USD 39.60 39.90
  • USD 39.60 39.90
  • EUR 39.70 40.00
  • PLN 9.75 9.94

Апатія, професійне вигорання, завищені очікування та конфлікт поколінь – луцький психолог про сучасну молодь

25 Червня 2018 08:00
Чи не найскладніше завдання, яке постає перед сучасною молоддю, стосується пошуку нею свого місця в суспільному житті. Для того, щоби справитися з цим та якнайкраще розібратися з власними переживаннями, потрібно розвивати рівень самосвідомості, вдосталь відпочивати, не забувати турбуватися про себе, зокрема кожного дня робити собі приємнощі, менше критикувати себе та ставити перед собою реалістичні цілі.

Із нагоди Дня молоді, який цьогоріч припав на 24 червня, Інформаційне агентство Волинські Новини поспілкувалося з психологом, гештальт-консультантом, молодшим спеціалістом ГО «Центр психології та психотерапії» Катериною Меркуловою.

Вона розповіла про вплив конфлікту поколінь на становлення особистості, про те, з якими труднощами найчастіше стикається сучасна молодь, а також поділилася тим, як розпізнати депресію, як можна справитися з тиском зі сторони батьків та приборкати власні завищені очікування від майбутнього.

Із якими проблемами найчастіше стикається сучасна молодь?

Основні проблеми молоді опираються на головні завдання, які стоять перед цим віковим періодом. Це вибір і оволодіння професією, створення сім’ї, визначення своєї ролі в суспільному житті. Тож до основних проблем належать конфлікти з батьками, бажання психологічно відділитися від них, труднощі в стосунках із партнером, питання працевлаштування. Так, наша молодь дуже амбіційна, активна, вона хоче розвиватися і, відповідно, працювати на роботі, яка подобається і приносить хороший заробіток. Однак часто це їй не вдається одразу. Загалом сам процес пошуку роботи, проходження співбесід, влиття в колектив є дуже стресовим. Потрібно близько півроку для того, щоб призвичаїтися до нового місця роботи.

Також молодь часто задається питаннями, «який я є?», «чого я хочу?», «чого можу досягти?», «як можу бути корисним іншим?» Тобто молодь шукає своє місце в суспільстві, те, яке дійсно їй підходить.

Окрім того, сучасна молодь стикається з більшою кількістю варіантів для вибору – від продуктів чи одягу до навчальних закладів чи місць для подорожей. Це може становити труднощі, адже постійний великий вибір може призводити до сумнівів, тривоги та страхів.
У яких випадках молодій людині варто звернутися за допомогою до психолога? Як зрозуміти, що самотужки знайти вихід із ситуації не вдасться?

Звісно, все дуже індивідуально. До основних тривожних дзвіночків, своєю чергою, можна віднести:

- погіршення стосунків із близькими, батьками, друзями, колегами, коли власні рішення не допомагають, а лише призводять до розриву стосунків;

- коли людина почувається подавленою, розгубленою, роздратованою, стривоженою довгий час, більше двох місяців;

- наявність апатії, коли взагалі нічого не цікавить або ж є велике розчарування в собі;

- коли юнак чи дівчина не отримує задоволення від життя, не відчуває радісних моментів, втрачає чутливість, не може відповісти на запитання, «чого я хочу?», «що я відчуваю?»;

- під час переживання непростої життєвої ситуації або психотравмуючої події (втрата близьких, аварія, переїзд, звільнення з роботи тощо).

У таких випадках спеціалісти ГО «Центр психології та психотерапії» проводять діагностику, психологічні консультації або психотерапію, спрямовану на більш глибокі особистісні зміни.
Які теми молоді даються найболючіше? Які існують табу для обговорення навіть із психологом?

Звичайно, все конфіденційно, адже люди, які звертаються до психолога, мають індивідуальну історію, власний життєвий досвід, відмінну ситуацію. Однак простежується, що молодій людині може бути складно стикатися зі своєю вразливістю, із тим, що вона звичайна людина, яка може щось не знати та помилятися. Тому виникають сором, розчарування в собі, страх перед тим, що буде далі. Молоді часом важко даються обмеження у її зовнішніх чи внутрішніх ресурсах, те, що не вдається швидко реалізувати власні амбіції чи досягати бажаного.

Щодо табу, то тут все залежить від рівня налагодження контакту з психологом і рівня довіри. Передусім людина у важких для себе і табуйованих переживаннях чекає прийняття і доброзичливого ставлення, підтримки, а не порад чи знецінювання проблеми, наприклад слів «нічого страшного в цьому немає».

Поговоримо про залежність від соцмереж. Чи розвиток віртуального спілкування можна оцінити позитивно? Які негативні впливи він має?

Важливо сказати, що соціальні мережі – це те, що є в нашому житті, вони будуть, і від цього нікуди не втечеш. Молодь користується соцмережами не тільки для того, щоб розважатися, а й для роботи, розширення соціальних контактів, розробки проектів, просування своїх послуг. Тож інтернет – невід’ємний компонент професійного й соціального розвитку.

Звичайно, є й негативні сторони. Так, у молодої людини може закріплюватися уявлення, що її самооцінка залежить від зовнішності й від того, як цю зовнішність оцінюють інші. Тож її впевненість у собі та настрій можуть залежати, наприклад, від кількості лайків під фото. Однак варто звертати увагу також на свій внутрішній світ, ставити запитання, «а який я друг?», «як я себе поводжу поряд із іншими?», «як я спілкуюся?», «чи відповідальний я?», «які якості мені в собі подобаються?»

Окрім того, в соцмережах ми можемо звертати увагу на те, що хтось пишається своїми досягненнями, подорожами, проектами тощо. Тоді справді може складатися враження, що всі навколо живуть набагато активніше та цікавіше.
Як можна мінімізувати негативний вплив соцмереж?

Усвідомлювати, що я роблю у своєму житті, де я розвиваюся, чим я займаюся. Потрібно пам’ятати про свої досягнення, навіть якщо ви не ділитеся ними в мережі. Можна скласти список, чого мені вдалося досягти, до прикладу, протягом цього літа чи за останній місяць. Також варто подумати, на яких людей і на які пости ви звертаєте найбільшу увагу, можливо, ви також хочете на відпочинок чи реалізувати якийсь проект.

Чи розповсюджена депресія серед молоді?

Насамперед зауважу, що депресія – це набагато складніше явище, ніж просто поганий настрій протягом одного дня. Це триваліше (більше двох тижнів) суттєве погіршення настрою, втрата інтересу до життя, неможливість отримання задоволення, песимістичне сприйняття теперішнього і майбутнього, занижена самооцінка, постійні почуття провини, смутку та печалі. Пусковим механізмом депресії можуть бути хронічна перевтома, професійне вигорання, постійні конфлікти в стосунках, тривале перебування в стресових ситуаціях чи психотравмуюча подія.

Депресія може бути сигналом про те, що щось у житті не так, що варто прислухатися до себе, задуматися над тим, що ми щось ігноруємо: до прикладу, робимо набагато більше, ніж можемо, чи робимо те, що кардинально різниться від наших уподобань. Із депресією насправді буває важко справитися самотужки. Тож потрібно відкриватися людям, яким ви довіряєте, говорити з ними про все або звертатися до психолога. Усе залежить від того, наскільки людина себе погано почуває.
Чи стало важче заводити стосунки сучасній молоді, відкриватися комусь? Чому?

Ми не можемо сказати, що всім стало важче знайомитися чи розвивати стосунки, адже це все індивідуально. Наприклад, є дуже комунікабельні люди, які більш легко будують стосунки. Але водночас багатьом зараз складно знайомитися чи спілкуватися наживо. Сучасна молодь більше часу проводить наодинці, тобто люди дійсно стикаються з відчуттям самотності й ізоляції. Ми перестали активно спілкуватися тет-а-тет, дивитися одне одному в очі, часто уникаємо поглядів, стало менше тактильного контакту... Через швидкий темп життя ми часом не приділяємо достатньо уваги своїм близьким. І навіть, коли людина поряд щось переживає, чекає від нас підтримки чи уваги, ми можемо не знаходити часу для того, щоби вислухати її та емпатійно їй поспівпереживати.

Окрім того, безпечніше стало спілкуватися в соцмережах, адже таким чином можна уникнути погляду у вічі чи прямої відповіді, не показувати свою вразливість, не бути відторгнутим. Це зменшує тривогу, однак водночас призводить до більшої самотності та ізоляції.
Як молодій людині справитися з тиском зі сторони батьків, суспільства (мовляв тобі час знайти роботу, завести родину, займатися чимось серйозним і т. д.)?

Насправді це складно, тим паче, що ми не можемо керувати іншими людьми, нашими батьками зокрема. Коли людина зіштовхується з якимись вимогами щодо себе, вона навпаки відчуває ще більший супротив. Адже людина, якщо і хоче змінювати щось у своєму житті, то хоче робити це із власного бажання, здійснювати свої вибори, а не керуватися думкою батьків, оскільки вона вже виросла.

Насамперед потрібно усвідомити, що це наше життя, наша відповідальність і наш вибір того, як ми будемо будувати своє майбутнє. Ми маємо зрозуміти це, оскільки поки цього не станеться, ми, з одного боку, підпадатимемо під вплив батьків і, з іншого, відчуватимемо дедалі більше незадоволення від життя, розчарування в собі, апатію. По-друге, можна попросити батьків зупинитися і пояснити їм, що це ваше життя і ваш вибір, що їхній тиск призводить тільки до погіршення ситуації. Не факт, що вони дослухаються, але спробувати варто. І третє, можна замислитися, чи це справді людина так турбується про ваше майбутнє, чи, можливо, вона намагається таким чином справитися з тривогою стосовно власного життя.

А взагалі молодь талановита у знаходженні варіантів виходу з такої ситуації. Насправді багато хто з таким стикається. Хтось може раніше покинути батьківський дім, хтось просто ігнорує, а хтось сперечається.
Який взагалі має вплив такий конфлікт поколінь (невідповідність очікувань батьків щодо дитини)?

Конфлікт поколінь є завжди, адже світ змінюється. І, скоріш за все, з нашими дітьми в нас теж буде цей конфлікт. Він насправді необхідний для молоді, для психологічної сепарації (відокремлення) від батьків. Коли людина починає ставати собою, коли розпочинаються суперечки з батьками, коли в них розходяться думки, то розпочинається конфронтація з батьками для подальшого відокремлення.

Інколи людям це зробити дуже складно, зокрема з глибоких психологічних причин, наприклад, коли у відповідь на намагання молодої людини відділитися, батьки починають її звинувачувати, маніпулювати, навіть погрожувати розривом стосунків («як ти можеш?», «у мене болить серце, а ти хочеш вступати вчитися в інше місто», «потрібно робити так, а не інакше» тощо). Тоді людина переживає розчарування в собі, відчуває провину перед батьками, знецінює всі свої бажання, почувається погано через те, що її думки не співпадають із поглядами батьків.
А як приборкати власні завищені очікування від майбутнього?

Дуже великі очікування якраз і призводять до тривоги. Коли між «Я реальним» і «Я ідеальним» – такий великий розрив, це дуже тривожно, адже потрібно докладати колосальних зусиль, і все одно не факт, що все вдасться. Що з цим робити? По-перше, понижувати планку, свій рівень домагань, і ставити перед собою короткострокові конкретні та реалістичні завдання. Потрібно зважати, скільки необхідно затратити ресурсів для того, щоб чогось досягти, скільки потрібно часу, які перешкоди можуть виникати, адже вони точно з’являтимуться. Окрім того, важливо запитувати себе, «чи дійсно я цього хочу?», «чи воно мені насправді треба?», «для чого мені це?», «як я себе почуватиму, коли досягну цього?», «чи зробить мене це щасливим?», «можливо, є інші способи бути щасливим, уже зараз?»

Як можна розібратися зі своїми переживаннями, емоціями, очікуваннями; наблизитися до адекватного сприйняття себе?

Важливо говорити про свої переживання, і говорити з тим, хто дійсно вислухає, зрозуміє, підтримає, а не знецінить. Це може бути і психолог. Варто слідкувати за своїми емоціями, усвідомлювати, які потреби за ними стоять, загалом розвивати рівень самосвідомості, тобто усвідомлювати, що зі мною відбувається. Запитувати себе, «чого я хочу?», «чому зараз я роблю саме це?», «для чого це мені?» Варто не забувати в міру відпочивати, чергувати роботу з відпочинком чи творчістю, з тим, що цікавить. Можна, наприклад, зайнятися спортом чи релаксацією. Загалом кожен день потрібно робити щось приємне для себе, турбуватися про себе. Важливо менше критикувати і бути доброзичливим до себе, а також ставити перед собою реалістичні завдання.

Ольга Шершень
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 9
таксист Показати IP 25 Червня 2018 09:48
а куди нам старперам звертатись
67 Показати IP 25 Червня 2018 11:35
Як на мене в Україні психологи недовчені шахраї.
76 до 67 Показати IP 25 Червня 2018 23:51
А яка спеціалізація дозволяє тобі судити про якість цієї професії? Якщо ти цим думкам інтелектуально не доріс,то проблема не в психологах,а в тобі.
Анонім Показати IP 25 Червня 2018 11:44
Цікава стаття, змістовна. А головне, без "чакр, енергій" і іншої містичної фігні. Бо цього зараз в Україні розвелося...
Пацієнт Показати IP 25 Червня 2018 12:39
Психолог має бути із медичною освітою.
Жанна до Пацієнт Показати IP 25 Червня 2018 22:53
Психологія - це не галузь медицини. З медичною освітою - психіатр. Так, підготовка має бути зовсім інша, ніж у цих "гештальт-тепапевтів", які безсовісно рекламують тут Центр.
Л до Жанна Показати IP 26 Червня 2018 09:32
Ці "гештальт-терапевти" з центру, як ви називаєте, одні з найадекватніших і компетентних психологів, що є в Луцьку. Я надивидася на різних.
Олександр Показати IP 25 Червня 2018 16:49
Мені сподобалася стаття. Реальні поради, які допоможуть справитися зі стресом, втомою і негативними емоціями. Більше таких статей і більше нормальних психологів!
Лучанка Показати IP 26 Червня 2018 15:14
Дякую за статтю! Рада, що в нас є дійсно розумна та освічена молодь. Нехай Вам щастить, Катерино!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus