Ринок біля замку, пусті вулиці, реклама, відсутність харизми і набережної: архітектор-блогер назвав головні проблеми Луцька. Відео

Архітектор Юліан Чаплінський відвідав Луцьк, аби скласти своє враження про архітектуру та урбаністику міста. Він оглянув Луцький замок, будинок родини Косачів, химерне помешкання відомого скульптора Миколи Голованя та поговорив із мером Ігорем Поліщуком про майбутнє обласного центру.

Як зазначив блогер на своєму YouTube-каналі CHAPLINSKY VLOG, вигляд Луцька постраждав і від війни, і від радянської влади. Хоча, за його словами, житлова забудова в центрі міста, зокрема дев’ятиповерхівка на Театральному майдані, – це лаконічна, спокійна архітектура.

«Більше мене дратує кількість реклами на фасадах, – сказав він, проходячи вулицею Лесі Українки. – На пішохідній вулиці Лесі Українки моментально почуваємося ніби в Європі – тут відразу багато людей, вуличні музиканти, затишок, комфорт. Як на мене, якщо забрати страшненьку рекламу на фасадах, то в принципі може бути. Дуже еклектичні перші поверхи. Бачимо різні прийоми, форми, матеріали… Ми пройшли буквально 50 метрів і побачили три громадські простори, однак я не бачу якихось особливих пам’яток на цій вулиці. Бачу залишки манери польського конструктивізму, але або перероблені за радянських часів, або зроблені за радянських часів у цій стилістиці. Я завжди говорю: верхні поверхи не такі важливі, як те, що нас оточує внизу, особливо благоустрій, озеленення, покриття вулиць. Це створює більше затишку, ніж супер-пупер оздоблений фасад».

Юліан Чаплінський відзначив, що Луцьк як і більшість українських міст у 2000-х роках став жертвою «пінопластового постмодернізму» із псевдоарками, елементами ковки, наліпками чи декорами, а також висловив думку, що старі двері до історичних будівель місту варто реставрувати, а от вагонки на фасадах – краще позбуватися.

«Ми підходимо до ринку. І на фоні цього страшненького ринку я бачу розкішний силует замку Любарта. Тут навіть немає що коментувати», – звернув увагу архітектор.

Читати ще: У Луцьку 100 років тому замість центрального парку хотіли місто-сад

Він додав, що Старе місто доцільно було би повністю звільнити від автомобільного транспорту, аби «вести нормальну туристичну політику». Як зауважив, проєкт кварталу архітектора, реставратора Миколи Рибенчука в історичній частині Луцька втілили в життя не так, як задумував автор.

Блогер також відвідав будинок родичів Лесі Українки, околиці замку, колишній єзуїтський колегіум і будинок скульптора Миколи Голованя, оглянув результати реставрації Окольного замку, Вежі Чорторийських, підземелля єзуїтського колегіуму, прогулявся Луцьким замком і підземеллями костелу Святих Апостолів Петра і Павла.

Читати ще: Із забуття – до атракцій віртуальної реальності. Як у Луцьку вдихають життя у старовинну вежу

«Я здивований. Крім одного ресторану біля входу до замку, тут нічого немає. Якби це було у Львові, то тут вже були б і наливки, і реберні, і п’яні вишні, і різні розваги. Думаю, це дуже оживило б вулиці. Якби ще й цим займалися самі місцеві мешканці, то це був би колорит, – сказав Юліан Чаплінський під час прогулянки навколо замку. – Хочу відзначити, коли я був тут минулого разу, ця вулиця була страшна, розбита… Зараз вулиця вже зроблена. Залишилося оживити її».

Архітектор висловив думку, що Луцьк – це місто контрастів, адже з одного боку – розкішне Старе місто, замок, історичні садиби, які створюють неймовірну атмосферу, а з другого – ринок і залізні будки.

«Базар за 50 метрів від одного з найстаріших замків України – це нонсенс. Історичні ареали потрібно не тільки зберігати, а й розвивати, аби люди хотіли сюди йти, їхати», – переконаний блогер.

На його думку, Луцьк має всі шанси стати ще одним туристичним центром Західної України.

«Мені здається, що Луцьк недооцінює свою річку, тому що її урбаністично ніхто не підкреслив, їй ніхто не дав життя, ніхто не сполучив розкішними вулицями з набережною, якої немає, – прокоментував архітектор. – Круто, що є вода. Чому це все не може бути прогулянковими терасами, велосипедними доріжками, нанизаними як корали громадськими просторами, спортивними майданчиками…»
Юліан Чаплінський поцікавився в мера Луцька Ігоря Поліщука, як той охарактеризував би місто та які пріоритетні напрямки його розвитку назвав би.

«Це – сучасне місто із древньою історією, своїми традиціями, мультикультурне місто, місто, яке дуже швидко розвивається, і в багатьох аспектах життя є зразком для інших міст», – поділився Луцький міський голова.

У планах – збалансований розвиток Луцька в багатьох галузях.

«Найперше – це ті галузі, з якими безпосередньо в повсякденному житті зіштовхуються мешканці нашого міста. Це – реформа транспортної галузі. Ми почали її активно впроваджувати, і сьогодні в нашому місті з’являються нормальні європейські автобуси, в нас облаштовані найкращі розумні зупинки в Україні, ми купуємо нові тролейбуси. Ми поставили завдання – повністю витіснити «Богдани» та «Еталони», ці жахливі жовтні маршрутки. Звичайно, це – розвиток інфраструктури міста, дороги, площі, сквери, парки, зелені зони. Ми почали цю роботу і побачили, як клаптик землі, озеленений, із мінімальним дизайном змінює те чи те середовище. Звичайно, це – розвиток комунальної сфери, тому що, на превеликий жаль, як і іншим містам України, нам залишився радянський спадок (мережі, комунальні підприємства). Також розвиток освітньої галузі, культурної галузі. Ми маємо намір збудувати музей міста Луцька, провести істотні зміни в історичній частині нашого міста», – розказав Ігор Поліщук.

Архітектор-блогер резюмував, що Луцьк – прекрасне місто з багатьма збереженими пам’ятками, які потрібно відреставрувати, інтегрувати в загальну концепцію розвитку середмістя, аби привабити сюди туристів і передусім затягнути сюди мешканців, щоб вони відчували гордість за своє місто.

«Це – місто втраченої колишньої слави, не до кінця втраченої історії про Велике князівство Литовське, добу переходу українських земель від литовських до польських, руських князів і так далі. Луцьку треба відвоювати своє місце в історії і відновити харизму. Мені бракує харизми, яка породжується, очевидно, амбіціями. Тому закликаю мешканців і владу працювати над цим. І звичайно, я не говорив про велодоріжки, бо я не побачив їх у історичному центрі. Я побачив громадський транспорт, прекрасні зупинки, табло, які працюють, – це дуже похвально. Я побачив історичну вулицю, вона пішохідна і це дуже класно. Звичайно, треба почистити рекламу. В більшості українських міст проблема з рекламою. Найголовніше – є структура, середовище для роботи. Тому я бажаю успіхів Луцьку. Рекомендую обов’язково відвідати Луцький замок і його околиці. А Луцьку бажаю розвитку і добробуту», – завершив Юліан Чаплінський.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---