Рада підтримала покарання за передачу карток і доступу до рахунків
Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 16013, який передбачає криміналізацію передачі та обігу «дроп-рахунків», що використовуються у злочинних схемах і шахрайських кол-центрах.
Про це повідомила пресслужба парламенту у вівторок, 15 вересня.
За відповідне рішення проголосували 299 народних депутатів.
Законопроєкт також має удосконалити кримінально-правові механізми протидії фінансовому шахрайству та посилити відповідальність за використання рахунків у незаконних операціях.
Читати ще: Рада звільнила Кравченка з посади Генпрокурора
Крім того, документ спрямований на імплементацію положень Директиви ЄС 2019/713 у національне законодавство. Вона стосується боротьби з шахрайством і підробками, пов’язаними з безготівковими платіжними засобами.
Після ухвалення законопроєкту в цілому нові норми мають посилити протидію схемам, у яких банківські рахунки використовуються для переказу коштів, отриманих злочинним шляхом.
Проєктом передбачається:
– створення НБУ реєстру осіб операції яких підлягають посиленому контролю;
– банки та інші надавачі платіжних послуг будуть вносити в цей реєстр виявлених «дропів» та підприємства, які використовували міскодінг;
– до таких осіб буде застосовано встановлені НБУ ліміти на проведення платіжних операцій та обмеження на кількість карток (тільки для фізосіб);
– банки та інші надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані перевіряти регулярно наявність своїх клієнтів в такому реєстрі.
Порушникам готують такі покарання:
– передача власної картки чи доступу до рахунку для «дропів» карається штрафом до 7000 грн;
– купівля, зберігання чи збут чужих карток/даних – до 170 000 грн штрафу або до 6 років ув’язнення. Повторне порушення посилює покарання до 8 років тюрми;
– підробка платіжних інструкцій або незаконне використання електронних грошей – до 85 000 грн штрафу або до 4 років в’язниці.
Читати ще: На Волині жодного кол-центру за останній рік не існувало, – прокурор області
«Дропи» (від англ. «to drop» – кидати) – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів. Сюди входять картки, рахунки, пін-коди і доступ до інтернет-банкінгу.
Зловмисники обіцяють «дропам» грошову винагороду за надання доступу до своїх банківських реквізитів. Вони використовують ці дані для незаконних фінансових операцій, відмивання грошей, або інших шахрайських дій.
2 вересня Президент Володимир Зеленський направив до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають посилення відповідальності за організацію та участь у роботі шахрайських кол-центрів, а також за незаконні операції з банківськими рахунками та платіжними інструментами.
Своєю чергою, директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що поширення діяльності шахрайських кол-центрів в Україні може бути російською диверсією.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомила пресслужба парламенту у вівторок, 15 вересня.
За відповідне рішення проголосували 299 народних депутатів.
Законопроєкт також має удосконалити кримінально-правові механізми протидії фінансовому шахрайству та посилити відповідальність за використання рахунків у незаконних операціях.
Читати ще: Рада звільнила Кравченка з посади Генпрокурора
Крім того, документ спрямований на імплементацію положень Директиви ЄС 2019/713 у національне законодавство. Вона стосується боротьби з шахрайством і підробками, пов’язаними з безготівковими платіжними засобами.
Після ухвалення законопроєкту в цілому нові норми мають посилити протидію схемам, у яких банківські рахунки використовуються для переказу коштів, отриманих злочинним шляхом.
Проєктом передбачається:
– створення НБУ реєстру осіб операції яких підлягають посиленому контролю;
– банки та інші надавачі платіжних послуг будуть вносити в цей реєстр виявлених «дропів» та підприємства, які використовували міскодінг;
– до таких осіб буде застосовано встановлені НБУ ліміти на проведення платіжних операцій та обмеження на кількість карток (тільки для фізосіб);
– банки та інші надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані перевіряти регулярно наявність своїх клієнтів в такому реєстрі.
Порушникам готують такі покарання:
– передача власної картки чи доступу до рахунку для «дропів» карається штрафом до 7000 грн;
– купівля, зберігання чи збут чужих карток/даних – до 170 000 грн штрафу або до 6 років ув’язнення. Повторне порушення посилює покарання до 8 років тюрми;
– підробка платіжних інструкцій або незаконне використання електронних грошей – до 85 000 грн штрафу або до 4 років в’язниці.
Читати ще: На Волині жодного кол-центру за останній рік не існувало, – прокурор області
«Дропи» (від англ. «to drop» – кидати) – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів. Сюди входять картки, рахунки, пін-коди і доступ до інтернет-банкінгу.
Зловмисники обіцяють «дропам» грошову винагороду за надання доступу до своїх банківських реквізитів. Вони використовують ці дані для незаконних фінансових операцій, відмивання грошей, або інших шахрайських дій.
2 вересня Президент Володимир Зеленський направив до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають посилення відповідальності за організацію та участь у роботі шахрайських кол-центрів, а також за незаконні операції з банківськими рахунками та платіжними інструментами.
Своєю чергою, директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що поширення діяльності шахрайських кол-центрів в Україні може бути російською диверсією.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
На Волині віддали останню шану Захиснику Степану Пальонову
Сьогодні 19:37
Сьогодні 19:37
«Хоча я з Черкащини, але напів волинянин»: письменник Василь Шкляр зустрівся зі студентами ВНУ. Фото
Сьогодні 18:57
Сьогодні 18:57
На Донеччині загинув військовий з Волині Сергій Міньковський
Сьогодні 17:58
Сьогодні 17:58

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.