USD 25.15 25.35
  • USD 25.15 25.35
  • EUR 27.9 28.1
  • PLN 6.3 6.43
Євген Середа: 4 психологічні причини, чому «ковбаса була смачніша» в СРСР
Попри те, що більшість українців не ностальгує за Радянським Союзом, відсоток тих, хто все ще сумує за минулим, залишається досить високим.

Громадяни, які нудьгують за СРСР, зазвичай тяжіють до проросійських кандидатів і партій, орієнтуються на Москву, вороже ставляться до євроатлантичної інтеграції та поділяють патерналістські погляди на суспільно-політичне життя.

Чому радянська ностальгія така живуча?

Чи пояснюється все тим, що багато пенсіонерів ніяк не можуть забути казковий пломбір, позбутися стокгольмського синдрому, породженого сталінізмом, і відмовитися від історичної позиції жертви?

Схоже, туга за СРСР має куди глибше коріння, пов’язане з вічними екзистенційними питаннями – смертю, самотністю і буттям як таким.

Скільки українців шкодують про розпад Радянського Союзу?

За останніми даними, ідею відродження СРСР підтримує кожен четвертий українець. У 2018 році лідером була Одещина. 43% громадян вважають, що їм та їхнім сім’ям жилося краще в СРСР, ніж зараз. А найбільше прорадянські настроїпоширені серед людей похилого віку.



Що ж такого екзистенційного в радянській ностальгії?

Зигмунд Фрейд стверджував – душевні страждання виникають, коли люди придушують бажання, які суспільство вважає аморальними. У 1980 році вийшла книга американського психолога Ірвіна Ялома «Екзистенційна психотерапія», де він розкритикував теорію Фрейда.

Ялом, посилаючись на свій багаторічний досвід роботи з клієнтами і масу досліджень, дійшов висновку: всі психологічні проблеми починаються зі страхів перед смертю, свободою, відчуженістю та безсенсовністю життя.

Придивившись, ми побачимо, як радянський лад успішно допомагав людині уникати цих страхів, і чому значна частина українців так хоче до нього повернутися.

1. Минуле, де немає смерті

Зараз ми існуємо, але прийде день, коли нас не стане – це жахлива правда. Людська природа бунтує проти цього факту.

Як говорив Спіноза, «все існуюче прагне продовжувати своє існування». На придушення тривоги, пов’язаної з кінцевістю життя, психіка витрачає величезні ресурси. Один із способів впоратися зі страхом смерті – ностальгія.

Занурюючись у минуле, людина возз’єднується із собою юною й молодою – часом, коли смерть була набагато далі, ніж зараз, і про неї можна було взагалі не думати. Це дає відчуття символічного безсмертя. Тим паче, якщо йдеться про минуле, де панувала парадигма відсутності смерті.

«Радянська епоха не давала простір для екзистенційних роздумів. Людині не потрібно було шукати відповіді на вічні питання. Комуністична ідеологія змушувала думати тільки про те, як наблизити «світле майбутнє», – говорить політичний психолог Світлана Чуніхіна.

За її словами, радянські люди жили в завтрашньому дні, де немає ніякого болю і кінцевості буття.

«Індивідуальна смерть не була проблемою, оскільки визнавалося тільки щасливе колективне майбутнє. Тріумфувала ідея, що радянський народ вічний, тому думати про кінцевість свого власного життя не було сенсу. А уособленням цього символічного безсмертя був «вічно живий» Ленін», – зазначає Чуніхіна.

Особливість людської психіки в тому, що вона відсіює негативні спогади, тож ми завжди можемо втекти у вигадане минуле, де немає смерті, де живі померлі близькі, де ми молоді й здорові.

У радянській ідеології поняття смерті було відсутнє, але при цьому культивувалася ідея, що герой буде вічно жити в пам’яті народу. Мовляв, якщо ти помреш за Батьківщину на війні, або віддаси все здоров’я та життя роботі, вдячні нащадки ніколи цього не забудуть.

«Ця установка була глибоко вкорінена в радянській свідомості, – підкреслює гештальт-терапевт і соціальний психолог Артем Хмелевський. – Люди жили не теперішнім, а мріями про майбутнє. Не було досвіду життя тут і зараз. Із чим тепер стикаються ті, хто ностальгує за СРСР? Здатності отримувати задоволення від теперішнього – немає. Вміння відкривати для себе нові сторони життя – теж. Залишається лише тікати у вигадане минуле».

2. Свобода не бути вільним

Свобода зазвичай сприймається як однозначно позитивне явище. Людство прагне до неї протягом усієї історії.

Однак на екзистенційному рівні вона викликає жах, бо означає, що ми ні на що не спираємося, під нами безодня. Нам може здаватися, що ми живемо у добре організованому всесвіті, влаштованому за певним планом, але насправді кожен з нас є творцем свого власного світу.

Згадаймо Достоєвського і його «Великого інквізитора»: ...«Нічого і ніколи не було для людини і для людського суспільства нестерпніше, ніж свобода. Закінчиться тим, що вони принесуть свою свободу до ніг наших і скажуть нам: Краще зробіть нас рабами, але нагодуйте нас».

Австрійський психолог Віктор Франкл пройшов через нацистські концтабори і створив наукову школу логотерапії, лікування сенсом. Він дійшов висновку, що колективістське мислення веде до патологічного конформізму. Тобто людина не робить спроб зрозуміти ситуацію, не може усвідомити себе як особистість і розглядати інших як особистостей.

У підсумку – пекуче бажання розчинитися в масі, підкоритися їй, відмовившись від себе як від вільної та відповідальної істоти.

«У СРСР була маса соціальних обов'язків. Людина була винна державі за все – «щасливе дитинство, освіту, гарантоване майбутнє». Це була багатогранна відповідальність, яка вимагала максимальної зібраності й дисципліни. Але водночас вона полегшувала життя, оскільки виключала свободу особистого вибору, за який необхідно нести відповідальність перед самим собою. Держава звільняла від тягаря персонального вибору», – говорить Чуніхіна.

«За тебе все вирішували, – додає Хмелевський. – І твоє майбутнє було визначено за будь-якого сценарію. Поставили на партійний шлях – локомотив відвезе в одному напрямку, затягли в кримінал – поїдеш в іншому, де будуть свої правила й закони. Тому можна було не тривожитися щодо самовизначення і спокійно плисти за течією».

3. Єдність з усіма

Людина – істота суспільна. У нас є рідні, кохані, друзі, знайомі, колеги, ми одночасно належимо до різних соціальних груп. Але якими б близькими ми не були до когось, між нами завжди залишається остання нездоланна прірва.

Кожен із нас на самоті приходить у світ і на самоті має з нього піти. Це породжує глибинний конфлікт між екзистенційною ізоляцією, відчуженістю, та потребою в контакті, захисті, приналежності до великого цілого.

Страх самотності продиктований генетично. Але за радянських часів із ним можна було не зустрічатися. «Рятував» суцільний колективізм.

«Пологовий будинок, ясла, садок, школа, піонерські табори, інститут, студентські загони, робочі колективи – все це відвертало увагу від власної абсолютної відчуженості. Страх самотності – це страх бути собою. Тодішня організація суспільства всіляко допомагала його не відчувати. Тому сьогодні деякі люди дуже хочуть повернутися в той час, де не було приводів замислюватися над своєю фундаментальною самотністю», – зазначає Хмелевський.

4. Універсальний сенс життя

На нас очікує смерть, ми структуруємо власну свободу, кожен із нас екзистенційно самотній... Який же сенс у нашому існуванні?

Якщо заздалегідь ніщо не визначено, ми повинні самостійно знайти відповідь на це питання. Але чи здатна людина вигадати сенс, що надихав би її протягом усього життя?

Вищезгаданий Франкл згадує таку історію. Одного разу американський психоаналітик, який побував у радянській Москві, розповів йому, що в СРСР люди менше страждають від неврозів, ніж у США. Психоаналітик пояснив це тим, що в комуністичних країнах люди частіше вимушені виконувати певні соціальні обов'язки.

Такий висновок говорив на користь теорії Франкла – спрямованість на сенс і орієнтація на справу є важливими складовими душевного здоров'я.

«Рік по тому польські психіатри попросили мене зробити їм доповідь з логотерапії. У своїй доповіді я процитував цього американського психоаналітика. «У вас менше неврозів, ніж у американців, – сказав я їм, – бо перед вами стоїть більше справ». Вони задоволено посміхнулися. «Але не забувайте, – додав я, – що у американців залишається також свобода вибирати свої справи, свобода, в якій, як мені іноді здається, вам відмовлено». Вони перестали посміхатися», – розповідає Франкл.

Радянська система доклала величезних зусиль, аби люди не генерували власні сенси існування й не відчували такої необхідності, зазначає Чуніхіна. Був один абсолютний і всеосяжний сенс – «світле майбутнє». Вихолощуватися він почав ще в сімдесятих.

У суспільстві наростало відчуття ідеологічного абсурду, фальші й порожнечі. Все більше людей втрачали віру у «щасливе завтра». Колективний сенс, звернений до майбутнього, переставав заряджати в теперішньому, перетворюючись на старезну декорацію.

Хмелевський зауважує, що серед його клієнтів багато молодих людей, які не жили в СРСР, але в їхній свідомості працює радянська програма «живи не сьогоднішнім, а завтрашнім днем». Вони абсолютно наївно очікують уже іншого світлого майбутнього». Тут і зараз їх немає.

Мовляв, коли вступимо в Євросоюз, настане благодать, а поки безсенсовно посилено вчитися і працювати. А деякі мріють про щасливу еміграцію і неймовірні зарплати в Німеччині чи США. Подібні установки тягнуться від предків із радянського минулого.

Що стосується літніх людей, відмовитися від своїх глибинних переконань їм вкрай складно. Із віком людина стає ригідною. У похилому віці дуже важко змінити уявлення про себе і світ, адаптуватися до нового. Така психофізіологія.

«Але і в 70, і в 80 років можна навчитися жити тут і зараз, отримувати задоволення від найпростіших повсякденних речей, – додає психолог. – Я знаю чимало людей похилого віку, які вміють радіти дрібницям, і від них якраз не почуєш порожніх розмов про те, що «Сталін був турботливим батьком народів», а «за часів Брежнєва ковбаса була смачніше».

Якщо у вас є родичі, які люблять подібні розмови – змінити їхній світогляд буде дуже складно. Але ви можете привнести у їхнє життя «маленькі сенси».

Спілкуйтеся з ними, вигадуйте їм посильні турботи й заняття, завдяки яким вони б почувалися потрібними тут і зараз. Можливо, тоді у них буде менше приводів сумувати за минулим.

Текст опубліковано з інформаційного джерела Українська правда.
      Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
      Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
Сьогодні близько 17-ї години у чергову частину Луцького МВ УМВС України у Волинській області звернулася жителька м. Луцька і повідомила…
Ностальгія за радянським періодом властива для великої частини громадян України, особливо на Сході та Півдні.
Олександр Лукашенко схожий на рибу, яка потрапила у свою ж сітку
Загрузка...
Коментарів: 14
Навуходоносор Показати IP 29 Липня 2019 16:11
Аргументы хлипкие, факты дутые, очередное клише без признаков серьезной аналитики. Не могу не вспомнить высказывание внука Брежнева, ныне покойного, обращенное к россиянам:"Да вам и за полвека не покрасить то, что построил мой дед за 19 лет власти!" Вопрос наиглавнейший: что мы построили за 28 лет независимости? Врезать пластиковые двери в дома, построенные так называемым "совком" - слабое утешение! Модернизировать центральный универмаг, превратив его в скопище лжебутиков, "хысту" особого не требует. Конкретно по Луцку: "совок" в городе построил автомобильный, авторемонтный, меланжевый, рубероидный, шарикоподшипниковый, электроаппаратный, авиаремонтный, сахарный, резинотехнический и еще массу других заводов, школы, больницы, здания нынешних вузов, даже гражданский аэропорт, откуда "совчане" на кукурузниках за символические деньги могли ежедневно летать в Любешов, Камень-Каширский, Ратно, а через Ровно - в любую точку страны. Что построено хотя бы такого масштаба после 1991 -го года???? Вопрос риторический... Так что упоминаемая автором ностальгия имеет под собой прежде всего экономическую составляющую! А он как всегда уперся опять в колбасу за 2-20!
Лучанин до Навуходоносор Показати IP 30 Липня 2019 11:44
Все правильно, але і якість продуктів була така, що зараз ніякі євростандарти не наставляться... Що тут казати, за 28 років, навіть, парк тролейбусів не оновлено... Отут би декомунізацію провести, бо ті "комуністичні" тролейбуси вже ледь клигають, все не дочекаються на заміну своїх колег із незалежної України.
! до Навуходоносор Показати IP 31 Липня 2019 11:38
Ой, людино добра. Розумію Вашу ностальгію, але молодість не вернеш, як це не сумно ...
! до Навуходоносор Показати IP 31 Липня 2019 11:44
Замітив цікаву тенденцію серед країн колишнього Варшавського договору. Чим раніше країна відмовилась від "совка" тим краще зараз живуть люди. Да подивіться на ту саму Польщу!!! Совку до Польщі _рати і _рати, як до Києва рачки. ВВП тієї ж Польщі на душу населення таке ж, а вдеякі роки більше ніж в нафтогазозолотовидобувній рОСІЇ... Є над чим задуматись, і висновки очевидні.
Навуходоносор до ! Показати IP 31 Липня 2019 15:05
У вашего брата за неимением серьезных аргументов постоянно приводятся примеры с колбасой по 2-20 и Польшей. Проблемы Польши еще впереди, им не убежать от Брюсселя по вводу в стране евро. Как только это произойдет - поляки будут завидовать Украине. Польша в Европе - это страна, которая всегда умела двух коров доить, как сейчас ЕС и Украину. Но рано или поздно паразитирование на ЕС закончится. Как закончилось оно для "балтийских тигров", где население как и в Украине драпает по всему миру. Кстати, как и поляки. Вам польский "рай" показался раем на фоне украинской нищеты, вот и все. Введут евро - и начнется сбор подписей поляков по выходу из ЕС. По поводу ВВП на душу - Вы лжете, он в Рашке выше польского и вплотную приблизился к уровню западноевропейских стран. За золотовалютные запасы - умолчу, здесь Ваши познания на уровне дошкольного учреждения.
! до Навуходоносор Показати IP 31 Липня 2019 19:05
Послухайте, чоловіче, ви дійсно дивний. Бо закриваєте очі на абсолютні речі, виражені в цифрах. Я розумію вашу любов до паРаші і ностальгію до совка, вона у кожному вашому реченні, але ЦИФРИ, чоловіче ЦИФРИ ?!! Беремо для прикладу дані ВВП на душу населення за 2017 рік. Так от, за даними МВФ ВВП Польщі 13833 дол. США, місце в рейтингу 55, а ВВП рашки тільки 10608 дол. США, і тільки 62 місце в рейтингу. Ще можна взяти дані Всесвітнього банку, за якими ВВП Польщі 13812 дол. США і 55 місце в рейтингу. А от рашка знову пасе задніх, - 10743 дол. США і 60 місце в рейтингу. ТІЛЬКИ ВДУМАЙТЕСЬ, ВВП ПОЛЬЩІ (ПО СУТІ АГРАРНА КРАЇНА) на душу населення на 3000 дол. США більше ніж теж ВВП в нафтогазозолотоалмазодобувній паРаші. Да, чоловіче проти цифр не попреш, так що манструбіруйте на совок десь в стороні і мовчки. Да, і вам дійсно потрібно підтянути знання в економічних науках ... не тямите ви, не тямите і путаєтесь в елементарних поняттях.
Навуходоносор до ! Показати IP 31 Липня 2019 20:55
Я не зовсім розумію Вашу любов до прикладів з Польщею, яка викачує останні робочі мізки і руки з України, меркантильно користуючись тяжким становищем сусіда, я зовсім не розумію Вашу любов до Штатів, які викачують всі роки свого буття соки з усього світу, я проте розумію Ваше хейтерське ставлення особисто до мене. Правда, таких хейтерів в житті у мене багато, вони всі, як правило, милі і простодушні люди, трішки обмежені, вчились "кое-как и кое чему". Я їх обожнюю, вони дають підстави думати, що Дарвін був правий. Я тільки не можу зрозуміти одного: навіщо Ви користуєтесь матеріалами, достовірність яких нульова? Ви зайдіть на англомовний сайт ООН, там і відшукаєте всі статистичні дані. З англійською проблема? Тоді до репетитора, я Вам не допоможу. Вдумайтесь, Польщу, яку Ви так обожнюєте, Ви назвали аграрною країною! А в матеріалах ООН вона фігурує як "промислово-аграрна"! Як після цього Вам вірити? Це наша з Вами "ненька" з промислової стала аграрною, це факт, який зафіксований теж в статистиці ООН. Той факт, що в слові "манструбіруйте" Ви зробили декілька помилок свідчить лише про те, що дискусію веде елементарний неук, який погано вчився в школі. За текст я вже промовчу - повна неповага до рідної мови! Помилок більше ніж слів! А те, що Ви в якості аргумента привели слово із словарного запасу сексуально збочених особистостей, свідчить про елементарне хамство. В черговий раз для таких як Ви нагадую: "Хам - библейский персонаж, переживший Всемирный потоп, один из трёх сыновей Ноя, давший начало понятию «хамства», которое означает пренебрежительное отношение к культуре, морали, убожество мысли, интеллектуальную деградацию". Цей вислів надрукуйте і постарайтеся зрозуміти його зміст. Хоча з моєї особистої практики знаю, що справа ця майже безнадійна.
! до Навуходоносор Показати IP 31 Липня 2019 21:35
Все ж цифрами не поспориш, і тут чоловіче у вас проблеми великі, - обісрались, да ще й прилюдно. Польща вас поставила в тупік, взула рашку конкретно. Дещо дивує та насторожує, що у вас паталогічне бажання наголосити на своїй "ерудованості". Це дійсно насторожує, а якщо звернути увагу на той факт, що у кожному незручному випадку для себе, ви переходите на слабо замасковане хамство ... Ну зрештою, то вже ваші проблеми, як кажуть "это к другому доктору".
Навуходоносор до ! Показати IP 31 Липня 2019 22:32
Справа Ваша безнадійна. Мінімальний інтелект і максимальне хамство - пекельна суміш, яка народжує сучасних "знакокликістів"! Термінологія в Вашому тексті свідчить про те, що Ваш запас слів - з арсеналу асенізатора! Вердикт:"Хамство провінційного штибу, носій якого безнадійний".
! до Навуходоносор Показати IP 31 Липня 2019 23:33
Цим ви лише підтвердили мої здогадки про вас. Дискутувати ви не вмієте, і в диспуті схожі на скунса, малого і смердючого.
456 до ! Показати IP 3 Серпня 2019 23:31
Польша получила от ЕС за 14 лет членства 147,6 млрд евро, в то же время Варшава заплатила в общий європейського бюджет 48,4 млрд евро. Об этом пишет польское издание Business Insider, подытоживая 14 лет членства Польши в ЕС. Є над чим задуматись, і висновки очевидні.
123 до 456 Показати IP 4 Серпня 2019 13:12
А ще членство в ЄС і НАТО. А ми получили від раші газові, продуктові війни і на завершення війну на Донбасі... Є над чим задуматись, дійсно... А висновки вони й справді очевидні, як не крути!
Анатоль_ Показати IP 6 Серпня 2019 22:43
Хлопчисько ше молодий щоб так рассуждать. Колбаса була смачною бо її робили з м'яса. Ще було добре те, що дуже дешево платили за квартиру, за газ, за тепло, воду -все копійки. Не було такої злочинності. Лікували в лікарнях за безплатно. Хліб коштував 16 коп. Автобус 5 коп.Добре тоді було жити!
Вася до Анатоль_ Показати IP 10 Серпня 2019 07:07
То чому ж ти не зберіг і не примножив, цей рай на землі? А совковські метастази аукаються досі...

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.