USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Чому у футбол грають дві команди, а виграють німці?

15 Жовтня 2016 12:46
Перебуваючи на дні української футбольної кризи (принаймні хочеться вірити, що знизу вже не постукають), ох як важко тільки на вісім днів випірнути з неї, щоб ковтнути кілька ковтків повітря. Ним стали зустрічі у Німеччині з людьми, причетними до організації матчів Бундесліги. Експерти, фанати, соціальні педагоги, персонал футбольних клубів, журналісти – усі, хто створює свято футболу.

Власне, широкому загалу відомі успіхи німецького футболу, гарна картинка безкомпромісної боротьби в Бундеслізі та феноменальна запов­нюваність стадіонів, яка цього року сягає 85-90%... Як виявилося, для цього працює безліч організацій і сот­ні людей, причому не гроші часто є рушієм їхнього служіння футболу.

Про це йдеться на сторінках щотижневої газети Волинські Новини (№ 37).

Що ж – сідаємо на зручний берлінський S-бан чи U-бан і покатаємося станціями німецького футбольного метро...

Зупинка «Фан-проект»

...Ми заходимо в ошатну одноповерхову будівлю в середмісті Берліна. Кілька офісних залів та кімнат, міні-кухня, настільний футбол і теніс, футбольні постери на стінах, журнали на диванах і запах кави. Господар Ральф Буш працює у «Фан-проекті» з 1990 року. Саме після об’єднання Німеччини футбол в країні скидався на кориду – стадіони потопали у хвилях насильства. «Перший подібний проект зародився у Бремені, – розповідає Ральф. – Колеги, соціальні педагоги, зрозуміли, що із фанатами треба працювати. Клуби ж на той момент вважали, що втихомирювати ультрас – це справа суто поліції».

Фан-проекти у Німеччині допомогли вийти із глухого кута нерозуміння, і основним чинником тут стала їхня незалежність від футбольних клубів. Половину грошей вони дістають від Німецького футбольного союзу, решту – від земельного бюджету. Саме місцева влада зацікавлена в тому, щоб футбольних хуліганів меншало.

Повсякденна робота фан-проектів – це супровід уболівальників під час виїздів до інших міст, перемовини з поліцією, спільна участь вболівальників у соціальних акціях футбольних клубів, виявлення можливих конфліктів під час матчів, роль третьої сторони у розбірках клубу і вболівальників, яким загрожує позбавлення права перегляду матчів на стадіоні. «Фан-проекти» наполягли на тому, аби клуби вислуховували точку зору і пояснення тих, кому загрожує заборона перебування на матчах, – провадить Ральф Буш. – Ми розуміємо, що часто вина хуліганів беззапереч­на, але їх також мусово вислухати. Часто безлад чинять тоді, коли клуби не чують справедливих вимог фанів». «Забанених» уболівальників у Берліні, наприклад, нині до 50 осіб. Коли вони вирушають на виїзні матчі своїх команд, поряд – співробітники «Фан-проекту». Із ними «бруталам» доводиться пити пиво й дивитися футбол по ТБ. На жаль, остання тенденція настроїв німецьких ультрас – збільшення кількості хуліганів, що зумовлено міграційною кризою в Європі.

Зупинка «Відкрите суспільство»

Структур, подібних до «Фан-проекту», в Німеччині чимало. Профспілка ультрас Pro Fans виборює право на призначення усіх матчів у суботу о 15:30, адже саме цей час вважають найзручнішим для усіх вболівальників – і господарів поля, і гостей. «Якщо грати о 15:30, можна уникнути проблем із прибуттям та поверненням на гостьові матчі. Футбол – для вболівальників, вони фігура №1 у ньому», – переконана юрист організації Глорія. Окремий напрям роботи профспілки, членство у якій коштує фанату 20 євро на рік, – це прозорі рішення щодо накладення штрафів за використання піротехніки. Як з’ясувалося, Німецький футбольний союз ухвалює рішення про кару для клубів... без участі останніх. Штраф залежить від бюджету клубу, «рецидиву» піро-шоу на стадіоні та того, чи переривався матч унаслідок запалення вогнів. Нині ультрас мають клопіт, адже технічні засоби дозволяють встановити особистість «фаєрменів», і в кількох випадках клуби переклали на них виплату штрафів (від 10 до 20 тисяч євро).

Саме штрафи та спілкування із поліцією – основна «тема» діяльності ще однієї організації підтримки фанатів у Берліні – «Залізна допомога». Її керівництво працює на волонтерських засадах, а членські внески (3 євро на місяць) витрачають на послуги юристів.

Зупинка «Біля старого лісництва»

Історія берлінського першолігового «Уніона» та його фанатів гідна окремої розповіді, і її ще готуємо для читачів ВН... Існування небагатого, але гордого «Уніона» – це романтична прогулянка між підступними айсбергами сучасного комерціалізованого футболу.

Романтичною є вже сама назва стадіону – «Біля старого лісництва», дійти до якого треба від метро через освітлений ліхтарями... ліс. І хоча «Уніон» нині на ходу, фанати не вельми раді перспективі виходу клубу з другої ліги в Бундеслігу. «Це комерціалізує матчі, додасть реклами на них і забере місця фанатських банерів, збільшить ціну квитків. Постане потреба облаштування місць для сидіння, а в нас три чверті стадіону – «стоячі» трибуни», – розповідає Інго Петц, щирий прихильник «Уніона», а ще – один із керівників поїздки журналістів з України, Білорусі та Росії до Берліна. Ми розмовляємо з ним на трибуні стадіону, а поряд підмітає між рядами 80-річний (!) волонтер. Йому сумно вдома самому...

Колега Інго Свен Муллє із фан-клубу «Уніона» «вбиває» кількістю фанатів, які вже записалися на виїзний кубковий матч своєї команди проти дортмундської «Борусії» – сім тисяч!

Зупинка «Футбольна школа»

Дитячі футбольні школи в Німеччині – це громадські організації при професійних футбольних клубах. Вони використовують клубну інфраструктуру, але фінансують їх частково батьки через систему річних внес­ків (від кількох десятків до сотень євро) та місцеві комуни, які зацікавлені в існуванні футбольних шкіл як соціальних проектів. Тренери у школах клубні, саме тут уперше помічають таланти, які згодом можуть принести прибуток команді. Утім, за словами журналіста Улі Рейтінгера, в Німеччині діють і школи не при клубах Бундесліги, які зосереджені на пошуку та розкрутці юних дарувань.

Зупинка «Олімпіаштадіон»

Історичність арени вражає. Але якщо відкинути всі сентименти щодо стадіону зі складною 80-річною історією і навіть забути на мить про матч («Герта» за присутності 57 тисяч глядачів грала із «Гамбургом», – Ю. К.), виявляю просту річ: німці ходять на футбол поспілкуватися. Так, не по адреналін чи задля підтримки свого клубу, а погомоніти за пивом з давніми друзями. Людям не вистачає мобілок чи Facebook, і вони приходять на футбол... Пиво на стадіонах і біля них ллється рікою, але фанатів-«коматозників» не бачив. Веселих і галасливих – тисячі, а «на чотирьох» – жодного.

Зупинка «Вольфсбург»

Двісті кілометрів на захід від Берліна (година їзди швидкісним потягом), і ми у Вольфсбурзі – місті імені концерну «Фольксваген». Тут саме святкували 20-річчя з’яви клубу в Бундеслізі. Фан-марш, яким прокрокували з фанатами «вовків», здивував. У ньому не було традиційного для українських ультрас піро-шоу, але були натхненні «кричалки», пісні, фотографування із транспортних розв’язок та квадрокоптер, який фільмував ходу. Зауважимо, що десятитисячний натовп символічно крокував від старого стадіону «Вольфсбург» до нового, на якому «зелені» вже встигли пограти у плей-оф Ліги чемпіонів та виграти Бундеслігу.

А ось домашня арена «вовків» – це суто новітня будівля, у якій вболівальник не може не залишити сотні євро, якщо завітає на гру із сім’єю. Триповерховий паб із десятками плазм, на яких крутять футбол, ще більший фірмовий ресторан, велетенський фан-шоп, у якому на куп­лену клубну футболку безплатно набивають ігровий номер і прізвище, гігантська велопарковка. Дрібничка, але приємно – дах на арені не такий куций, як на українських євростадіонах, тому про зливу у Вольфсбурзі ми дізналися тільки після матчу.

* * *

Не всі станції німецького футбольного метро можна подолати без пригод. Тут потерпають від хуліганів-неонацистів, ворожого ставлення до мігрантів, збільшення комерціалізації футболу. Але їхній U-бан мчить без зупинок, змітаючи суперників. А подивитися на магію Бундесліги приходить щоразу більше глядачів. Саме вони змушують і клуби, і федерацію переписувати правила гри «під себе». Чого тільки й можемо побажати футбольній Україні, яка почала нарешті будувати власне «відкрите суспільство».

Юрій КОНКЕВИЧ
Фото автора
Берлін
Фанати берлінської «Герти» не хочуть нового стадіону для свого клубу. Вважають, що «Олімпіштадіон» – це намолене й історичне місце
56 невеличких, але функціональних німецьких «фан-проектів» слугують для зв’язку ультрас-середовища із клубами та федерацією
Побачити біля німецьких стадіонів маму й тата-футбольних фанатів із дитячим візком – не дивина
Кілька років тому в Німеччині серйозно дискутували з приводу дозволу «умовно безпечного» піро на стадіонах. Фанати навіть ішли на спеціальні курси до пожежників та отримували дозволи палити... Але дискусію згорнула відставка лояльного до фанатів чиновника федерації. На фото – вогні фанатів «Санкт-Паулі» на стадіоні «Уніона». Увага, «горить» приблизно 30 тисяч євро!
Така фанатська хореографія – звична справа для німецьких ультрас. У Вольфсбурзі так святкували 20-річчя перебування свого клубу в Бундеслізі. І це ми ще до Дортмунда не доїхали!!!
Це старе табло стадіону «Уніона» цього року постійно показує рахунок 5:0 – 2016-го клуб святкує 50-річчя. Майже щоразу на матчах команди першої ліги аншлаг. Цікаво, що раніше на табло були цифри 8:0. Так тут нагадували «заклятим друзям» із «Динамо» (Берлін) про одну з перемог над ним. Промовляти вголос назву цього суперника на стадіоні «Біля старого лісництва»... заборонено (і це не жарт).
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
Футболмен Показати IP 15 Жовтня 2016 17:29
Юр... А коли ж таке ви у Волині зробите?Доживу?

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus