Волинянин вижив після пострілу танку

19-річному волинянину Юрію Якимовичу, який обороняє наші кордони на сході України у складі 3 роти 5 батальйону Добровольчого українського корпусу Правого сектора, пощастило. Свої поранення він отримав від пострілу танку. Очевидці кажуть, вижити в такій ситуації - справжнє чудо.

Нагадаємо, важкопоранених бійців 13 квітня евакуювали із села Піски Донецької області. Серед них є і наш земляк – уродженець Володимира-Волинського Юрій Якимович.
Волонтери просили мешканців прифронтових регіонів навідуватися й турбуватися про бійців у лікарнях та госпіталях та надсилати допомогу на банківську картку.

Наразі у хлопця - численні осколкові поранення, опіки очей, обличчя, тіла, рвані рани рук.
Однак із позитивом у голосі Єжик (так його називають побратими) каже, що йде на поправку.

У коментарі Інформаційному агентству Волинські Новини Юрій розповів, за яких умов отримав поранення.

Так, тоді 13 квітня він разом із трьома бійцями перебували на позиції – на даху однієї з будівель, де сконструювали бліндажи та перекриття.

Були тут хлопці і з 93 бригади та представники Правого сектору. Двоє з них відпочивали.

Юрій стояв перед бійницею, а коли неподалік щось вибухнуло та загорілося, подивився в бінокль через невелике вікно.
Певний час було спокійно, однак через декілька хвилин пролунав вибух, постріл прийшовся саме під бійницю. Бліндаж рознесло, а хлопця відкинуло на декілька метрів.

Юрій визнає, що вижити в цій ситуації було справжнім чудом.

Щодо бійців, які відпочивали, то вони обійшлися осколковими пораненнями. Боєць же 93 бригади, який ніс службу разом із Юрієм, загинув.

«Секунд тридцять я приходив до тями, бо взагалі не розумів, що відбувається, згубив орієнтацію у просторі», - розповідає боєць.

Однак свідомість волинянин не втрачав, пролунало ще декілька пострілів, він зліз із даху, та перейшов на іншу позицію, де отримав першу медичну допомогу.
В Красноармійську йому зробили операцію, і вже потім перевели до Дніпропетровська, де він наразі і перебуває.

Каже, в шпиталі панує бойовий дух. Хлопці намагаються підтримувати один одного.

Тут він зустрів своїх побратимів. Стверджує, що після одужання – а це тижні 2 загоєння ран та подальша реабілітація, - повернеться на фронт.

Зауважимо, Юрій – майже 2 місяці на сході, це була його друга ротація. Восени минулого року він приєднався до ДУКу, перебував певний час на навчальній базі «Десна».

Сам він – уродженець Володимира-Волинського.
Дома його чекають батьки та родичі.
Щодо того, чому приєднався до ДУКу, каже, тому немає раціонального пояснення – поклик душі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---