Виявляють ХОЗЛ і астму: як у волинській лікарні працює лабораторія дихання
Лабораторія дихання, запущена в роботу рік тому у Волинській обласній клінічній лікарні, дозволяє комплексно оцінити стан дихальної системи. На основі потоку повітря під час вдихання і видихання, об’ємів і ємності легень, а також газообміну лікар може діагностувати хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), астму, пневмонію, фіброз легень, емфізему, саркоїдоз, захворювання легеневих судин та інші хвороби.
У кабінеті задіяно два апарати: тестування легеневої функції і FeNO-тест. Останній дозволяє з’ясувати, чи хворіє пацієнт безпосередньо на бронхіальну астму. Іноді для встановлення остаточного діагнозу достатньо обстеження й на одному приладі, йдеться в сюжеті журналіста Андрія Гнатюка.
Задишка навіть у стані спокою, сухий кашель, важко піднятися сходами, пітливість, запаморочення, загальна слабкість – і так уже протягом чотирьох місяців. Із чим пов'язані такі ускладнення? Щоб зрозуміти, чи впливає на них погода, і щоб запобігти погіршенню стану, Юрій Каліщук звернувся в лабораторію дихання Волинської обласної клінічної лікарні.
«Мене турбувала задишка – і в стані спокою, і під час фізичного навантаження. Задихався, не міг пройти буквально 20-30 метрів. Я думав, що це серце, бо в стані спокою вночі просто починав задихатися. Думав, можливо, зміна погоди впливає, бо після морозів, снігопадів різко підвищилася температура повітря. Можливо, бо й вологість підвищена», – розповідає пацієнт.
Перше обстеження – тестування легеневої функції, яку розпочинають зі спірометрії. Вона має три фази: максимальний вдих, повний видих і знову вдих. При цьому носове дихання повністю перекривають кліпсою. Лікар постійно підказує пацієнтові, як дихати, і водночас стежить за графіком на моніторі.
«Щоб сказати, чи знижені вентиляційні показники, нам треба зробити тестування мінімум тричі, допустимо до восьми разів», – пояснює лікарка функціональної діагностики Катерина Мельник.
Другий етап діагностики – плетизмографія, яка полягає у вимірюванні об'ємів легень, а третій визначає дифузійну здатність легень, тобто наскільки якісно функціонує газообмін.
«Завдяки обстеженню, яке ми зараз проводимо, можемо визначити дифузійну здатність легень і ступінь легеневої недостатності», – додає Катерина Мельник.
Перед тестуванням легеневої функції обов'язково потрібно здати загальний аналіз крові і мати з собою результат.
«Тестування легеневої функції не можна проводити пацієнтам, які мали гострий інфаркт міокарда, інсульт, нестабільну стенокардію, аневризми, якщо вони перенесли нещодавно операції», – провадить Катерина Мельник.
Наступне обстеження – так званий FeNO-тест, який визначає вміст оксиду азоту в повітрі, що видихає людина. Це дослідження вкрай важливе, якщо в пацієнта є запальні явища у дихальних шляхах, зокрема для підтвердження бронхіальної астми.
«За рівнем оксиду азоту ми можемо визначити рівень еозинофільного запалення, підтвердити або спростувати бронхіальну астму», – коментує лікарка.Читати ще: У планах – артроскопічні операції: як у волинській лікарні розвивають малоінвазивну хірургію
Одним із симптомів бронхіальної астми може бути кашель. FeNO-тест дозволяє з'ясувати його етіологію.
«Пацієнт звертається до нас з кашлем незрозумілого походження. Він буває і вдень, і вночі. Ми робимо FeNO-тест. Найчастіше пульмонологи до нас скеровують пацієнтів на це обстеження. Ми бачимо, у пацієнта неявна бронхіальна астма чи бронхіт», – пояснює лікарка функціональної діагностики.
Комплексне обстеження легень триває щонайменше пів години. Буває і довше. У Юрія виявили ХОЗЛ – хронічне обструктивне запалення легень. Недуга може прогресувати, бути причиною задишки, ускладнювати дихання через звужені дихальні шляхи й навіть руйнувати легеневу тканину. Повністю вилікувати хронічне обструктивне запалення легень не можна, але можна призупинити його розвиток і полегшити симптоми.
«Ми бачимо, що в пацієнта є порушення за обструктивним типом. Ще ми зробимо йому пробу з сальбутамолом», – продовжує діагностику Катерина Мельник.
У результаті в пацієнта підтвердили вентиляційні порушення за обструктивним типом з помірно важкою обструкцією та важкою гіперінфляцією. Дифузійна здатність легень знижена, тест із сальбутамолом позитивний, тобто є хронічне обструктивне запалення легень і бронхіальна астма, а FeNO-тест ще раз її підтвердив.
«Якщо пацієнт має кашель, відчуває задишку під час фізичних навантажень, він може звернутися до сімейного лікаря або пульмонолога. І лікар може спрямувати до нас. Або ж пацієнт може записатися до нас на рецепції», – наголошує лікарка функціональної діагностики Катерина Мельник.
ХОЗЛ і бронхіальна астма – типові хвороби, які діагностують у лабораторії дихання. Клініцисти на основі цих обстежень визначають подальше лікування пацієнтів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
У кабінеті задіяно два апарати: тестування легеневої функції і FeNO-тест. Останній дозволяє з’ясувати, чи хворіє пацієнт безпосередньо на бронхіальну астму. Іноді для встановлення остаточного діагнозу достатньо обстеження й на одному приладі, йдеться в сюжеті журналіста Андрія Гнатюка.
Задишка навіть у стані спокою, сухий кашель, важко піднятися сходами, пітливість, запаморочення, загальна слабкість – і так уже протягом чотирьох місяців. Із чим пов'язані такі ускладнення? Щоб зрозуміти, чи впливає на них погода, і щоб запобігти погіршенню стану, Юрій Каліщук звернувся в лабораторію дихання Волинської обласної клінічної лікарні.
«Мене турбувала задишка – і в стані спокою, і під час фізичного навантаження. Задихався, не міг пройти буквально 20-30 метрів. Я думав, що це серце, бо в стані спокою вночі просто починав задихатися. Думав, можливо, зміна погоди впливає, бо після морозів, снігопадів різко підвищилася температура повітря. Можливо, бо й вологість підвищена», – розповідає пацієнт.
Перше обстеження – тестування легеневої функції, яку розпочинають зі спірометрії. Вона має три фази: максимальний вдих, повний видих і знову вдих. При цьому носове дихання повністю перекривають кліпсою. Лікар постійно підказує пацієнтові, як дихати, і водночас стежить за графіком на моніторі.
«Щоб сказати, чи знижені вентиляційні показники, нам треба зробити тестування мінімум тричі, допустимо до восьми разів», – пояснює лікарка функціональної діагностики Катерина Мельник.
Другий етап діагностики – плетизмографія, яка полягає у вимірюванні об'ємів легень, а третій визначає дифузійну здатність легень, тобто наскільки якісно функціонує газообмін.
«Завдяки обстеженню, яке ми зараз проводимо, можемо визначити дифузійну здатність легень і ступінь легеневої недостатності», – додає Катерина Мельник.
Перед тестуванням легеневої функції обов'язково потрібно здати загальний аналіз крові і мати з собою результат.
«Тестування легеневої функції не можна проводити пацієнтам, які мали гострий інфаркт міокарда, інсульт, нестабільну стенокардію, аневризми, якщо вони перенесли нещодавно операції», – провадить Катерина Мельник.
Наступне обстеження – так званий FeNO-тест, який визначає вміст оксиду азоту в повітрі, що видихає людина. Це дослідження вкрай важливе, якщо в пацієнта є запальні явища у дихальних шляхах, зокрема для підтвердження бронхіальної астми.
«За рівнем оксиду азоту ми можемо визначити рівень еозинофільного запалення, підтвердити або спростувати бронхіальну астму», – коментує лікарка.Читати ще: У планах – артроскопічні операції: як у волинській лікарні розвивають малоінвазивну хірургію
Одним із симптомів бронхіальної астми може бути кашель. FeNO-тест дозволяє з'ясувати його етіологію.
«Пацієнт звертається до нас з кашлем незрозумілого походження. Він буває і вдень, і вночі. Ми робимо FeNO-тест. Найчастіше пульмонологи до нас скеровують пацієнтів на це обстеження. Ми бачимо, у пацієнта неявна бронхіальна астма чи бронхіт», – пояснює лікарка функціональної діагностики.
Комплексне обстеження легень триває щонайменше пів години. Буває і довше. У Юрія виявили ХОЗЛ – хронічне обструктивне запалення легень. Недуга може прогресувати, бути причиною задишки, ускладнювати дихання через звужені дихальні шляхи й навіть руйнувати легеневу тканину. Повністю вилікувати хронічне обструктивне запалення легень не можна, але можна призупинити його розвиток і полегшити симптоми.
«Ми бачимо, що в пацієнта є порушення за обструктивним типом. Ще ми зробимо йому пробу з сальбутамолом», – продовжує діагностику Катерина Мельник.
У результаті в пацієнта підтвердили вентиляційні порушення за обструктивним типом з помірно важкою обструкцією та важкою гіперінфляцією. Дифузійна здатність легень знижена, тест із сальбутамолом позитивний, тобто є хронічне обструктивне запалення легень і бронхіальна астма, а FeNO-тест ще раз її підтвердив.
«Якщо пацієнт має кашель, відчуває задишку під час фізичних навантажень, він може звернутися до сімейного лікаря або пульмонолога. І лікар може спрямувати до нас. Або ж пацієнт може записатися до нас на рецепції», – наголошує лікарка функціональної діагностики Катерина Мельник.
ХОЗЛ і бронхіальна астма – типові хвороби, які діагностують у лабораторії дихання. Клініцисти на основі цих обстежень визначають подальше лікування пацієнтів.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.