону. Таке свавілля сколихнуло країну і вже наступного дня до Києва приїхали тисячі українців, які відверто заявили, що не хочуть жити в диктаторській державі.

Зараз про Майдан йому нагадують шрами на обличчі та гумова куля, яку він зберігає в коробочці, як «подарунок» «беркутівця», що стріляв у нього.

– Олександре, з якими думками підходите до чергової річниці Революції гідності?

– Влада змінилася, але нічого не змінилося в країні – олігархи залишились керувати, регіонали також при владі, триває війна з окупантами. Революцію зробили люди гідності, а до влади прийшли негідники. І така думка у більшості, хто стояв на Майдані, хто пройшов війну.

– Повертаючись до подій дворічної давності: з чого почалась ваша участь в Революції гідності? Що вас спонукало поїхати на Майдан?

– Спонукало побиття студентів, далі події біля Адміністрації Президента 1 грудня. Цього ж дня я виїхав до Києва. В ніч з 2 на 3 грудня Волинська сотня у складі 39 чоловік зайняла Жовтневий палац, розмістившись у двох кімнатках на першому поверсі. А вже через два тижні там було чотири з половиною тисячі людей. Вони масово прибували, зайнявши увесь палац.

– Скільки часу ви були на Майдані?

– Майже три місяці, але кожні два-три тижні на кілька днів приїжджав «на побивку» додому. Цікаво, що наша кицька Машка наче відчула, що зі мною має щось трапитись – під час мого останнього приїзду вона дуже дивно себе поводила, сичала, наче дика, і весь час дивилась ніби і на мене, але кудись вище голови.

А коли 22 лютого мене привезли додому, кицьку вже було не упізнати – залюбки йшла до мене і лащилась. Так само лагідною була, коли мене проводжали на війну. Я ще тоді сказав дружині, що зі мною нічого не трапиться, бо вже своє отримав на Майдані…

– Розкажіть про ті криваві події, під час яких ви отримали поранення…

– Перші поранені були вже 11 грудня після спроби штурму Майдану. А 22 січня ми мали перших Героїв Небесної сотні – Сергія Нігояна та Михайла Жизневського. Але найзапекліші бої розпочались з 18 лютого, після так званого «мирного наступу», коли багатотисячною колоною маніфестанти вирушили до Верховної Ради, яка того дня мала розглянути можливі зміни до Конституції. Там вже нас чекали близько восьми тисяч силовиків і «тітушок», які ближче до обіду почали наступ. Частина «Беркуту» зайшла з Кріпосного провулку у тил. Завданням нашої сотні було відтіснити цей прорив, щоб вийти на вулицю Інституську. Адже там були і жінки, і діти, яких ми намагались вивести у безпечніше місце, бо силовики не шкодували нікого і лупцювали всіх підряд – старих, малих, жінок, журналістів. Вони нас постійно обстрілювали, одна гумова куля потрапила мені у плече, але, пробивши одяг, тіло не ушкодила. Ми, як могли, відтісняли «беркутів», залишалось ще якихось сто метрів, як раптом нас взяли у кільце з усіх сторін, після чого почалось справжнє місиво… Я отримав сильний удар у спину, від якого упав на землю. Думаю: «Треба вставати, бо затопчуть», однак не встиг підвестись, як отримав удар в обличчя, після чого втратив свідомість.

Коли прийшов до тями, кров заливала лице, знову спробував встати, аж тут хтось сказав: «О, він іще шевелиться!» і наступив чоботом мені на пальці, далі – знову удар і пітьма. Очуняв, коли хтось волочив мене за ноги, подумав, що, мабуть, «тітушки» будуть мене добивати, але, наче крізь туман, побачив червоний хрест на спині і зрозумів, що це медики.

Почув, як їх зупинив якийсь «беркут» та запитав, куди вони мене сунуть, на що лікарі відповіли, мовляв, вже «готовий». Щоб пересвідчитись у цьому, силовик вистрелив мені гумовою кулею у бедро, але я перебував тоді у такому стані, що вже не відчував болю. Першу медичну допомогу надали у Будинку офіцерів, де були десятки поранених та тіла мертвих. На щастя, з нашої сотні ніхто не загинув. Там я зустрів свого побратима Пантелея Тихонюка, з яким мені пощастило звідти виїхати до лікарні № 17. Після того, як зашили голову та витягли кулю, зателефонував знайомим киянам, які цього ж дня забрали мене до себе додому. На вулицях тоді була маса працівників «Беркуту», які закидували поранених в «автозаки» та відвозили у невідомому напрямку, тому пересуватись містом стало вкрай небезпечно. Та ніч у Києві наче Варфоломієва… Коли вже збирався їхати додому, то вернувся в Жовтневий палац, щоб забрати сумку з речами та документами, але в тому розгардіяші знайшов лише свій пояс та капці. Тож документи відновлював вже у Володимирі.

– Чи закінчився для вас Майдан після поранення?

– Після лікування та реабілітації у Польщі, я майже одразу пішов у військкомат та записався у добровольці. На Сході пробув майже рік, де разом зі своїм прикордонним загоном стояв на лінії розмежування, що тягнулась від Авдіївки до Мар’їнки Донецької області. Після місцевих виборів мене обрали членом міськвиконкому. В політиці я людина нова, тому зараз лише вникаю у суть справ, але принципи мої залишаться такими ж, бо я людина честі та справедливості. Тому для мене, як і для всіх патріотів, Майдан ще не закінчився, боротьба триває і закінчиться все лише тоді, коли будуть виконані його вимоги.

– А якісь позитивні спогади про Майдан у вас залишились?

– Ні з чим не можна порівняти той дух, коли приїжджаєш у столицю і потрапляєш наче в іншу країну. «Невже тепер у нас буде така Україна?» – думав я і радів, бо там формувалася абсолютна інша свідомість. Уявіть собі – для зручності людей біля сцени стояла купа переносок, де майданівці заряджали мобільні телефони. Я також залишав там свій мобільний та спокійно йшов у місто, не переживаючи, що хтось його може взяти. І таких прикладів, коли люди мене приємно вражали, дуже багато. Тому, попри трагічні події, ті три місяці, що я пробув на Майдані – були кращими в моєму житті.

– Як гадаєте, чи будуть колись покарані винні у смертях на Майдані?

– Звичайно, будуть, але треба змінити владу, бо ця влада, яка тішиться черговим кредитом, а не перемогою у бою на Сході, не покарає нікого. Напередодні річниці початку Революції гідності Генпрокуратура нарешті розпочала серію брифінгів з оприлюдненням «сенсаційних» висновків розслідування – у побитті та загибелі людей на Майдані винні Янукович, Захарченко та Клюєв. Утім вони, як і тисячі виконавців, залишаються безкарними. Перед судом постали лише п’ятеро підозрюваних. За словами прокуратури, слідство триває…
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 16
Анонім Показати IP 20 Листопада 2015 08:17
"РЕВОЛЮЦІЮ ЗРОБИЛИ ЛЮДИ ГІДНОСТІ," яким подобається те. чого вони добилися. Інакше як пояснити те, що вони допустили до влади таких відморозків?
Мороз до Анонім Показати IP 20 Листопада 2015 09:14
Меня во влодімірє нє дапускалі я оттуда не уходив ваабшє...
Анонім до Мороз Показати IP 20 Листопада 2015 11:12
А кто говорит о старых кадрах, тем более на местах? Разговор идет о лидерах майдана, один из которых, например, любит готовиться к земле и разговаривает с мертвыми. Для него, например, цена проезда в метро не меняется, так как проезд стоил один жетон, то и продолжает стоить один жетон.
Анонім до Анонім Показати IP 20 Листопада 2015 13:11
якби не путлер все було б по-іншому, сьогоднішні негідники при владі можуть тільки йому завдячувати, а народ опинився в пастці
Анонім Показати IP 20 Листопада 2015 08:19
1000% правда!!!!!!!!
Радован Показати IP 20 Листопада 2015 08:20
Революцию задумывают гении, делают патриоты, ее плодами пользуются подлецы. Это давно было известно.Нужно чтить историю.
Любомир Показати IP 20 Листопада 2015 08:35
Сашко , тебе не обрали у виконком, тебе туди запхали.Такі як Ти Саганюку там не потрібні! Там мають бути в доску провірені "кадри".
*** Показати IP 20 Листопада 2015 08:51
Це правда, на жаль
вася Показати IP 20 Листопада 2015 08:53
І що далі?поговорили і все.а кулявлоби і енд компані правлять далі. І саганюкі тоже
Ну і... Показати IP 20 Листопада 2015 11:40
Чи може хоч один людиногідний назвати хоч один приклад революції, яка оправдала сподівання революціонерів? Хто вклав в голову, що будь-яка революція це добро?
покаймось до Ну і... Показати IP 20 Листопада 2015 12:27
та всі в хлів..що б таким як ..Ну і... було комфортно..а взагалі то якщо редактор такий дімократ то хай збоку публікує зразу айпі адресу дописувача.хоч ясно буде хто це один чи сотня..і хоч зрозуміло з УКр. чи сусідньої бурунді -казарми..з келій зараз тоже тпам нормально строчать.."асвабаждьонні" тоже рівності хочуть..всі адинакові..всьо стабільно..а так трохи напрягає навасроськ..в хлівець всіх..
правда до покаймось Показати IP 20 Листопада 2015 13:38
коментар було видалено
ідеалізм і реакція до покаймось Показати IP 20 Листопада 2015 13:41
та до чого тут укр чи бурунді, казарми чи келії? просте питання: хоч один приклад революції, яка оправдала сподівання революціонерів?
ги Показати IP 20 Листопада 2015 14:10
коментар було видалено
А як же ти Показати IP 20 Листопада 2015 22:56
Пішов у виконком з Петром чи тобі не стидно ?
ник Показати IP 21 Листопада 2015 19:59
революция була в киеве. ну а шо вы тут на месте сделали шоб щось поминять.... за гречку та за пару гривень вас купили. вот и тянить ярмо дали. анонимы *ренови

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus