Кожен лучанин – чи мешканець багатоповерхівки, чи власник приватної садиби у щоденному житті зіштовхується з роботою «жеків», які нині мають юридичну назву житлово-комунальних підприємств.

Це організації, завданням яких є утримання наших будинків та прибудинкових територій. «Жеки» мають прибирати під’їзди та двори, обслуговувати всі мережі, які є в підвалах та під’їздах, забезпечувати відсутність тарганів, щурів та інших шкідників, чистити і ремонтувати вентиляційні шахти, ремонтувати під’їзди і дахи, утримувати у належному стані всі споруди у дворах. Обов’язки «жеків» прописані в постанові Кабміну № 529. Їх в урядовому списку – майже два десятки. І за ці послуги мешканці щомісяця сплачують пункт в квитанції, який має назву «утримання будинку».

Механізм зовні прозорий і зрозумілий: «жеки» працюють – мешканці платять. Та на цьому описовому рівні розуміння схеми такої взаємодії вичерпується. Адже людям ніколи не доводиться побачити ані реальних графіків роботи, ані тим більше чітких розрахунків, за що саме вони щомісяця віддають «жекам» гроші.

У Луцьку зараз працює чотири ЖКП, які мають номери 2, 3, 7 та 11. Решту «жеків» із логічної цифрової послідовності ліквідували ще кілька років тому, розділивши територію міста між чотирма підприємствами.

Основну частину доходів, які отримують «жеки», становлять надходження від надання послуг мешканцям із утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Це 70–80% усього заробленого. Близько 10% становлять гроші, які державний і міський бюджети повертають за різні пільги та субсидії. Решта – кошти, отримані за інші послуги, які ЖКП надають місту, наприклад, санітарне прибирання, а також інші самостійно отримані доходи.

Крім того, цього року луцькі «жеки» розширили сферу послуг. Міські двірники активно мели не лише прибудинкові території, а й проспекти та вулиці. Тендери на таку послугу, яка в кошторисі називається «очищуванням вулиць міста», виграли три «жеки» (№ 2, 3 та 11), чим поповнили свої доходи трохи більш, як на чотири мільйони. Враховуючи, що штат двірників і їхні зарплати при цьому ніхто не збільшував, сума – немаленька.