USD 38.70 39.05
  • USD 38.70 39.05
  • EUR 38.70 39.05
  • PLN 9.80 9.97

16 липня: події, факти, дні народження

16 Липня 2019 00:00
16 липня в Україні відзначають День бухгалтера. Це свято відзначається щорічно з 2004 року. Дата святкування вибрана на честь дня прийняття Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (16 липня 1999 року).

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає бухгалтерів видання з професійним святом та зичить успіхів у трудовій діяльності, злагодженої і дружної роботи в колективі, нових звершень, успішного втілення планів у життя, душевної гармонії і здоров’я. Спасибі за ваш розум і працю! Нехай ваше життя буде щасливим, сповненим добра і всіляких гараздів!

Колеги та друзі вітають зі святом Вікторію Краснянську. Іменинниці бажають міцного здоров'я, особистого щастя, невичерпної енергії та наснаги у всіх справах. Хай сонце заглядає у вікна, а щастя в серце!
Вікторія Краснянська
Вікторія Краснянська
День народження сьогодні відзначають заступник директора департаменту сім'ї, молоді та спорту Луцької міської ради Катерина Шкльода, професор, ректор Луцького національного технічного університету Петро Савчук, журналісти Ніна Долінчук та Діана Коротєєва.

ІА Волинські Новини вітає усіх іменинників та бажає яскравих посмішок, чудових мрій, щасливих сподівань, веселих жартів, добрих справ, неймовірних успіхів! А ще - гарного настрою, багато позитивних емоцій та приємних моментів.
Катерина Шкльода
Катерина Шкльода
Петро Савчук
Петро Савчук
Діана Коротєєва
Діана Коротєєва
День ангела сьогодні у чоловіків з іменами Олександр, Анатолій та Марк.

Наша хроніка:

Минулоріч уродженка Нововолинська Міла Чернишева, яка змагалася за титул «Міс Українська Канада - 2018», стала «Міс глядацьких симпатій».

Два роки тому журналісти показали незайману природу парку 900-річчя Луцька.

У 2016 році розповідали про те, як волиняни відгуляли на фестивалі «Файне місто». На чотири дні поспіль передмістя Тернополя стало «територією вільних людей».

Народний аматорський театр-студія «ГаРмИдЕр» у 2015 презентував свою нову роботу – відеопоезію. Так, «гармидерівці» обіграли вірш поета з Тернополя Ярослава Павуляка.

У 2014 році Олександр Борисюк встановив рекорд Волинської області з бігу на дистанції 2000 метрів (5.09.06).

«Футбол – це не тільки перемоги» - саме під такою назвою Віталій Кварцяний презентував для читачів автобіографічну книгу у 2013 році.

Народилися:

Цього дня народилися український православний церковний діяч, голова Кирило-Мефодіївського братства, настоятель Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря Агапіт (Антоній Вишневський), норвезький полярний дослідник, мандрівник, який першим досяг Південного полюсу, Руал Амундсен, український письменник, перекладач Василь Барка (Очерет) («Жовтий князь», «Судний степ», «Душі едемітів»), французький дизайнер одягу Гі Лярош, американський письменник-фантаст Роберт Шеклі, українська й радянська акторка театру й кіно Ада Роговцева (фільми «Вічний поклик», «Овод», «Cалют, Маріє!»), радянський і український кінорежисер, сценарист та актор Борис Небієрідзе (як режисер – фільм «Гори димлять», серіал «Роксолана», актор – «Вантаж без маркування»), радянський астролог Павло Глоба, російський рок-музикант, ударник групи «ДДТ» Ігор Доценко, український політик і громадський діяч, багаторічний президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» Володимир Шовкошитний, український письменник Михайло Томчаній, німецький футбольний тренер Юрген Клопп, грузинська політична діячка, голова опозиційної партії «Демократичний рух «Єдина Грузія» Ніно Бурджанадзе, іспанський футболіст, опорний півзахисник національної збірної Іспанії Серхіо Бускетс, валлійський футболіст Гарет Бейл.

Сталося:

1643 — експедиція голландського мореплавця Мартіна де Фриза відкрила острів Сахалін. Раніше Сахалін населяли племена айнів, нивхів і евенків, які сьогодні малочисельні. У 1643–1646 роках Сахалін відвідали учасники походу В. Д. Пояркова. У кінці 18 століття Сахалін відвідав французький мореплавець Жан Лаперуз, а на початку 19 ст. — російський адмірал Іван Крузенштерн. За Симодськомим трактатом (1855 р.) між Росією і Японією Сахалін був визнаний їхнім спільним нероздільним володінням. З цього часу починається активна колонізація Сахаліну росіянами, яка почала призводити до конфліктів між російським та японським населенням, що мешкало на острові. 1875 року за Санкт-Петербурзьким договором Сахалін повністю переходить до Російської Імперії в обмін на 18 Курильських островів, що перейшли до складу Японії. Сахалін стає місцем заслань і каторги.

1905 року після поразки Росії у російсько-японській війні за Портсмутським договором південна частина острову стала володінням Японії. З поразкою Японії у Другій світовій війні 1945 року увесь острів перейшов до СРСР.

1919 — під тиском польських військ УГА, перейшовши ріку Збруч, залишила Галичину і відступила на територію Наддніпрянської України. Причиною воєнної катастрофи УГА не були воєнні перемоги ворога, а жахлива епідемія тифу та інших пошесних хвороб, які вивели з армії до 90% стану, так що в листопаді 1919 тільки 7% вояцтва УГА могли лишитися на фронтовій лінії.

У січні 1920 стан УГА зменшився до 1373 старшин і 20576 вояків, а в квітні до 1435 старшин і 16688 вояків. Це й примусило НКГА укласти перемир'я, а згодом і союзний договір з російською Добрармією (Одеса, 17. 12. 1919), а потім стати Червоною Українською Галицькою Армією (ЧУГА), коли після розгрому Добрармії частини Червоної армії з'явилися на місці розташування галицьких бригад. Остаточно УГА вийшла з поля боїв, коли у квітні 1920 дві колишні галицькі бригади покинули Червону армію й перейшли до Армії УНР, що була тоді в союзі з польським військом, але попали в польський полон. Поляки звільнили підстаршин і вояків, а старшин інтернували в таборі полонених у Тухолі. Такий був кінець УГА після майже півторарічного її існування.

1990 — Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Проте прийнятий документ не одержав статусу конституційного акту. Українська РСР залишалася у складі СРСР, тому міжнародні організації та країни світу не визнали її державну незалежність. Причиною цього стало відсутність у Верховної Ради УРСР повноважень на ухвалення рішення про вихід республіки зі складу Радянського Союзу, тобто на проголошення незалежності Української РСР. Відповідно до вимог Конституції СРСР і Української РСР, тільки народ Української РСР, як володар всієї повноти влади в республіці, мав право приймати таке рішення на референдумі. Діючі норми міжнародного права також зобов'язували Верховну Раду Української РСР провести республіканський референдум. Декларація про державний суверенітет України стала основою для «Акту проголошення незалежності України». 24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР фактично вдруге проголосила Україну незалежною демократичною державою, прийнявши «Акт проголошення незалежності України», підтриманий всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Декларація представляла собою правовий фундамент для Конституції, законів України, визначення позиції республіки при укладанні міжнародних угод.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus