Фото Володимира-Волинського початку ХХ століття

В архівах Австрійської національної бібліотеки зберігаються унікальні світлини з життя волинського краю у період Першої світової війни. Про це повідомляє Слово Волині.

Серед фотографій, окрім видів з панорамами міст та архітектурних пам’яток, чимало знімків, з яких можна зробити висновки про зовнішній вигляд тогочасного місцевого населення, його побут та звичаї. Особлива цікава добірка знімків, датованих 1917 - початком 1918 року. На них – зубожілі внаслідок виснажливої війни, однак усміхнені мешканці Володимирщини, які попри усі пережиті лихоліття продовжували жити – одружувались, народжували дітей, у будні працювали, а у свята відпочивали, ходили до церкви.



Вражаючими, як на той час, є художні світлини, на яких зображено красу волинського краю – вкриті інеєм дерева, вранішній туман, кошлаті хмари над містом і навіть кумедні котик з собачкою, що гріються на сонці.



Зазначимо, що влітку 1915 року Володимир-Волинський було захоплено австро-німецькими військами. Російське військове командування перед відступом прийняло рішення про примусову евакуацію цивільного населення, залякуючи пропагандою про звірства австріяків. Виїжджали переважно державні службовці, духовенство, інтелігенція. Російські війська силоміць вивезли у віддалені регіони імперії тисячі українських сімей з Волині та Холмщини, а під час відступу спалювали та руйнували панські маєтки, двори, палили села.



У зв’язку з тим, що населення Волині було вороже настроєне щодо австрійських солдатів, то йдучи на поступки українцям, військове командування прийняло рішення розмістити тут окремі підрозділи Українських Січових Стрільців, що складалися переважно з українців-галичан. Завдяки УСС у Володимирі відкрились українські школи, з’явилась українська преса, культивувалось національне відродження.



На початку 1918 року у Володимирі-Волинському із військовополонених українців колишньої російської армії була сформована регулярна формація Армії УНР – Перша стрілецько-козацька дивізія, що за кольором своїх мундирів отримала назву Сірожупанної. Вона стала однією з провідних військових сил національно-визвольної боротьби українського народу за державну незалежність.

У „Щоденнику” невідомого вчителя з Володимира-Волинського вміщені згадки про вклад дивізії в розвиток освітньої справи у краї . Козаки та старшина своїми грошовими внесками допомагали відновленню українських шкіл у місті. Так, 15 червня 1918 року козаки 12-ої сотні другого полку переслали для місцевої школи добровільну пожертву у сумі 10,6 крон . Таким чином, січовики разом з козаками започаткували сітку національних шкіл у краї.



Тому місцеве населення з пошаною ставилося до „сірожупанників”. У місті з приводу відбуття дивізії були організовані гуляння на основі давніх народних звичаїв . З відходом дивізії, а згодом й австрійських військ із Володимира-Волинського місцева влада втратила надійну силову підтримку. Вже у 1919 році Володимир-Волинський був захоплений поляками.

ЧИТАТИ ЩЕ: ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ - НЕ РАЙЦЕНТР, А ДРУГА СТОЛИЦЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---