Археологи знайшли нові докази, які змінюють уявлення про загадкових «гобітів»

Доісторичні родичі людини, яких через їхній низький зріст прозвали «гобітами», могли бути, найімовірніше, падальниками, а не вправними мисливцями. Про це йдеться у новому дослідженні.

«Це дослідження додає ще одне підтвердження до все більшої кількості доказів того, що Homo floresiensis, мозок якого був лише трохи більшим за мозок шимпанзе, не був настільки розвиненим, як раніше вважали вчені», – пише CNN.

Археологи виявили у печері Лян-Буа на індонезійському острові Флорес у 2003 році скамʼянілості мініатюрного гомініна. Ця істота мала череп розміром з грейпфрут та, можливо, досягала у висоту близько одного метра.

«Поряд зі скам’янілостями Homo floresiensis археологи виявили кам’яні знаряддя та кістки Stegodon florensis insularis – вимерлого родича слонів, розміром із бізона. Ця знахідка свідчить про те, що «гобіти» полювали на великих тварин, використовуючи знаряддя. Обгорілі кістки дрібніших тварин також вказують на те, що вміли вміли користуватися вогнем», – зазначили у публікації.

Читати ще: Учені знайшли сліди доісторичних «хоббітів» у Малайзії

Таку поведінку вважають ключовою еволюційною ознакою, яка повʼязана з гомінідами з великим мозком, такими як неандертальці, Homo sapiens або сучасні люди, а також Homo erectus – ранньою людиною, що жила в період від 1,89 мільйона до 110 000 років тому.

«Потенційний зв’язок між мисливськими знаряддями та використанням вогню у Homo floresiensis навіть змусив деяких дослідників припустити, що гобіти були тісно пов’язані з Homo erectus», – додали у матеріалі.

У дослідженні йдеться про те, що гобіти не наражалися на ризик отруєння під час поїдання падалі, адже отрута комодського варана містить білки, які розщеплюються шлунковими ферментами.

«Щоб знайти докази використання вогню, дослідники проаналізували кістки гризунів, що засипали печеру і накопичувалися там протягом тисячоліть завдяки совам, які влаштовували там свої гнізда. Якби в печері були споруджені вогнища, кістки, що лежали під ними, мали б сліди обвуглення, проте жодна з 4 500 досліджених кісток не була обвугленою», – зауважує видання.

Тому дослідження показує, що доісторичні родичі людини, які жили в один час з неандертальцями та сучасними людьми, могли мати різні поведінкові адаптації.

«Це підкріплює думку меншості про те, що флоресіенсіс насправді не належить до роду Homo і його слід перекласифікувати, хоча вибір нової назви роду буде непростим без додаткової інформації про його походження», – додали у дослідженні.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---