У Луцьку - панахида за бійцем 51 ОМБ Валерієм Янчуком

Валерій Янчук повернувся додому, втім, у цинковій труні… Помер волинський боєць торік, отримавши важкі поранення в «іловайському котлі».

Сьогодні, 1-го вересня, відбулася панахида у Луцьку в Свято-Троїцькому соборі.

Нагадаємо, 25 серпня минулого року під час обстрілу села Дзеркальне, що на Донеччині, Валерій отримав важке осколкове поранення легенів і печінки. Амвросіївським лікарям не вдалося врятувати бійця. Він помер на операційному столі, його поховали на міському цвинтарі Амвросіївки. Втім, через помилку у прізвищі мати довго не могла отримати тіло сина, який загинув рік тому в зоні АТО. Через нерозбірливий почерк начальника СМЕ, Валерія поховали під прізвищем «ЯМчук». Така помилка суттєво ускладнила пошук волинянина. За допомогою телепрограми на «Інтері» та волонтерів мамі вдалося знайти сина. Пройшовши ще кілька місяців бюрократичних випробувань, пов'язаних з ДНК, згорьована жінка нарешті привезла сина, щоб віддати сирій рідній землі на вічний спочинок.

Його бойовий побратим Микола Трофімук пригадує, що коли потрапили в оточення, то Валерій Янчук був неподалік.«Він стояв вище по на лінії оборони ніж ми. Якраз на них пішла атака російських військ, от там його і поранили. Я пригадую, що після артобстрілу, 25-го числа нам поступила команда, щоб ми спускалися ще нижче, мовляв, якщо хочемо жити, то повинні пробиватися маленькими групами. Так ми через ставок, очеретом, через соняхи й вибралися із Зеркального. Далі лісами-лісами рухалися в бік Маріуполя, але потрапили на друге коло оточення росіян, натрапили на їхній блокпост і в полон. А саме 24-го почався артобстріл, підірвалися наші склади із боєприпасами, то така «конодада» була до вечора. Росіяни не підходили, боялися, бо не знали, що це робиться. А насправді російські війська почали свій наступ із 21-го числа, тоді вони в’їхали на нашу територію на танках, зупинилися, повернули на нас башту, помахали руками й поїхали далі. А що ми!? Що ми могли зробити з автоматами проти важкої техніки», - пригадує боєць.Після панахиди священик Волинської єпархії УПЦ КП Віталій Собко закликав не забувати Героїв, аби вони були вічно живими у нашій пам’яті.

«Повернувся на нашу землю волинянин через рік після загибелі. Ми поклоняємося перед його труною за подвиг. Згадуючи події під Іловайськом, ми згадуємо і бій під Крутами, де молоді хлопці намагалися зупинити ворога своїми життями. І українській історії багато таких трагічних сторінок. І те, що відбувалося рік тому – назавжди лишиться у нашій пам’яті», - сказав духівник.Похорон Героя відбудеться 2 вересня у рідному містечку Іваничі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---