Рустам Хамраєв повернувся до рідної школи. В граніті

Сподіваюся, що наш син залишиться у вашій пам’яті і на його прикладі ми виховуватимемо нове покоління захисників. Рустам сьогодні повернувся в рідну школу... в граніті. Повернувся назавжди. Тепер він буде вас зустрічати і проводжати щодня...

Меморіальну дошку лучанину Рустаму Хамраєву, який загинув минулого літа на Луганщині, відкрили в НВК №9, випускником якої він був сьогодні, 17 грудня.

29 листопада 2015 року Рустаму Хамраєву виповнилося б 40 років. Сам узбек за національністю, громадянин України, своїми вчинками продемонстрував приклад братньої любові і патріотизму.

«Символічно, що меморіальну дошку відкрили на стінах школи, яку він закінчив. Це буде для учнів, педагогів, батьків яскравим прикладом того, як треба жити, любити свою Батьківщину і, що означає - справжній патріот. Сумуючи за загиблими героями, ми розуміємо, що їхня жертва недаремна, герої не вмирають», - звернувся до всіх присутніх директор школи Олександр Дубина.

Рустам Хамраєв був на Майдані з кінця листопада 2013 року. Згодом, під час розстрілів, діставав з-під куль поранених, врятував двох медсестер, отримав поранення сам, отруївся сльозогінним газом, отримав контузію. Не долікувавшись, знову повернувся на Майдан, де жив в наметному містечку. І звідти у березні 2014 він пішов на війну добровольцем, не сказавши родині.

Нагадаємо, 17 червня 2014 року Луцьк сколихнула страшна звістка - зупинилося серце патріота України. Трапилося це на околицях Луганщини, де відбулися широкомасштабні нічні бої. Українська армія понесла серйозні втрати. Загалом загинуло 15 військовослужбовців. Зокрема, окрім чотирьох айдарівців, поклали голови за Україну 11 бійців 128-ої гірсько-піхотної бригади з Мукачевого та 80-го аеромобільного полку зі Львова. А вже 20 червня Луцьк оплакував Рустама Хамраєва.

Передовий загін батальйону, де був Рустам, вступив у бій, щоб визволити з полону групу Надії Савченко та вибити ворога з селища Металіст. Бійці потрапили у засідку. Рустам ще з одним бойовим побратимом залишився прикривати маневр свого підрозділу. Вони стримували наступ противника, але сили були занадто нерівними — українські воїни зі стрілецькою зброєю протистояли добре озброєним бойовикам на бронемашинах. Солдат Рустам Хамраєв до останнього прикривав бійців, надав можливість перегрупуватися і забезпечив їхній відхід у безпечне місце. Він врятував загін ціною свого життя. Рустам був розстріляний з крупнокаліберного кулемета. Чоловік помер миттєво.

Останній запис в його блокноті був наступного змісту: «Отримав автомат АКС-74, (число місяць і номер автомата) 4 магазина». І трохи нижче: «Стояти насмерть. Україна - понад усе».

Так сталося, що у бій він пішов під звуки гімну України, бо саме ця мелодія стояла на телефоні Рустама замість дзвінка. Пролунав гімн і над його тілом після бою.Мама Рустама, Антоніна Хамраєва розповіла, що перед тим як піти на Майдан, а потім на війну, він вирішив зустрітися з однокласниками в стінах рідної школи.

«Ми лише згодом зрозуміли, що це було його прощання. Ми вважаємо, що сьогоднішня подія – подяка йому за мирне життя, адже відкриваючи цю дошку, ми віддаємо Рустаму шану за те, що він захищав свій народ, свою Батьківщину. Сподіваюся, що наш син залишиться у вашій пам’яті і на його прикладі ми виховуватимемо нове покоління захисників. Рустам сьогодні повернувся в рідну школу... в граніті. Повернувся назавжди. Тепер він буде вас зустрічати і проводжати щодня», - звернулася до учнів, стримуючи сльози, мати.Потому, меморіальну дошку освятили священики, а всі, хто прийшов на відкриття дошки, поклали квіти.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---