Довгі роки науковці сперечаються, хто ж першим відкрив Америку: Христофор Колумб у 1492 році чи вікінги за 500 років до нього. Сьогодні в істориків уже майже не лишилося сумнівів щодо того, що сміливі скандинави дійсно перші потрапили в Америку. Але свого часу ця наукова суперечка стала причиною появи численних підробних артефактів.

Так звана «мапа Вінланда» вперше з’явилася у 1957 році. Тоді ця ймовірна історична пам’ятка була запропонована Ірвінгом Девісом Британському музею. Та музей відмовився її купувати, адже запідозрив, що це підробка. В результаті її придбав Єльський університет і вона «побачила світ» у 1965 році. Об’єкт датувався приблизно XV століттям та являв собою мапу «скандинавського світу» разом з частиною Північної Америки.

Що таке Вінланд?

Вінланд – це скандинавська назва земель навколо затоки Святого Лаврентія. До Вінланда можна віднести сучасні канадські провінції Нова Шотландія, Ньюфаундленд та Лабрадор, Нью-Брансвік.

Наукове розслідування

У 1960 році було відкрито реальне вікінгське поселення Л’Анс-о-Медоуз на території провінції Ньюфаундленд та Лабрадор, Канада. Здавалося б, що ця археологічна пам’ятка має зробити «позиції» мапи не твердішими. Але ні, науковці досі сумнівалися у реальності «мапи Вінланда».

Ще у 1970 році дослідження натякнуло, що були використані сучасні чорнила. Але тоді не вистачило технологічних можливостей, щоб остаточно підтвердити те, що «мапа Вінланда» – підробка.

Наука проти підробки

Науковці Єльського університету вирішили провести ще одне дослідження. Та тепер на службі у науки перебувають значно технологічніші пристрої та методи, ніж у 1970-х роках. Були використані такі методи як рентгенівська флуоресцентна спектроскопія та автоемісійна сканувальна електронна мікроскопія.

Радіовуглецеве датування показало, що пергамент був вироблений у період з 1400 року по 1460 рік. Здавалося б, ось воно – стародавність мапи підтверджена. Та науковці не зупинилися.

Вчені проаналізували чорнила, якими були зображена мапа на стародавньому пергаменті. Виявилося, що вони містять численні титанові вкраплення.

Річ у тім, що чорнила, яким користувалися у XV столітті містили в собі багато вкраплень сульфату заліза, сірки та свинцю. А чорнила з титановими пігментами з’явилися лише після 1920 року.

Таким чином на дійсно давньому листі було зображено мапу сучасними чорнилами. Науковці припускають, що це сталося у 1923 році на території Норвегії.

Найцікавіше, що «мапа Вінланда» сама по собі являє цікавий історичний документ, адже це чудовий приклад якісної підробки, який «водив за носа» науковців досить довго.