Син священика з Піддубців судиться з вдовою бійця і підбурює село

Син священика, який український прапор назвав ганчіркою, намагається відсудити у вдови бійця земельну ділянку. Причому, молодий чоловік піддає сумніву, що члени сімей загиблих мають право на першочергове забезпечення землею. Не стоїть осторонь і його батько священик. Хоч церква має бути відокремлена від держави, батюшка активно протистоїть об’єднанню громад, намовляючи людей.

Священик з «групою підтримки» намагався зірвати збори

11 лютого в селі Гаразджа Луцького району відбулися сходи селян, на яких обговорювали питання добровільного об’єднання територіальних громад навколишніх сіл. Але сходи селян самовільно перетворилися на вирішення особистого конфлікту, а не суспільно-важливого питання децентралізації. Найприкріше, що до підбурення громади вдався священнослужитель, який вже заслужив скандальної слави.

Священик Микола Лафета прибув на сходи селян разом із своїм сином Віталієм та церковним активом, членами парафіяльної ради. «Група підтримки», яких привів священик, перебивала людей, які виступали, заважала обговоренню та вигукувала із зали образи, намагаючись зірвати збори.

Згаданий батюшка вже опинився у центрі скандалу: влітку минулого року в Піддубцях настоятель церкви Московського патріархату Микола Лафета назвав синьо-жовтий прапор ганчіркою. Прапор, до слова, піднімали під час встановлення пам’ятної стели людям, які загинули від рук енкаведистів у червні 1941 року.

Під час засідання 10 чергової сесії обласної ради 2 лютого начальник ГУ Нацполіції в області Петро Шпига на запитання депутатів повідомив, що в діях священика є склад кримінального правопорушення. Кримінальне провадження відкрите, але по ньому досі не прийняте процесуальне рішення.

Випускник семінарії судиться за землю

Син священика - Віталій Лафета скаржиться, що ось уже майже рік «тратить гроші» на суди, аби відстояти земельну ділянку. Йдеться про шмат землі на території Піддубцівської сільської ради. Місцеві депутати 23 лютого 2016 року відмовили йому у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність. Натомість цю ділянку віддали Анні Писарук - дружині загиблого в зоні проведення антитерористичної операції військовослужбовця.

З таким рішенням сільради Віталій, який, до слова, є випускником Волинської духовної семінарії, не погодився. І хоч сам він мешкає за межами Луцького району, та не відступає в своєму бажанні відібрати землю у вдови.«Я трачу гроші, щоб відсудити свою землю. Де у рішенні сільради написано, що має отримувати першочергово землю вдова АТО?», - аргументує свої вчинки чоловік.З ким судиться син батюшки

Писарука Сергія Миколайовича мобілізували 9 квітня 2014 року на посаду гранатометника до 51 ОМБ. Уже 4 вересня 2014 року він трагічно загинув. Без годувальника залишилися дружина та їх малолітній син.

25 березня 2015 року Луцька міська рада Сергієву Писаруку присвоїла звання «почесний громадянин Луцького району» (посмертно), а згодом військовий комісаріат Луцького ОМВК нагородив Сергія Писарука пам’ятною медаллю «захисник Батьківщини» (посмертно).

А Указом Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Писарука Сергія Миколайовича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Що каже сільрада

У сільській раді, своєю чергою, переконують, що все законно. Адже на членів сімей загиблих, зокрема, на одного з подружжя, поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 12 цього Закону учасникам бойових дій надається така пільга, як першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Статус особи, на яку поширюється чинність зазначеного Закону, надається сім’ям військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Про моральний аспект цієї історії годі й говорити, нарікають місцеві мешканці. Мовляв, коли одні гинуть захищаючи свою країну, інші намагаються нажитися на чужій біді, ображаючи найбеззахисніших.Немає землі – йдуть погрози

З власних джерел стало відомо, що вже після сходів селян Віталій Лафета підійшов до Піддубцівського сільського голови і запропонував «мирову угоду». Чоловік запропонував відібрати у вдови бійця землю і віддати йому, натомість робота сільради «буде спокійною» і підбурювати людей ніхто не буде.

На такі пропозиції в сільраді не пристали, тож не виключено, що скандал ще набиратиме обертів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---