12 липня: події, факти, дні народження

День народження 12 липня відзначає директор Волинського державного училища культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського, заслужений працівник культури України Василь Панасюк.
«ВН» вітають його та бажають здоров'я, довголіття і творчого натхнення.
Хроніка «ВН»:
Минулого року у цей день у Луцьку внаслідок рясних дощів у Луцьку утворилося «міні-озеро».

Цього дня 2 роки тому на Волині назвали найкращих митців.
А 2010 року голову ОДА Бориса Клімчука «діставали через сортіри Шиби».
Три роки тому Анатолій Тимощук дебютував у складі мюнхенської «Баварії».
12 липня 2008 року департамент соціальної політики Луцької міської ради переїхав у реконструйоване приміщення колишнього дитячого садка.
Народилися:
Цього дня народилися американський винахідник і перший виробник фотокамери «Кодак», яка заправлялася звичною для нас фотоплівкою, Джордж Істмен, український громадський діяч, історик, економіст, педагог Антін Синявський, український поет та письменник Павло Кононенко, діяч українського й радянського залізничного транспорту, один з ініціаторів стахановського руху на залізниці Петро Кривоніс, український політик та фінансист, голова правління Нацбанку Вадим Гетьман, український політик, народний депутат України всіх шести скликань Ярослав Кендзьор, український футбольний тренер В’ячеслав Грозний, російський актор театру й кіно Євген Дворжецький («В’язень замку Іф», «Дисидент»), українська гімнастка Стелла Захарова, українська співачка, композиторка Катя Chilly (Катерина Кондратенко), українська важкоатлетка Ольга Коробка.
Сталося:
1776 — з Плімута відправився в свою останню експедицію Джеймс Кук.
Саме під час цієї подорожі визначний мореплавець загинув. 26 листопада 1778 року його кораблі досягли Гавайських островів. Жителі островів — гавайці — зосередилися навколо кораблів у великій кількості; Кук у своїх записах оцінював їх число в кілька тисяч. Хороші відносини, що встановилися спочатку між членами експедиції і гавайцями, почали, проте, швидко псуватися; з кожним днем кількість крадіжок, скоєних гавайцями, зростала, а сутички, які виникли через спроби повернути вкрадене, ставали все гарячішими.
Стоянка затягнулася до лютого 1779 року. Одного разу, щоб повернути вкрадене майно, Кук вирішив взяти на борт в якості заручника Каланіопу, одного з місцевих вождів. Висадившись на берег з групою озброєних людей, він пройшов до оселі вождя і запросив його на корабель. Прийнявши пропозицію, Каланіопа пішов за англійцями, проте біля самого берега відмовився йти. Тим часом, на березі зібралося кілька тисяч гавайців, які оточили Кука та його людей, відтіснивши їх до самої води. Серед них рознеслася чутка, що англійці вбили кількох гавайців, і ці чутки, а також не цілком однозначна поведінка Кука, підштовхнули натовп до початку ворожих дій. У розпочатій сутичці сам Кук і четверо матросів загинули, іншим вдалося відступити на корабель.
1941 — у Радянському Союзі прийнято рішення про відправку на фронт 577 тисяч в'язнів виправних таборів, котрі мали б кров'ю змити вину перед державою, воюючи в штрафних батальйонах
Першою штрафною ротою, яку сформували під час Великої Вітчизняної війни, була Армійська окрема штрафна рота 42-ї Армії Ленінградського фронту - 25 липня 1942 року. У складі 42-ї Армії вона воювала до 10 жовтня 1942 року і була розформована. Останньою штрафною ротою була 32-а армійська окрема штрафна рота 1-ої Ударною Армії, розформована 6 червня 1945.
За всю війну на всіх фронтах всього було 65 окремих штрафних батальйонів і 1037 окремих штрафних рот. Зазвичай ці частини розформовувалися через кілька місяців. З 1942 по 1945 проіснував лише один окремий штрафний батальйон - 9-й окремий штрафний.
За всі роки Великої Вітчизняної війни через штрафні частини пройшло, за деякими даними, 427 910 осіб. Якщо врахувати, що за всю війну через збройні сили СРСР пройшло 34476700 чоловік, то частка бійців і командирів (офіцерів) РККА, які пройшли через штрафні частини за весь період Великої Вітчизняної війни, становить приблизно 1,24%.
1970 — експедиція норвезького мандрівника Тура Геєрдала на папірусовому човні «Ра-ІІ» через 57 днів плавання досягла берегів Барбадосу.
Човен «Ра-І» Тур Геєрдал побудував за кошти книговидавців. Він сподівався здійснити подорож на судні з папірусу на кшталт давньоєгипетських кораблів від Середземного моря до Латинської Америки. Подорож мала на меті довести принаймні потенційну можливість зв'язків різних континентів у минулому. Він набрав команду людей із різних країн, дотичних до історії та культури древніх мореплавців. Тому серед членів міжнародного екіпажу були мексиканець, ефіоп, єгиптянин тощо. А наостанок Геєрдал запропонував двом найбільшим супердержавам світу — СРСР та США — знайти для дослідницької та миротворчої місії ще по одному члену екіпажу. Одним із них став полярник і лікар Юрій Сенкевич.
Корабель було побудовано в Єгипті за старовинними кресленнями та малюнками на пірамідах та пам'ятниках Древнього Єгипту. Майстри використали досвід із місць, де до цього часу рибалять із використанням папірусних човнів: Ефіопії та Перу і Болівії (озеро Тітікака). Проте недотримання майстрами старовинних схем давніх єгиптян призвело до поступового просідання корми судна під час плавання через наповнення порожнин у стеблах водою, тому експедицію було терміново припинено. Але через деякий час було збудовано човна «Ра-ІІ», який, із урахуванням недоліків попередньої спроби, доплив до Карибського моря, чим довів імовірність контактів давніх цивілізацій Старого та Нового Світів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---