Розподіл депутатів на партійній основі та мажоритарній, створює передумови для глибинної стратифікації депутатського корпусу на таку собі псевдо верхню палату і нижню палату Українського парламенту. Що саме по собі не є критичним по відношенню до ґенези владної вертикалі, однак не завжди інтереси окремого бізнес-середовища узгоджуються з інтересами національними.

Результати виборчої кампанії 2012 доводять: сьогодні виграти мажоритарний округ може здебільшого людина, зі значним матеріальним ресурсом, яка здатна вплинути на забезпечення якимось, бодай найменшим, ресурсом виборців.

Політична складова – передбачає певну соціальну конфліктність, яку опозиції стає усе важче забезпечити, в силу власного різновекторного розвитку та бачень, котрі лишаються малозрозумілими більшості виборців. Тому виграти мажоритарний округ лише одними політичними гаслами – завдання найважче.

Що ж робити громадськості для того, аби хоча б в загальних рисах впливати на обраних депутатів? - Моніторити їх діяльність але у який спосіб ? Добрі результати дають аналіз відвідування засідань ВР, робота у комітетах, робота громадських приймалень та помічників депутатів, однак часто ми не можемо впливати на ефективність прийняття рішень депутатами у парламенті.

Блокування трибуни – сприймається як елемент політичної боротьби, а серед виборців – однозначно як елемент політичного шоу. Депутати – мажоритарними, намагаються дистанціюватися від політики, бо в них свій бізнес, і їм цікаво його розвивати. Черга у фарватері політичної партії до парламенту – стає менш популярною. Загалом, відбувається відчуження виборця й депутата.

Щоправда опозиція намагається апелювати до виборця, пояснюючи усі негаразди прорахунками чинної влади, однак, хто б не знаходився на вул. Банковій, і як би часто не відбувалися в Україні вибори, саме влада забезпечує низку вкрай важливих функцій у життєдіяльності держави, і від ефективності прийняття рішень цією владою залежить розвиток держави.
То що б було цікаво моніторити ГО та громадськості, з метою не лише контролю за окремими депутатами та партіями але й на предмет ефективності діяльності представницького органу?

Депутатів, обраних за списком партій:
- Відповідність програм партій – діям окремого депутата (партійна дисципліна);
- Відповідність діяльності фракцій, комітетів, що очолюють партійні депутати, або входять до їх складу у парламенті – задекларованому курсу на «покращення» у державі (як політична приналежність впливає на ефективність роботи представницького органу);
- Розробка механізмів консультування і корекції депутатської діяльності бажанням виборців (вміння донести партійну позицію до виборця, результативність роботи громадських приймалень);

Схожу схему можна використати й до депутатів – мажоритарників, а особливо до тих хто широко використовував власну передвиборчу програму у передвиборчих перегонах:

- Відповідність передвиборчої програми – діям окремого депутата;
- Відповідність діяльності фракцій, комітетів, що очолюють партійні депутати, або входять до їх складу у парламенті – задекларованому курсу на «покращення» у державі та співвіднесення цих інтересів з бізнес-інтересами депутата (як приналежність до бізнес-еліти впливає на ефективність роботи представницького органу);
- Розробка механізмів консультування і корекції депутатської діяльності бажанням виборців (ефективна комунікація, вміння донести власну позицію до виборця, результативність роботи громадських приймалень).


За таких обставин, політична боротьба партій, як і економічна боротьба депутатів мажоритарників, по захисту власного бізнес-середовища буде узгоджуватися та коректуватися з баченнями виборців.