Вчора на прес-коференції Луцький міський голова Богдан Шиба попросив «журналістів та політиків (цитую «Волинську правду») утриматись від критики проектів луцької міської влади», «...щоб ця політична «тріскотня» була припинена». Не без певного задоволення приймаю цей заклик на свою адресу. Гаразд. Домовились. Ні слова критики. Я ж не який-небудь там «політичний тріскунець», а серйозна «криса», як називають мене в коментарях анонімні доброзичливці з фан-клубу Богдана Павловича, до того ж, за їхніми словами, плачу я людям за те, щоб «писали розумні речі», а розумні речі і політична тріскотня – явища геть не співмірні. Отож заплачу-но я невідомим трударям за щось позитивне, конструктивне, про що далі і прочитаєте.
Принциповість та послідовність Богдана Павловича та його славної команди в реалізації управлінської політики не може не викликати захоплення. Важко стриматись від чергового прикладу, що лежить на поверхні. З 1-го вересня 2006-го року до 1-го березня 2007-го у Луцьку діяли певні тарифи на теплопостачання, з 1-го березня 2007-го до 1 серпня 2008-го їх рівень було зменшено на 10%, але структура тарифу протягом обох періодів не змінювалась. Про складові цього тарифу повідомив мене днями у відповіді на депутатське звернення заступник міського голови Петро Гоцалюк. Таким чином, лучани у складі вартості однієї гігакалорії отриманої теплової енергії сплачували 53,34% за газ, 6,5% за електроенергію, 15,41% в рахунок заробітної плати тепловиків з нарахуваннями і (увага!) – 0,27% за «покупну теплову енергію». Восени 2007-го року ДКП «Луцьктепло» «змусили» (ох, вже той Бондар) купувати частину теплової енергії у ТзОВ ЕК «Луцьктеплоенерго». Частина ця чималенька, бо номінальна потужність котельні на Карбишева становить 47% від сумарної потужності всіх котелень «Луцьктепла».
Ви гадаєте, хтось з міських владців кинувся змінювати структуру тарифу і отих мізерних 0,27% приводити у відповідність до реального стану речей?
Дзуськи! Богдан Павлович чітко задекларував – котельня належить громаді, відтак – жодної гривні ворогу. Платити згодом таки довелось, бо благородних переконань луцького очільника ніхто не підтримав (про тотальну купівлю Кропивою органів влади, правоохоронних та судових органів ви вже неодноразово чули безпосередньо з уст Богдана Павловича, тому – не повторююсь). Заплатили. Чого це вартувало «Луцьктеплу» та мешканцям 33-40-го пригадувати не будемо. Все добре, що добре завершується. Ще доплатить Дячук (директор ДКП «Луцьктепло») Кропиві близько 4-х мільйонів, як і обіцяв, до 1 листопада, та й можна буде забути цю історію.
Чому, скажете, забути? А просто все. Навіть Мартинюк, тобто я, зрозумів. 27 червня та 26 вересня Луцький міськвиконком на чолі з Б.П.Шибою затвердив для ДКП «Луцьктепло» нові тарифи на теплопостачання населенню. Те, що вони зросли загалом більше, ніж на 50% - пропустимо. З цього приводу вже було достатньо «політичної тріскотні». Увагу привертає їхня структура. Згідно того самого листа П.П.Гоцалюка, тепер лучани платять у складі вартості однієї гігакалорії (з 1-го листопада – 230,04 грн.): 28, 23% - за газ, 6,49% - за електроенергію, 18,6% - заробітна плата з нарахуваннями і (ще раз – увага!) – 23,99% - за «покупну теплову енергію».
Вловлюєте хід думки?! Поки громада, розвісивши чисельні вуха, спостерігає за відчайдушною боротьбою Богдана Павловича за котельню, «силовими сценаріями» та іншою бутафорією – міський голова «со товаріщі» вже давно проголосували за те, щоб 23,99% - всі лучани сплачували для придбання «Луцьктеплом» теплової енергії у ЕК «Луцьктеплоенерго».
Блискуче, як на мене! Щоправда, дещо незрозуміло виглядає зростання питомої частки заробітної платні в тарифі, адже котельню на Карбишева обслуговує кілька десятків працівників і загальний фонд заробітної платні ДКП «Луцьктепло» мав би бути зменшений на відповідну суму, але то – деталі. Ми ж домовились – ніякої тріскотні, лише захоплення гнучкістю і послідовністю влади в нашому місті. Громада, з одного боку, переконана, що за їхні права ведеться безкомпромісна боротьба, а, з іншого боку, щомісячно, з власної кишені, підтверджує, що боротьба ця не має сенсу. Котельня на Карбишева належить ЕК «Луцьктеплоенерго», ДКП «Луцьктепло» купує теплову енергію, вовки – цілі і вівці, як вівці.