На Закарпатті археологи показали найбільшу золоту знахідку.

Це – нашийна прикраса торквес, вагою 544 г, зроблена з трансільванського та уральського золота.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив археолог, кандидат історичних наук, завідувач Археологічною музею ім. проф. Е. Балагурі Ужгородського нацуніверситету Володимир Мойжес.

«Нашийна прикраса – торквес, вагою 544 г був знайдений у Малокопанському сакральному комплексі. Вміст золота у виробі складає 94,52%, Проведений аналіз дозволяє припустити, що для його виготовлення було використане трансільванське та уральське золото. Наразі цей торквес як окремий артефакт є найбільшою золотою знахідкою на Закарпатті,» – повідомив він.

Як розповів Володимир Мойжес, торквес був виявлений у фрагментах під час дослідження дакійського сакрального центру в Малій Копані. Фрагменти були розкидані на значній площі, близько 70 кв м. Загальна вага зібраних уламків склала 544 гр.
«Торквеси не стільки визначались функцією прикраси, скільки підкреслювали соціальний статус власника. Зокрема, на це вказує знаменита мармурова статуя, що зберігається у Капітолійському музеї «Помираючий галльський вождь» (копія бронзового зображення вилитого за наказом пергамського царя Аттала І у 230-220 рр. до н.е.) До речі, торквес «Помираючого галла» найбільш подібний до знайденого нами у Малій Копані. Отже, він міг бути атрибутом вождя.» – пояснює археолог.

З його слів, те, що торквес знайшли порубаним – зв’язано з певними ритуалами, адже місце його знайдення (у сакральному центрі) говорить про те, що тут проводили поховання та інші обряди.

«Можливо власник помер, і торквес, відповідно, був порубаний» – пояснив Володимир Мойжес.

З його слів, основа знайденого на Закарпатті золотого дакійського торквесу складається з чотирьох сплетених золотих прутів діаметром 9-10 мм. Всередину вплетений тонкий дріт. Кінцівки торквесу мали форму півкулі з виступ та отвором замка.