USD 25.8 26
  • USD 25.8 26
  • EUR 30.3 30.75
  • PLN 7 7.12

Білоруси, литовці та українці шукали зв’язки між поколіннями у Луцьку

Учасники «Meridian Lutsk», які прибули до обласного центру Волині з різних українських і закордонних міст, переконують, що простежити власну історію та її багатокультурність можна самотужки. Для цього достатньо заглибитися в родинну пам’ять і спробувати віднайти зв’язки між поколіннями.

Розмова за участю письменників Геркуса Кюнчуса, Маріанни Кіяновської, Насти Кудасави, Ірини Цілик та краєзнавця Олександра Котиса відбулася 7 жовтня в рамках Міжнародного поетичного фестивалю «Meridian Lutsk». Модератором заходу виступив письменник і перекладач Олександр Бойченко.

Оскільки темою зустрічі обрали культуру націй та зв’язки між поколіннями, кожен по черзі намагався наблизити присутнім історію свого міста або й цілої країни, розповідаючи, наприклад, про своє дитинство та пригадуючи якісь особливі моменти.

Читайте ще: Від народження до смерті: у Луцьку сім поетів «розповіли» про себе

Так, виявилося, що Вільнюс, Каунас, Київ, Луцьк, Чернівці, Жовква та Рогачов, як і багато міст із давньою історією, поєднують у собі багато культур, які за радянського періоду ігнорувалися, адже все тоді мало бути однаковим.
Білоруска Наста Кудасава, наприклад, розповіла про сучасне життя в режимі «окупації» та «продирання» до власної культури, започатковане окремими ініціативами, яке полягає у відкритті несправедливо забутих імен і виданні книг, але все це, на жаль, відбувається не на державному рівні.

«Ми ніби живемо в себе вдома, але не відчуваємо себе у своїй країні. Ми до кінця навіть не знаємо власної історії», – акцентувала авторка та додала, що в її рідному містечку, Рогачові, навіть не має із ким поговорити рідною, білоруською, мовою.
Своєю чергою, українська поетеса Ірина Цілик на власному прикладі простежила, як змінювалася наша столиця – від сірого й одноманітного совкового, проте щасливого, адже по-іншому й бути не могло, дитинства до усвідомлення всього багатограння Києва через відкриття для себе потаємних історій власної родини.

Ірина пригадала, як після здобуття Україною незалежності почала пошуки свого коріння, до прикладу виявилося, що прапрадід письменниці був чехом, про що в сім’ї ніколи не говорили. Саме завдяки сімейним паралелям авторці й відкрилася уся культурна насиченість рідного міста, зокрема й завдяки пізнанню трагічних його сторінок.
Найбільш емоційною видалася розповідь Маріанни Кіяновської, яка зізналася, що своє рідне місто, Жовкву, що за 27 кілометрів від Львова і через яке пролягає дорога до Польщі, водночас і любить і палко ненавидить. А все тому, що Жовкву, як акцентувала письменниця та перекладачка, «просто проср*ли».

Вона проаналізувала, що поряд із містами, які постали та розвивалися на однаковому з Жовквою рівні, а згодом відійшли до Польщі, її рідне містечко суттєво програє, адже не має ні летовища, ні кількох книгарень чи, бодай, хорошого готелю на відміну від польських побратимів.

До того ж Маріанна ніяк не може збагнути, чому місто, звідки родом близько 50 знаних, енциклопедичних, постатей єврейської історії, де за кілька років перед Львовом було книговидання, ніяким чином не плекає власної багатокультурності та історичності, а зачасту навіть нічого про це не знає.
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.