Герой небесного батальйону: на Волині попрощалися із загиблим під Іловайськом

Через сотні кілометрів і дев’ять місяців чекання, надії та сподівання на Волинь у рідний Володимир-Волинський Героєм небесного батальйону повернувся офіцер 51-ої бригади Сергій Смірнов.

Провести в останню путь Героя, земне життя якого обірвалося в Іловайському котлі, та підтримати дружину, доньок та матір прийшли друзі, знайомі, бійці 14-ої бригади, представники міської та районної влади і десятки звичайних мешканців міста.

Упізнали старшого прапорщика за аналізом ДНК, аж через майже 9 місяців після останнього виходу на зв'язок з рідними.

Усю ніч закрита труна з тілом Сергія Смірнова перебувала у соборі Різдва Христового, де його і відспівали. На труну поклали офіцерську форму, а поруч неї у почесній варті стояли вояки 14-ої бригади, які тримали нагороди військовослужбовця.

Емоційну промову у храмі, слухаючи яку люди втирали сльози, виголосив протоієрей Микола Гінайло:

«Більше року над Україною летять чорні лелеки, приносячи в домівки українців звістки про перехід в інше життя батьків, синів, чоловіків, братів, сестер і мам. І Україна омиває слізьми своїх кращих синів і дочок. Вони стали, аби боронити землю українську, зберегти державу, віру Христову і до кінця виконали свій обов’язок.

Скоро рік буде як вістку чорну приніс лелека і в дім убієнного, побратима Сергія. Не вірили. Все ще надіялися, все ще сподівалися. Думали, що, можливо, він десь там, у московських кайданах, тортурах, в’язницях, але - живий. Інколи закрадалася думка, що вже немає, але поки не побачили рештків, не могли стати помолитися за упокій душі. Його палке серце настільки любило вас, Володимирщину, сивочолий королівський Володимир і Україну, що завмерло».

На переконання священика, немає більшої любові, ніж віддати душу свою за друзів, а Сергій Смірнов віддав за них тіло, душу і життя.

Після заупокійної літургії труну з тілом Героя винесли на подвір’я, де кожен зміг вклонитися йому, віддати останню належну шану, поцілувавши портрет.

Зі словами співчуття від міської громади виступив мер Володимира-Волинського Петро Саганюк, який зазначив, що Сергій Смірнов не шкодуючи власного життя захищав Батьківщину і тепер, пам'ять про нього збережеться в серцях громади міста.

Від воїнів 14-ої бригади слова співчуття висловив заступник командира бригади Олександр Голубєв, а прощаючись із загиблим побратимом сказав:

«Шановний Сергій, душу і тіло ти поклав за нашу Україну. Не жалів себе, щиро виконав свій священний обов’язок. Герої не вмирають! Ти завжди був ним і залишаєшся ним. Ти завжди будеш у наших серцях».

Після прощання, труну з тілом Сергія Смірнова, під тужливі звуки військового оркестру пронесли вулицями міста до будинку, в якому він жив. Біля будинку зупинилися і ще раз помолилися за упокій його душі, а вже звідти Сергій Смірнов вирушив до місця вічного спочинку на Федорівському кладовищі.