USD 41.50 41.95
  • USD 41.50 41.95
  • EUR 41.65 42.00
  • PLN 10.50 10.70

5 кілометрів пішки до магазину: історія хутора, що зникає неподалік Луцька

16 Червня 2024 20:04
У Луцькому районі є хутір Усичівські Будки. Він розташований приблизно за 20 кілометрів від обласного центру. За радянських часів це було село із фермою, школою та клубом, а нині там залишилося п’ять жилих будинків, де офіційно зареєстровано сім мешканців.

Як розповів Суспільному голова Торчинської громади Юрій Кревський, в Усичівських Будках нині є 20 житлових будинків. 15 з них, стоять пусткою.

Ні магазину, ні медпункту

Крім старих хат на хуторі більше нічого немає. Транспорт туди не їздить, магазин, каже, тримати не вигідно. До найближчої крамниці треба йти в сусіднє село Усичі, що за 5 кілометрів.

«Я розумію, що природно стоїть питання: як тим жителям виживати. Це непросто. Але паювання, земля, яка в них там є. Там кілька підприємств обробляють цю землю, вони й допомагають цим людям. В тому числі й привозять хліб», – розповів Юрій Кревський.

Зоя Ліщук із 1945 року мешкає в Усичівських Будках. Пригадує, що колись це було село на 70 хат. Був колгосп, ферма, школа та навіть клуб.
Зараз жінка, якій 80 років, проживає сама. Але, каже, щосуботи приїздить до неї донька із Торчина, яка привозить усе необхідне та допомагає утримувати господарство й садити город.

«Вже наше село давно «вимерло». Де люди ділися? Зарз тут 8 людей. Школу закрили насамперед, молодь поїхала, хто у Володимир, хто у Луцьк. Старі залишалися. А старі, як одне вмре, то друге діти забирають. От так потроху, потроху і вимерло село», – говорить Зоя Ліщук.

У радянський час в селі була велика ферма

Чабаном в Усичівських Будках ще за радянських часів працював Микола Гаврилюк. Чоловік розповів, що, зокрема, випасав колгоспне стадо овець, яке налічувало зо 300 голів. Їх, пригадує, стригли на вовну.
Також, з його слів, в селі було чимале поголів’я телят і корів. Але, розповідає, що вже понад 20 років – худоби в Усичівських Будках ніхто не тримає.

«А зараз ходжу по людях дрова рубаю і то все. Як треба, то гроші за це отримую від людей – по 100, 200 гривень», – каже Микола Гаврилюк.

Читати ще: «Заступивши дорогу в полі біля Довгова, за житом»: про луцьких отців домініканів середини ХVII століття

17 років живе в Усичівських Будках Ганна Мельничук. Каже, що їй на хуторі нічого не бракує. Єдиною незручністю називає відсутність магазину, до якого ходить в сусіднє село Усичі.
Жінка каже, що часто навідується до Зої Ліщук, щоб допомогти по господарству та поспілкуватися із сусідкою.

«Тут люкс жити! Ліс є, гриби є, все є! Городи маємо, все садимо. Молоко своє, пшениця, мука, хліб. Кури є, гуси, кози, є до кого обізватися. Тут нема коли скучати – город треба цюкати», – розповіла Ганна Мельничук.

Вірменин вирощує тут південні рослини

Кілька років тому в Усичівських Будках купив будинок Геворг Гаспарян. Тут він живе разом із дружиною Оксаною. Чоловік родом із Вірменії.
Каже, що в Україну приїхав 2015 року, щоб одружитися з мешканкою Рівненщини. Згодом із нею купили в Усичівських Будках будинок і стали тут жити.

«Я сам із міста Єревана. Втомився від міста. А тут тихе, хороше місце, хутір. Трапилась мені дешева хата – купив. Моя машина – одна на все село. Як в Торчин їдемо, то телефонуємо, питаємо в сусідів, чи нічого не треба або беремо їх із собою», – каже Геворг.

Геворг із цегли, піску та тирси виготовляє будівельні блоки для утеплення будинку, й каже, що ними потроху обкладає свою оселю.
Крім цього, він змурував біля будинку тондир , в якому готує на вогні м’ясні страви. А ще вирощує на хуторі інжир та хурму. Деревам 2-3 роки й поки вони не давали врожай.

Читати ще: Книга дослідника Луцька Олександра Котиса започаткує серію книг про міста України

«Також я маю саджанець гранату, на осінь я його планую висадити в землю. Це все експериментально, але я думаю, що на Волині вони можуть прижитися ці південні рослини. Головне на зиму їх добре закутувати», – розповів Геворг.

Зі слів наукової співробітниці Торчинського краєзнавчого музею Алли Сахнюк, час заснування Усичівських Будок достеменно невідомий.
Каже, що про хутір згадується у науковій праці «Історична топоніміка Волинської області: назви населених пунктів».

«Усичівські Будки – це Луцький район, Буянівська сільська рада. Населення, станом на 2016 рік становило 30 осіб. Перша частина назви походить від ойконіма «Усичі», бо це сусіднє село, а друга від іменника «будки», зменшена від «буди», – розповіла Алла Сахнюк.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 4
Іван Показати IP 16 Червня 2024 20:26
Щасливі люди. Без міста, без хімії, без шуму і смердючих випарів асфальту і вихлопних газів. З нехитрою, але екологічно чистою їжею. Заздрю їм. В таких умовах у мене на Стоході пройшло дитинство - найщасливіші роки мого життя.
ABC до Іван Показати IP 17 Червня 2024 00:26
То чому сидиш в інтернеті і зітхаєш? Їдь в якісь Будки, сапай город і випасай корів, там часу для інтернету не буде. От тільки чи надовго тебе вистачить в тій глушині?
Andrij Показати IP 16 Червня 2024 21:41
Вiд скукоти можна повiситися….
Іван до Andrij Показати IP 17 Червня 2024 05:01
Судячи про твій "інтелект" і рівень "ерудиції", тобі це вже давно варто зробити.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus