Гіпопотами, які втекли із зоопарку наркобарона Пабло Ескобара заповнюють екологічні ніші в Колумбії, які залишалися вакантними протягом тисячоліть.

Міжнародна група дослідників припустила, що впровадження великих травоїдних тварин в екосистеми може фактично відновити їх, інформує Новое Время.

Коли в 1993 році колумбійська національна поліція вбила наркобарона, він залишив після себе зоопарк, з якого встигли втекти чотири дорослих гіпопотама, які розмножилися в річках Колумбії. Січневе дослідження показало, що їх фекалії сприяють цвітінню водоростей і порушують хімію місцевих озер. Але нова робота показує, що бегемоти можуть не тільки шкодити.

«У той час як ми виявили, що деякі інтродуковані травоїдні тварини – ідеальні екологічні відповідності вимерлим, в інших випадках інтродуковані види являють собою поєднання ознак, які спостерігалися у вимерлих видів», – говорить співавтор дослідження Джон Роуен з Університету Массачусетсу.

На думку вченого, дикі гіпопотами Південної Америки схожі за розмірами тіла і раціоном на давно вимерлих гігантських лам, крім того, вони живуть в тому ж середовищі, що і вимерлі в плейстоцені копитні – нотоунгуляти. Це дозволяє їм зайняти відразу дві ніші, що давно звільнилися в колумбійської екосистемі.

Таким чином, Пабло Ескобар ненавмисно несе відповідальність за те, що нащадки його бегемотів роблять добру справу, допомагаючи відродити екологічні зв’язки в його рідній Колумбії.

І це стосується не тільки бегемотів наркобарона. Дослідники проаналізували 72 випадки інвазивних – або «інтродукованих», як кажуть автори, травоїдних видів, що потрапляють в екосистему, порівнюючи їх екологічні ознаки з тими з тварин, які населяли райони в долюдському минулому.

У 64 відсотках випадків автори виявили, що інтродуковані види більше нагадували вимерлі види, ніж ті, які в даний час населяють екосистему.

Це означає, що ці інтродуковані види можуть потенційно заповнити екологічні ніші, які вже давно порожні, що може по-різному впливати на багато аспектів здоров’я екосистеми, від того, які поживні речовини розподілені в воді та грунті, до частоти виникнення лісових пожеж.