Університети в Україні: хто їде вчитися до нас і куди їдемо ми

Рейтинги українських ВНЗ, які складаються кожного року, говорять про те, що вітчизняні університети ростуть і вдосконалюються. Але при всьому цьому спостерігається певний парадокс: все більше українських студентів приймають рішення здобути вищу освіту за кордоном, пише видання Мarker.ua.

Університети в Україні: кожен 20-й поїхав вчитися за кордон

Близько 40 тисяч українських студентів вчаться в Польщі і лише у 5-10% з них є плани повернутися в Україну. Такими цифрами приголомшив українців посол України в Польщі Андрій Дещиця, додавши, що кількість українців, які їдуть навчатися до Польщі, з кожним роком збільшується.

При цьому посол спробував знайти в цих даних хоч якийсь позитив, припустивши, що в перспективі молоді люди все ж можуть повернутися на батьківщину з тим, щоб інвестувати в Україну зароблені гроші (правда, так і не пояснивши, чим Україна планує залучити цих інвесторів). З іншого боку, поскаржився Дещиця, з країни виїжджає молодь, і це є негативним явищем, адже вона потрібна економіці.

Залишається додати, що всього за кордоном навчаються близько 70 тис. українських студентів, і, згідно з даними Інституту суспільних відносин (ISP), лише 7% українських студентів, які здобувають освіту за межами країни, збираються коли-небудь повернутися. Враховуючи, що за статистикою в 2017-2018 навчальному році в українських академіях і університетах навчалися 1,33 млн студентів, отримуємо: за кордоном навчається більше 5% всіх, хто вирішив здобувати вищу освіту.

До речі, результати опитування «Українські студенти в Польщі і Європі» показали, що основних причин вибору освіти за кордоном у наших співгромадян три: диплом європейського зразка (51%), не найкращі умови життя в Україні (47%) і отримання якісних знань (45%).

Університети в Україні та за кордоном: велика різниця

Одним з головних плюсів європейської вищої освіти студенти називають персоніфікований процес навчання: тобто в учнів є можливість вибирати предмети самостійно, включаючи різні іноземні мови. Додайте до цього сучасні методи викладання та оцінки знань, додаткові лекції, семінари та загальноосвітні заходи, співробітництво університетів з найбільшими компаніями і корпораціями, викладачів-практиків, і ви зрозумієте: вітчизняній вищій освіті ще є куди рости.

«Син навчається в хорошому британському університеті, – розповів на своїй сторінці в Facebook бізнесмен Олександр Деркач. – Дещо в їх підходах мені здалося цікавим. І цілком придатним в наших умовах, причому, без особливих витрат. Почну з найголовнішого і найбільш складного для реалізації. У студентів в Британії більша свобода вибору. За 3 роки навчання на undergraduate вони повинні набрати 12 юнітів. Кожен предмет оцінюється в 1 або 0,5 юніта. Обов’язкових предметів на першому курсі 5, на другому 2, на третьому, 1. Решту кожен студент вибирає самостійно з досить великого списку. Всього за три роки потрібно вивчити близько 20 предметів.

Далі простіше. Відвідування лекцій, на відміну від групових занять, не є обов’язковим. Абсолютно всі лекції записуються на відео і викладають на сайті. Дуже зручно для тих студентів, хто змушений підробляти, і дуже допомагає всім при підготовці до контрольних та іспитів… Постійно практикуються групові завдання. Студентів довільно ділять на мікрогрупи. Ніхто не знає один одного. Китаєць, араб, українець і т. д. Треба самоорганізовуватися, знайти в місті компанію заданого профілю, умовити менеджерів, щоб ті дали свою звітність і відповіли на питання, а потім написати спільну групову роботу з цієї компанії.

Можна безкоштовно та поза програми вчити іноземну мову. З довгого списку. Причому з вами будуть займатися, навіть якщо ви на нього запишетесь один і потім видадуть сертифікат».



Враховуючи вищесказане, стає зрозуміло, чим пояснюється захмарна популярність університетів з першої десятки світового рейтингу вузів, представники якої весь час на слуху – Кембридж, Оксфорд, Гарвард, Стенфорд. У 2018 році ця десятка, за версією британської компанії Quacquarelli Symonds, яка вже 13 років ранжує вузи всього світу, виглядає так:

1. Массачусетський технологічний інститут (США)

2. Стенфорд (США)

3. Гарвард (США)

4. Каліфорнійський технологічний інститут (США)

5. Кембридж (Великобританія)

6. Оксфорд (Великобританія)

7. Університетський коледж Лондона (велика Британія)

8. Імперський коледж Лондона (велика Британія)

9. Університет Чикаго (США)

10. Швейцарська вища технічна школа Цюріха (Швейцарія).

Університети в Україні: наші в списку

У вищезгаданий рейтинг QS World University Rankings 2018 року потрапили і шість вітчизняних університетів, щоправда, до лідерських позицій їм поки далеченько:

401 місце в списку посів Харківський національний університет ім. Каразіна;

411 місце світового рейтингу займає Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

501 місце дісталося Національному технічному університету «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»;

701 місце зайняв Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;

801 місце поділили Донецький національний університет та Сумський державний університет.

Автори рейтингу нагадують, що для оцінки глобальної репутації навчальних закладів використовується шість уніфікованих показників:

– академічна репутація (40%);

– репутація серед роботодавців (10%);

– співвідношення студентів і викладачів (20%);

– кількість публікацій, що припадає на одного викладача (20%);

– частка викладачів-іноземців (5%);

– частка студентів-іноземців (5%).

Про те, що нашим університетам є куди рости і покращуватися, чудово розуміють і в самій Україні. Зокрема, автори рейтингу ВНЗ України «ТОП-200 Україна 2018» упевнені: як і раніше, основним недоліком українських закладів вищої освіти є їх мала інформаційна відкритість. Так, ректори більш ніж півсотні університетів досі не вважають за потрібне виставляти на сайтах звіти про роботу. А культура ведення інформаційних ресурсів українських університетів, особливо на іноземних мовах, вкрай низька, якщо порівнювати з європейськими вузами.

Університети в Україні: хто їде до нас

Варто зазначити, що не тільки наші студенти їдуть вчитися за кордон, але і до нас теж приїжджають вчитися іноземні студенти.

За даними Міністерства освіти і науки України, за перші сім місяців цього року запрошення на навчання в Україну отримали 25 263 студенти-іноземці. А найбільшу кількість запрошень – більше 4 тисяч – отримали громадяни Марокко.

В цілому список 10 країн, громадяни яких отримали найбільше запрошень на навчання в Україну в нинішньому році, виглядає так:

1. Марокко – 4254;

2. Індія – 3210;

3. Нігерія – 1987;

4. Туркменістан – 1724;

5. Єгипет – 1161;

6. Гана – 1136;

7. Алжир – 1115;

8. Пакистан – 950;

9. Китай – 882;

10. Туреччина – 634.

«Оприлюднені дані говорять про те, що цього року можливість навчатися в Україні отримали більше іноземців, ніж у попередні роки, – зазначила директор Українського державного центру міжнародної освіти МОН України Олена Шаповалова. – Для порівняння: за сім місяців 2017 року було зареєстровано 18 214 запрошень, а в 2016 році кількість запрошень склала близько 12 тисяч».

Правда, як бачимо, британців і американців у наших вузах вдень з вогнем не знайдеш, – вітчизняні університети користуються попитом, в основному, з боку студентів з країн третього світу.

Університети в Україні: де визнають наші дипломи

Щоб українські дипломи визнавалися за кордоном, наша країна підписала міжнародні конвенції та двосторонні угоди з цілим рядом держав про еквівалентність документів про освіту і вчених звань. Зокрема, Україна є членом Гаазької конвенції про спрощену процедуру легалізації документів і Лісабонської конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти в Європейському регіоні.

Лісабонську конвенцію поряд з нами підписали ще 44 європейські країни. Згодом до неї приєдналися Австралія, Білорусь, Ізраїль, Казахстан.

Також Україна підписала двосторонні угоди про визнання дипломів з Францією, Болгарією, В’єтнамом, Угорщиною, КНР, Польщею, Монголією, Румунією, Естонією, Росією, Казахстаном, Узбекистаном, Киргизстаном.

Правда, в 89 країнах для визнання нашого диплома потрібно підтвердити його апостилем – спеціальним штампом, єдиним для всіх країн, які домовилися.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---