USD 39.75 40.10
  • USD 39.75 40.10
  • EUR 39.85 40.30
  • PLN 9.75 9.97

14 липня: події, факти, дні народження

14 Липня 2020 00:00
14 липня день народження святкують заслужений працівник сфери послуг, колишній керівник Північно-Західного регіонального управління ПрАТ «Датагруп» Анастасій Мельничук та колишній декан Інституту фізичної культури і здоров’я Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, професор Олександр Бичук.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає іменинників та бажає міцного здоров'я, особистого щастя, яскравих успіхів та здійснення найзаповітніших мрій.

А також доброї вдачі, життєвих гараздів, благополуччя та Божого благословіння.

Окрім того, редакція вітає також тих, у кого сьогодні День ангела: жінок з ім’ям Ангеліна та чоловіків, які носять імена Петро, Кузьма, Дем'ян.

Наша хроніка:

Минулоріч ми розповідали, що українська тенісистка Катаріна Завацька, яка родом з Луцька, стала переможницею турніру Міжнародної федерації тенісу (ITF) у Контрексевілі (Франція)

У 2018 році цього дня у рамках фестивалю пончиків у селі Світязь відбувся конкурс на швидкісне поїдання страви. Переміг чоловік із Сокаля Львівської області якому вдалося з’їсти аж п’ять пончиків за одну хвилину.

Два роки тому новий колективний договір затвердили на Луцькому підприємстві електротранспорту. Головна зміна стосувалася підвищення зарплати приблизно на 40%.

У 2016 році пивовар з Волині отримав грант від ООН на купівлю сонячних колекторів. Відтак підприємець отримав можливість варити пиво на сонячній енергії.

У 2015 році ми писали про майстриню з Луцька Жанну Миляшкевич, яка творить особливі глиняні вироби, що мають шалену енергетику. Вона офіційно внесена в Книгу рекордів Волині як володарка найдовшої коси в Лесиному краї.

Народилися:

Цього дня народилися німецький філософ Александр Баумгартен (запровадив термін «естетика»), американський письменник, відомий біографічними романами про життя Вінсента Ван Гога, Джека Лондона, Зігмунда Фрейда, Чарльза Дарвіна та інших, Ірвінг Стоун, 38-й президент США Джеральд Форд, шведський кінорежисер Інгмар (Ернст) Бергман («Сьома печать», «Сунична галявина», «Джерело», «Мовчання», «Осіння соната», «Фанні і Олександр»), американський інженер, творець перших комп'ютерів Джей Форрестер, іспанський політичний і державний діяч, верховний комісар Європейського Союзу із зовнішньої політики та безпеки Хав'єр Солана, український літератор і критик, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В'ячеслав Брюховецький, український політик, народний депутат кількох скликань Валерій Асадчев, українська велосипедистка, бронзова призерка Олімпійських ігор Ірина Янович, українська плавчиня, срібна призерка ЧЄ-2004 Катерина Зубкова.

Сталося:

1726 — Царським указом в Україні ліквідовано сердюцькі полки. Перші згадки про сердюків відносяться до 1665 року. На думку історика Миколи Крикуна, цих вояків початково називали «серденятами» від імені «Сердневого полку», що служив гетьманові Правобережної України Петру Дорошенку. Сердюки або серденята були професійними військовими заробітчанами («охотниками») з південної Київщини та Східного Поділля. Не маючи постійного місця проживання, вони мандрували Правобережжям, наймаючись до козацького або польського війська Поступово вони перетворилися на українську військову формацію. На 1671 рік при Дорошенкові нараховувалося 5 сердюцьких полків, в той час як на боці Речі Посполитої воювало всього 500 осіб. Походження терміну «сердюк» неясне. В романтичній «Історії русів» його етимологію виводили від суворої і сердитої вдачі сердюків. На думку Миколи Костомарова, цей термін походив від назви роду війська в османській армії — «серденгесті» (безпощадні). За версією Олексія Сокирка, семантика слова «сердюк» могла походити від султанських найманців-ополченців «гьонюлю» (тур. gönülü, «волонтерів, що воюють з серцем, охотою»). На українське Лівобережжя слово «сердюк» потрапило маючи негативний зміст і позначало немісцеву людину з правого берега Дніпра, дорошенківця, що заробляє військовим найманством.

1894 — У Львові відбувся перший в українській історії футбольний матч (між командами Львова і Кракова). За даними обсерваторії Львівської політехніки того дня денна температура становила +24 °C. В той час у Львові тривала Загальна крайова виставка, протягом якої відбувалися різноманітні конференції інженерів, літературознавців, гостям міста продемонстрували нову трамвайну лінію, що вела до Стрийського парку тощо. У рамках виставки на полі, що знаходилося у Стрийському парку, відбулася міжміська гра між командами, що представляли спортивно-гімнастичне товариство «Сокіл» — Львів проти Кракова. Матч розпочався о 17:00. Львів'яни грали у білих футболках та сірих гімнастичних штанцях, а гості — у білих футболках та синіх штанцях. Поєдинок судив професор Виробек з Кракова. На стадіоні місткістю 10 000 глядачів зібралося близько 3 000 людей. Гра тривала 7 хвилин — до першого забитого гола. Цей м'яч провів другокурсник учительської гімназії Володимир Хомицький, який діяв на лівому боці поля. Тактики й стратегії у діях футболістів майже не було — головним завданням було проштовхнути м'яч повз воротаря у ворота. Стійками воріт служили два прапорці, увіткнуті у землю.

1969 — Розпочалася футбольна війна між Сальвадором і Гондурасом. Короткочасний збройний конфлікт між Сальвадором і Гондурасом, який тривав 6 днів. Світова преса тих часів надавала спрощеного погляду на її причини, повідомляючи, що війна начебто спалахнула внаслідок футбольного матчу відбіркового етапу Чемпіонату світу з футболу, який Гондурас програв Сальвадору, що і дало війні її назву. Безпосередньою причиною війни була давня суперечка відносно точного розташування деяких відрізків спільного кордону. Гондурас також був обурений істотними торгівельними перевагами, що їх було надано більш розвиненій сальвадорській економіці згідно з правилами організації Центральноамериканського Спільного Ринку. Обидві країни зазнавали значних економічних труднощів, обидві керувалися військовими; обидва уряди намагалися відвернути увагу населення від нагальних внутрішньополітичних і економічних проблем.

2000 — Георгій Ґонґадзе офіційно звернувся до Генерального прокурора України Михайла Потебенька з листом, у якому виклав факти щодо стеження за ним працівників міліції та невідомих осіб. Як повідомляв сам Георгій, наприкінці червня 2000 року за ним було влаштовано зовнішнє спостереження. Зокрема, невідомі особи супроводжували журналіста на автомобілі «Жигулі». Цей автомобіль вранці очікував Георгія поблизу його будинку, а ввечері — біля роботи. Стеження Георгій помітив сам. Прокуратура надіслала звернення журналіста до Головного управління внутрішніх справ міста Києва, яке й встановило, що машина, з якої велося спостереження за журналістом Георгієм Гонгадзе, мала номери, рік тому зняті з реєстрації. Загалом, прокуратура відреагувала на звернення журналіста формально. 16 вересня 2000 року близько 22:30 Георгій Гонгадзе пішов з роботи, але вдома так і не з'явився. Зникнення Г. Гонгадзе викликало велике занепокоєння не лише у його родичів і друзів, а й серед політиків і журналістів. 2 листопада в лісі біля Таращі було знайдено обезголовлений труп. Дружина і друзі впізнали у ньому Георгія (зокрема, у знайденому тілі знайшли осколки — саме в тих місцях, що були і в Гонгадзе). Але остаточного висновку експертиза ще не зробила.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus