Пам’ятник загиблим холмщакам досі неосвячений

У Луцьку відбулося Віче Скорботи в пам'ять 66-річчя масового знищення українських сіл Холмщини.

Його зініціювало обласне товариство «Холмщина», члени якого зібралися на Меморіалі біля пам’ятника депортованим українцям.

Як зазначив голова товариства Микола Онуфрійчук, саме у березні 1944-го року масово горіли українські села на території Польщі.



За даними обласного товариства «Холмщина», від рук Армії Крайової і Батальйонів хлопських лише у Сагрині загинуло близько 600 українців.



«Рік на цьому місці височіє пам’ятний хрест, досі не освячений й офіційно не відкритий. 66 років минуло від тієї трагедії, а холмщаки так і не мають статусу депортованих», - каже Онуфрійчук.

Донині, щоб відвідати могили своїх предків, волинські холмщаки змушені долати численні бюрократичні перешкоди в отриманні візи для переїзду через кордон, - повідомляє служба інформації ВОДТРК.

Довідково:

У березні 1944 року почалися масові репресії поляків проти українського населення етнічних українських земель за Бугом. Ці землі в результаті повоєнних угод відійшли до складу Польщі.

Активізації палень українських сіл і вбивств українців стало визволення Польщі від німецьких окупантів та юридичне закріплення Холмщини, Надсяння, Лемківщина, та інших земель у складі Польщі. Лише в Грубешівському повіті польські націоналісти спалили 52 українськi села, і вбили не менше чотирьох тисяч людей.

Ці події «логічно» завершилися вересневою угодою Уряду української РСР і Польського комітету національного визволення «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР». Депортації українців тривали аж до 1947 року, до сумнозвісної акції «Вісла». За різними оцінками з Польщі було депортовано від 600 тис. до 1 млн. українців.

У серпні 2008 року в рамках проекту «Впорядкування православного цвинтаря у місті Хелм» протягом двох тижнів українські, польські та німецькі волонтери займалися очищенням цвинтаря від зайвої рослинності та сміття, відновленням могил, а також історичних об’єктів.

Православний цвинтар функціонував від часів заснування православної єпархії. Серед похованих на ньому - українці, поляки, росіяни; духовні та світські визначні особи, діяльність яких пов’язана зі спільною історією Польщі та України. Зокрема, саме тут в 1940-му році був похований прем’єр-міністр Української Народної Республіки у вигнанні інженер Пилип Пилипчук.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---