З історії Луцького єзуїтського колеґіуму
Єзуїтські колеґіуми, які з’являлися в українських землях Речі Посполитої, від початку мали статус місій. Місійний будинок Товариства Ісуса постав у Луцьку 1604 року завдяки сприянню й зусиллям єпископа Мартіна Шишковського.
Через чотири роки, маючи підтримку місцевих римо-католицьких єпископів, місія здобула статус колеґіуму. Ішлося в тому числі про унійних ієрархів Церкви. Духовними благодійниками Луцького дому Товариства Ісуса були київський унійний митрополит Йосиф Велямин Рутський, володимирсько-берестейські єпископи Іпатій Потій і Йосиф Баковецький, пинсько-турівський єпископ Паїсій Оникевич-Саховський.
1606 року єпископ Шишковський створив фундаційний акт колеґіуму Ордену. Він передав єзуїтам десятину з Кобринського староства, чотири села і книгозбірню. Наступник Шишковського, єпископ Павло Волуцький розширив попередні надання ще двома селами і коштами для купівлі маєтку.
Невідомий художник. Портрет єпископа Мартіна Шишковського, близько 1606 року
Завершальним акордом формування Луцького колеґіуму стала матеріальна доброчинність київського каштеляна, князя Юрія Вишневецького. Він пожертвував єзуїтам свою камʼяницю і велику земельну ділянку. Юрій і Миколай Чорторийські (батько й син) надали луцьким єзуїтам свій будинок і чималу земельну ділянку.
Книга викладача луцького колеґіуму Стефана Веловейського Nowezywoty świętych, 1735 рік
Читати ще: Життя на тлі Хмельниччини: луцький єзуїт Валенти Липець
1684 року Луцька єзуїтська школа отримала у своє розпорядження окреме одноповерхове приміщення.
За історіографічним переказом, який зафіксував отець Фелікс Шнарбаховський, єпископ Павло Волуцький у часі закладання колеґіуму на власних плечах виніс пʼятнадцять кошів землі з фундаментів.
Портрет Павла Волуцького авторства невідомого митця, 1606 рік
Луцький колеґіум діяв з 1608 року (з перервами у часі Хмельниччини і воєнних дій супроти московського царства) до 1773 року.
Колеґіум єзуїтів у Луцьку на світлині Яна Булгака, фото з міжвоєння
«Поетика» авторства Якоба Понтануса, за якою навчалися у Collegium Luceoriensis
З 1608 року функціонував як початкова трикласна школа. Наступного року тут впровадили клас поетики, ще за три роки – клас риторики. У 1636 році було започатковано викладання філософії, яке тривало лиш два роки й відновилося 1688-го. Упродовж 1608-1648 років Луцький колеґіум діяв як «середній» («неповний») – без філософських і теологічних студій.
Єзуїтські споруди в Луцьку на малюнку Міхала Кулеші 1852 року. Зображення з Національної бібліотеки Польщі
Адріан ван Гесбік. Юнак за навчанням, 1640-ві. Rijksmuseum
Читати ще: Кілька штрихів до історії Єзуїтського колеґіуму Луцька
Серед спудеїв-вихованців була значна кількість православних осіб. У 1614-1615 роках тут діяв спеціальний клас «руської мови». Близько 1616 року відкрилася музична бурса – перша на українських землях і одна з перших на території Речі Посполитої.
Відтиск печатки отців єзуїтів, 1755 рік
Титульний лист Ratio Studiorum. Зображення з цифрової збірки Сент-Луїського університету
Функціонувала також bursa pauperum (бурса для бідних, конвікт), де мешкали незаможні вихованці луцьких отців єзуїтів. Відомо про конгрегацію учнів Непорочного Зачаття Діви Марії ( з 1611 року). Трохи згодом, найпізніше з 1628 року – конгрегація міщан.
План Луцького колеґіуму єзуїтів авторства італійського архітектора Бенедикто Моллі, 1646 рік
Луцькі єзуїти мали аптеку (1629), що забезпечувала переважно внутрішні потреби Ордену. Зокрема – надавала безплатні ліки для бідноти і своїх благодійників.
Оксана ШТАНЬКО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Через чотири роки, маючи підтримку місцевих римо-католицьких єпископів, місія здобула статус колеґіуму. Ішлося в тому числі про унійних ієрархів Церкви. Духовними благодійниками Луцького дому Товариства Ісуса були київський унійний митрополит Йосиф Велямин Рутський, володимирсько-берестейські єпископи Іпатій Потій і Йосиф Баковецький, пинсько-турівський єпископ Паїсій Оникевич-Саховський.
1606 року єпископ Шишковський створив фундаційний акт колеґіуму Ордену. Він передав єзуїтам десятину з Кобринського староства, чотири села і книгозбірню. Наступник Шишковського, єпископ Павло Волуцький розширив попередні надання ще двома селами і коштами для купівлі маєтку.
Завершальним акордом формування Луцького колеґіуму стала матеріальна доброчинність київського каштеляна, князя Юрія Вишневецького. Він пожертвував єзуїтам свою камʼяницю і велику земельну ділянку. Юрій і Миколай Чорторийські (батько й син) надали луцьким єзуїтам свій будинок і чималу земельну ділянку.
Читати ще: Життя на тлі Хмельниччини: луцький єзуїт Валенти Липець
1684 року Луцька єзуїтська школа отримала у своє розпорядження окреме одноповерхове приміщення.
За історіографічним переказом, який зафіксував отець Фелікс Шнарбаховський, єпископ Павло Волуцький у часі закладання колеґіуму на власних плечах виніс пʼятнадцять кошів землі з фундаментів.
Луцький колеґіум діяв з 1608 року (з перервами у часі Хмельниччини і воєнних дій супроти московського царства) до 1773 року.
З 1608 року функціонував як початкова трикласна школа. Наступного року тут впровадили клас поетики, ще за три роки – клас риторики. У 1636 році було започатковано викладання філософії, яке тривало лиш два роки й відновилося 1688-го. Упродовж 1608-1648 років Луцький колеґіум діяв як «середній» («неповний») – без філософських і теологічних студій.
Читати ще: Кілька штрихів до історії Єзуїтського колеґіуму Луцька
Серед спудеїв-вихованців була значна кількість православних осіб. У 1614-1615 роках тут діяв спеціальний клас «руської мови». Близько 1616 року відкрилася музична бурса – перша на українських землях і одна з перших на території Речі Посполитої.
Функціонувала також bursa pauperum (бурса для бідних, конвікт), де мешкали незаможні вихованці луцьких отців єзуїтів. Відомо про конгрегацію учнів Непорочного Зачаття Діви Марії ( з 1611 року). Трохи згодом, найпізніше з 1628 року – конгрегація міщан.
Луцькі єзуїти мали аптеку (1629), що забезпечувала переважно внутрішні потреби Ордену. Зокрема – надавала безплатні ліки для бідноти і своїх благодійників.
Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Петро
Показати IP
Сьогодні 18:18
Дякую Оксані Штанько за цікаву розповідь, але вона, як на мене, не пояснила, чому слово «єзуїт» стало синонімом підступності та лицемірства в суспільствах. Вони були прихильниками улюбленого більшовиками лозунгу «мета виправдовує засоби». Для зміцнення влади церкви застосовували дії, які в суспільстві вважались аморальними. Політичні інтриги, запекле протистояння з протестантами, насадження Берестейської унії і т.п. Попри такий імідж, орден відіграв колосальну позитивну роль в історії, розвиваючи науку та створивши одну з найбільших мереж шкіл і університетів у Європі.
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.