Нещодавно ми були свідками того, як майже одночасно зацвіли всі дерева. Приємно було насолоджуватися як раннім теплом, так і рясним цвітінням! Таке аномальне буяння весни, як запевняють спеціалісти, трапляється не частіше, ніж раз у сто років. А спричинила цей природний феномен рання спека в кінці квітня і на початку травня.

Нинішня весна видалася прохолодною, посушливою й затяжною. Поліські ріки вперше за багато років, після дуже посушливої осені й малосніжної зими, не вийшли з берегів. Уже треба було починати польові роботи, а тепла все не було. Та наприкінці квітня раптово настала спека, і з 27 числа метеорологи почали фіксувати рекордні температури повітря. Навіть на півночі Волині, у Любешові, температурні рекорди весняна жара била п’ять днів поспіль. Таке буває не часто. Термометри фіксували температуру від 25,7 до 30,7 градуса. Тобто дні з 27 квітня по 2 травня видалися найтеплішими за всі роки метеорологічних спостережень на Волині. Зазвичай така погода характерна для літніх місяців. Уперше у квітні (29 і 30 числа) температура повітря подолала 30-градусну позначку! Наприклад, у Любешові 25 квітня була зареєстрована температура 30,5 градуса, що аж на 5,3 градуса (!) більша від попереднього рекордного значення (25,2 градуса) для цього дня, яке фіксувалося ще у 1957 році. Ось така аномальна спека й призвела до одночасного цвітіння дерев, кущів та квітів майже по всій Україні.
У природи є певна послідовність цвітіння. У нашій місцевості серед фруктових дерев зазвичай найраніше одівають «білу фату» абрикоси, після них сливи й черешні, а потім – груші, вишні та яблуні. А цієї весни всі дерева зацвіли майже одночасно, навіть порушивши цю, віками встановлену, послідовність. Наприклад, у Любешові черешні зацвіли 26 квітня, наступного дня – сливи, на другий день – вишні, потім – груші, а 30 квітня вже цвіли яблуні. Тобто за п’ять днів зацвіли всі дерева! На моєму віку такого дива ще не було! Не пам’ятають оттакого й старожили.
На жаль, цього року зовсім не цвіли абрикоси. Через потепління клімату це південне дерево добре прижилося й на Любешівщині, і в останні роки родить майже щороку. А минулої осені абрикоси вродили надзвичайно рясно. Так ще не родили жодного року. Та от минулої зими багато абрикосів підмерзло та вимерзло зовсім. Трапилося це через значне зниження температури повітря. Адже, приміром, у Любешові 3 лютого місцева метеостанція зареєструвала рекордно низьку температуру для цього дня: 27,7 градуса морозу. (Попередній рекорд був зафіксований холодного лютого 1956 року). На поверхні ґрунту було іще холодніше – понад 30 градусів морозу. А снігу було обмаль. От і підмерзло коріння абрикосів та вимерзли квіткові бруньки.
Зазвичай цвітіння черемхи є передвісником похолодання. У народі його так і називають – черемшині холоди. Однак цьогоріч черемха зацвіла разом із вишнею 28 квітня, коли термометр фіксував рекордну температуру для цього дня (29,1 градуса). Цвіла вона так рясно, а запах настільки приємно-специфічний, що зупинялися біля неї мимоволі.
Пік аномально ранньої спеки припав на перше травня. Термометр у Любешові зафіксував рекордні 30,7 градуса тепла. У цей день розцвів бузок. Наступного дня (хоч рекордна температура й спала) розпустили свої неповторні білі «свічечки» каштани. Зазвичай вони цвітуть у середині травня.
Крім фруктових дерев цвіли горобина, латаття, кульбаба та радувала око конвалія. Буяла весна й у квітниках! А небо по-весняному було синє-синє, з невеликими білими хмаринками. То була велика естетична насолода для багатьох людей, які вміють помічати оцю красу. Однак вона була короткотривалою. Адже за нормальних температурних умов цвітіння дерев значно розтягується в часі. А отже, їхнім цвітінням можна й довше милуватися. Наприклад, навіть дуже ранньої весни 1990 року (тоді сади на Волині зацвіли найраніше) абрикоси в Любешові, за моїми спостереженнями, зацвіли 24 березня, груші 5 квітня, а яблуні – лише 18 квітня. Тобто на 25-й день від початку цвітіння абрикосів. Нинішньої ж весни всі дерева зацвіли всього за п’ять днів!
Варто навести ще й такий цікавий факт, що яблуні в нас у 1980 році зацвіли аж занадто пізно – лише 25 травня.
Теперішня рання спека мала й інші негативні наслідки: як для здоров'я деяких людей, так і для самої природи. Адже у фруктових дерев через високу температуру повітря скоротився строк цвітіння. Отже, менше часу було на запилення, що, напевно, призведе до зменшення врожаю. Не випадково ж кажуть: коли багато цвіте, то мало достигає.
Та це райське цвітіння, як і сплеск довгожданого тепла, на жаль, дуже скоро скінчилися. Надвечір 5 травня звідкілясь налетів рвучкий вітер і обтрусив цвіт з дерев. Пелюсткова заметіль умить укрила білим квітом усе навкруги. Та так рясно, що боязко було ступити на цю білизну. І вже 8 травня цвіту на деревах майже не стало. Хоч продовжують ще цвісти бузок, пізні сорти яблунь, каштани та конвалія. Та й похолодало, прогнозують навіть заморозки. Сипонули дощі з невеликими поривами граду. Ніби й не було того спекотного тепла й такого буяння весни.
Все добре у свій час!
Петро Кравчук, автор «Книги рекордів Волині».
Фото автора.
Смт. Любешів, Волинська обл.

17 травня 2012 року.