Порошенко показав цинічну майстерність гри з двох рук.

Однією рукою він ділить з Медведчуком ринки дизеля, автомобільного газу, дає добро Антимонопольному комітету віддати куму Путіна власність Роснафти і Транснафти в Україні. Це не згадуючи те, як Порошенко і Медведчук спільно юзають канали 112 і Ньюсван.

А іншою рукою Порошенко за два місяці до виборів вирішив порушити справу проти Медведчука за держзраду. Виграють від цього спектаклю обидва. Порошенко переключає увагу з конкретного грошового схематозу на безперспективну кримінальну справу, а в медіа розганяє сигнал, що "ось, нарешті прихопили Медведчука!". Ага, розігнались! Вигідно все, що відбувається, і Медведчуку, щоб в очах свого виборця постати головним ворогом Порошенка. Обидві сторони отримують задоволення і тримають всю країну в дурнях.

Такий же спектакль розігрують і зі звільненням Уляни Супрун. Однією рукою дають команду підгодованому судді Порошенка (весь Окружний адміністративний суд Києва контролює Грановський) відсторонити Супрун від виконання обов'язків. Піднімається хвиля обурення в інтернеті, посольства стоять на вухах ...

Ось побачите, через день-два з'явиться Порошенко, рішуче засудить "суддівську мафію" і запропонує Верховній Раді призначити Уляну Супрун міністром охорони здоров'я. Можливо, її кандидатуру навіть внесуть в зал і ближче до виборів проголосують, а Порошенко вийде на трибуну, штовхне полум'яну промову "Якщо не я, то Путін" і особисто зустрічатиме міністра з букетом.

Лише, коли ви будете дивитися цей водевіль, згадайте, що для призначення генпрокурором кума без вищої освіти Порошенка вистачило кількох годин включно зі спецвипуском газети "Голос України". А для Супрун не вистачило трьох неповних років. І не ведіться на цей лохівський "розвод".

Джерело: Фейсбук-сторінка Сергія Лещенка