3600 років тому стародавнє місто на Близькому Сході було раптово знищене катастрофою велетенських масштабів.

Сьогодні ці руїни знають під назвою Талль-Ель-Хаммам. Історики припускають, що його історія лягла в основу біблійних розповідей про Содом і Гоморру.

Обставини відновили дослідники з Південної Кароліни, зокрема археолог Крістофер Мур. За його словами, провина за знищення цілого міста і всіх його жителів лежить на метеориті, що врізався у землю на швидкості 61 000 кілометрів на годину.

Що сталося з містом

Метеорит, схожий за розмірами на Тунгуський, вибухнув на висоті близько 4 кілометрів над поверхнею. Сила вибуху в понад тисячу разів перевищила потужність атомної бомби в Хіросімі. Спалах від вибуху миттєво осліплював кожного, хто на нього подивився.

Температура повітря швидко піднялася до 2000 градусів за Цельсієм – одяг і дерево відразу ж спалахнули, мечі, списи, сирцеві цеглини й кераміка почали плавитися. Вогонь охопив усе місто практично відразу. За кілька секунд надійшла неймовірної сили ударна хвиля. Вона рухалась зі швидкістю 1200 кілометрів на годину і зносила все на своєму шляху. Вона була сильною, ніж будь-який торнадо чи ураган, що коли-небудь фіксували на планеті.

Залишки 4-поверхового палацу висотою 12 метрів знайшли у сусідній долині. За підрахунками, у місті проживало близько восьми тисяч людей. Не вижив ніхто. На дрібні шматочки розірвало не тільки їхні тіла, а й кістки. Всього за хвилину хвиля вітру досягла Єрихону, що у 22 кілометрах на захід від Талль-Ель-Хаммама. Його стіни упали, а саме місто згоріло дотла.
Як проходили дослідження

За повідомленнями джерела, дослідження тривали цілих 15 років. У них взяли участь археологи, лікарі, геологи, геохіміки, геоморфологи, палеоботаніки, седиментологи (вивчають закономірності формування осадових порід), експерти з мінералів і космічних ударів. Така велика кількість спеціалістів була потрібна невипадково. Річ у тім, що на руїнах міста археологи виявили темний півтораметровий шар суміші деревного вугілля, попелу, розплавленої сирцевої цегли і глиняного посуду. Подібний ефект не здатні створити ні вулкани, ні землетруси, ні війни.

Крім того, на місці загиблого міста виявили так званий шоковий кварц – дрібні піщинки, які утворюються тільки за умови величезного тиску. Для його появи потрібен тиск, порівняний з впливом ваги шести танків, складених на один людський палець. У відкладеннях також містяться крихітні вкраплення, менші, ніж вірус грипу, але тверді як алмаз. У цей матеріал миттєво перетворилися дерева та інші рослини під впливом високого тиску і жару.

Уже згадана температура в 2000 градусів, судячи з експериментів у лабораторних печах, була не межею. Пухирчаста кераміка і сирцеві цеглини в Талль-Ель-хаммамі були розплавлені при 1500 градусах. Поверхні залишків кераміки і скловолокна поцятковані крихітними розплавленими металевими зернами, включаючи іридій з температурою плавлення 2466 градусів, платину (1768 градусів) і силікат цирконію (1540 градусів). До таких температур, кажуть учені, міг призвести тільки космічний удар.

Довготривалі наслідки

Як припускають археологи, катастрофа могла призвести до того, що солоні води Мертвого моря розплескалися на довколишні землі долини, а прісна вода випарувалась. Стало неможливим вирощування їжі на довгий час – поки рідкісні дощі в пустелі не змили сіль з полів. Цим можна пояснити той факт, що більше сотні навколишніх поселень були покинуті протягом 600 років після катастрофи – раніше причини цього явища були невідомі дослідникам.

Розповіді про руйнування могли передаватись з покоління в покоління, діставшись у якийсь момент до Біблії, як історія Содома.