За 900 км від Південного полюсу науковці дістали з глибини близько 30 м нижче дна океану шар, сформований на суші, а не в океані.

Про це повідомляє УНІАН.

Учасники полярної експедиції зауважують, що ніхто до цього моменту не витягував з-під землі зразок крейдяного періоду у такій південній точці земної кулі.

Під час рентгенівської комп’ютерної томографії дослідники виявили складну мережу скам’янілих коренів рослин, а мікроскопічний аналіз підтвердив ознаки спор і пилку, що вказують на збережені рештки давнього тропічного лісу, який імовірно існував в Антарктиді понад 90 мільйонів років тому – за кілька років до того, як ландшафт перетворився у безплідну льодяну пустелю.

Численні рештки рослин вказують на те, що узбережжя Західної Антарктиди мало густі ліси, схожі на ті, що ростуть у Новій Зеландії, зазначають експедитори. За оцінками команди, через зсув континентальних плит і різку зміну клімату в епоху динозаврів Антарктида була позбавлена сонячного проміння у кількості, необхідній рослинності.

Тому науковці реконструювали те, яким міг бути давній клімат колись заселеної лісом Антарктиди, на основі біологічних і геохімічних даних, що містяться у зразку ґрунту.

Згідно з результатами моделювання, рівень вуглекислого газу в атмосфері крейдяного періоду був значно вищим, аніж припускали вчені. У цьому теплому середовищі з 12+ градусів за Цельсієм густа рослинність покрила весь антарктичний континент і льодові щити.

«До нашого дослідження загальне припущення полягало в тому, що глобальна концентрація вуглекислого газу тоді складала близько 1000 част/млн. Але наразі ми знаємо, що для середньої температури в Антарктиді знадобилась від 1120 до 1680 част/млн», – пояснили вчені.

Таким чином, дослідження вказує на глибокий зв’язок між концентрацією вуглекислого газу і полярним кліматом у доісторичні часи.