Волинський кіборг боровся, поки з кулею не винесли, але вижив і переміг
Учасник Майдану, волинський кіборг Ростислав бився, поки з кулею не винесли, але вижив і переміг. Життєві історії волонтера публікує видання "Главред".
Про це пише волонтер Анна Теряник з Дніпропетровська, яка практично з самого початку війни на Донбасі розвозила поранених бійців по госпіталях.
За цей час попутниками Ані та її друзів стали понад тисячу осіб, які побачили війну в обличчя, а вона записувала їхні розмови в дорозі.
- У Португалії було приголомшливо добре, я вже й посвідку на проживання мав. Добра така країна з чудовим кліматом, приємними людьми, багатою історією. В Італію до молодшої сестрички часто їздив, в Ірландію до старшої літав. Вона давно з чоловіком-литовцем туди поїхала. А в 2004-му побачив, що вдома, напевно, все зміниться на краще, приїхав, Майдан перший пройшов, але... Час, мабуть, ще не прийшов, а може люди не виросли. Побув удома з рік, подивився і назад на океан. Жити треба було за щось, дітей вчити, відпочивати, зрештою. На другий Майдан їхав усвідомлено, боротися до кінця збирався, власне так і вийшло. Боровся, поки з кулею не винесли, але вижив і переміг!
П'ятирічний хлопчисько, який цього разу віз поранених разом з батьком, мовчки слухав і не ворушився.
- А потім війна. Я відразу ж добровольцем до армії, потім в аеропорт потрапив і буду захищати його до кінця. Взагалі не розумію навіщо мене в госпіталь забрали, оскільки потім можна витягнути, тим більше в руці, а рани самі вже майже затягнулися, аж соромно перед хлопцями. Знаєте, я зазвичай в один і той же час вранці прокидаюся, а в той день на 15 хвилин раніше очі відкрив, встав, відступив на кілька кроків, а тут граната! Уявляєте, впала на мій спальник, прямо де я лежав. Бог зберіг. Нумо зупиніть, зупиніть, будь ласка, знайомий з частини, і знову п'яний! Знаєте, от якщо худобиною на громадянці був, то там, на фронті, ще більшої виявляється, нічого, розберуся з ним по-чоловічому.
- Дядя, я теж військовий, ти знаєш? - Все-таки зважився хлопчисько на питання.
- Знаю, синку. Візьми подарунок.
- Куля! Справжня! Дякуємо! Ось це так!
- Молодець, знаєш толк, хоча як не знати, ти ж військовий!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗГАДАТИ УСІХ: РІК ПО ТРАГЕДІЇ ДОНЕЦЬКОГО АЕРОПОРТУ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пише волонтер Анна Теряник з Дніпропетровська, яка практично з самого початку війни на Донбасі розвозила поранених бійців по госпіталях.
За цей час попутниками Ані та її друзів стали понад тисячу осіб, які побачили війну в обличчя, а вона записувала їхні розмови в дорозі.
- У Португалії було приголомшливо добре, я вже й посвідку на проживання мав. Добра така країна з чудовим кліматом, приємними людьми, багатою історією. В Італію до молодшої сестрички часто їздив, в Ірландію до старшої літав. Вона давно з чоловіком-литовцем туди поїхала. А в 2004-му побачив, що вдома, напевно, все зміниться на краще, приїхав, Майдан перший пройшов, але... Час, мабуть, ще не прийшов, а може люди не виросли. Побув удома з рік, подивився і назад на океан. Жити треба було за щось, дітей вчити, відпочивати, зрештою. На другий Майдан їхав усвідомлено, боротися до кінця збирався, власне так і вийшло. Боровся, поки з кулею не винесли, але вижив і переміг!
П'ятирічний хлопчисько, який цього разу віз поранених разом з батьком, мовчки слухав і не ворушився.
- А потім війна. Я відразу ж добровольцем до армії, потім в аеропорт потрапив і буду захищати його до кінця. Взагалі не розумію навіщо мене в госпіталь забрали, оскільки потім можна витягнути, тим більше в руці, а рани самі вже майже затягнулися, аж соромно перед хлопцями. Знаєте, я зазвичай в один і той же час вранці прокидаюся, а в той день на 15 хвилин раніше очі відкрив, встав, відступив на кілька кроків, а тут граната! Уявляєте, впала на мій спальник, прямо де я лежав. Бог зберіг. Нумо зупиніть, зупиніть, будь ласка, знайомий з частини, і знову п'яний! Знаєте, от якщо худобиною на громадянці був, то там, на фронті, ще більшої виявляється, нічого, розберуся з ним по-чоловічому.
- Дядя, я теж військовий, ти знаєш? - Все-таки зважився хлопчисько на питання.
- Знаю, синку. Візьми подарунок.
- Куля! Справжня! Дякуємо! Ось це так!
- Молодець, знаєш толк, хоча як не знати, ти ж військовий!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗГАДАТИ УСІХ: РІК ПО ТРАГЕДІЇ ДОНЕЦЬКОГО АЕРОПОРТУ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
22 травня: свята, події, факти. День готів, брати Райт отримали патент на перший літак
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Понад три тисячі засуджених уже подали заяви на службу в армії, – Мін'юст
21 Травня 2024 23:38
21 Травня 2024 23:38
Україна імпортує максимально можливий обсяг електрики, але й цього недостатньо, – Шмигаль
21 Травня 2024 23:18
21 Травня 2024 23:18
Жінки, які мають медичний фах, мають стати на військовий облік. Інакше не візьмуть на роботу
21 Травня 2024 23:01
21 Травня 2024 23:01
Міст у Луцькому районі відремонтують за 5,7 мільйона
21 Травня 2024 22:42
21 Травня 2024 22:42
Завтра з 7 до 18 години електроенергію на Волині не вимикатимуть
21 Травня 2024 22:23
21 Травня 2024 22:23
На Харківщині поліг волинянин Юрій Степанченко
21 Травня 2024 22:07
21 Травня 2024 22:07
У Луцьку на Молоді – бійка між жінкою і чоловіками
21 Травня 2024 21:52
21 Травня 2024 21:52
«Не на фронт, а для уточнення даних»: як працівники ТЦК на Волині роздають повістки
21 Травня 2024 21:34
21 Травня 2024 21:34
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.