USD 41.35 41.65
  • USD 41.35 41.65
  • EUR 41.50 41.90
  • PLN 10.30 10.60

Чому епідемія в Італії схожа на катастрофу, а у Німеччині – ні

26 Березня 2020 12:47
Що не так з Італією? Це питання ставить собі багато хто з тих, хто читає італійські новини. Кількість загиблих від коронавірусу тут щодня встановлює нові сумні максимуми, а система охорони здоров’я вже давно не справляється із потоком важкохворих.

А головне – те, що за офіційною статистикою рівень смертності в Італії просто зашкалює.

9% хворих на коронавірус, зареєстрованих у Італії, померли. У найбільш ураженому регіоні, Ломбардії, смертність перевищила 12%, хоча у решті світу цей показник складає 3,3%, у Китаї – 3,9%.

Чому Італія не змогла повторити успіх Німеччини, де вже зареєстровано 25 тисяч хворих, а рівень смертності складає... всього лише 0,4%?

У цій статті «Європейська правда» пояснює, у чому причина настільки разючої відмінності, та чи є небезпека, що Україна повторить італійський шлях.

Ні, це не «просто грип»

Новини з Італії, що з’являються останнім часом у ЗМІ, викликають не тільки коментарі про співчуття жертвам епідемії. Багато хто також ставить запитання: а чи не перебільшена загроза?

На жаль, ні.

Тут треба зауважити: це у нас говорять про «епідемію коронавірусу в Італії», а насправді Італія – дуже різна. У частині провінцій рівень захворюваності не сильно відмінний від українського. Є навіть провінція без жодної смерті; ще у шести – не більше десяти померлих (станом на 22 березня).

Але є «італійський Ухань»: північний регіон Ломбардія із 10 млн мешканців.

Там – майже половина італійських хворих та більше 60% смертей.

Середньодобовий рівень смертності у Ломбардії «у мирний час» – близько 270 людей сумарно з усіх причин, від ДТП до хвороб і просто старості. А тепер порівняймо: на піку, в суботу, лише із діагнозом «коронавірус» тут померло 546 людей, тобто удвічі більше за нормальний рівень. І ці цифри – не повна смертність у регіоні, бо лишаються також загиблі з інших причин.

Втім, і Ломбардія – неоднорідна. Там також є як відносно спокійні, так і «червоні» зони.

Один з ключових осередків епідемії – провінція Бергамо, 1 млн мешканців.

У цій провінції стримати поширення вірусу не вдалося. Попри всі карантинні заходи, епідемія стала неконтрольованою, а минула субота поставила сумний рекорд: кількість жертв зросла на 256 осіб за одну добу.

Саме звідси походять кадри, що облетіли весь світ – колона військових автомобілів, які вивозять з міста тіла загиблих, бо спроможностей місцевого крематорію не вистачає. Коли кількість смертей вдесятеро вища за звичайну – це не дивує.
Причому місцева влада вважає, що офіційна статистика смертності від COVID-19 занижена.

Кілька днів тому мер Бергамо Джорджіо Горі оприлюднив дані про зростання смертності у своїй місцевості. «В 13 муніципалітетах, включно із Бергамо, за перші два тижні 2019 року було 107 смертей. Цього року за той самий період ми маємо 480 смертей», – заявив він.

При цьому, за словами мера, лише 91 загиблий у цей період був офіційно визнаний «коронавірусним», бо тести проводили не всім.

Відтоді епідемія лише набирала обертів, смертність зросла в рази. Але те, що вона несе реальну загрозу, італійці зрозуміли не відразу.

Вірус з італійським темпераментом

Але чому саме Італія стала епіцентром цієї епідемії? І чому тут так багато смертей?

Можна виділити 5 суто італійських причин, поєднання яких і призвело до такої трагедії. Деякі з них характерні й для України.

По-перше, Італія «проспала» початок епідемії.

В останні дні, коли кількість жертв досягла пікових позначок, лікарі із сумом констатували: країна пожинає плоди «шалених вихідних» 7-8 березня.

У ті дні в країні вже було 7 тисяч підтверджених хворих і понад 350 померлих від коронавірусу, і їхня кількість стрімко зростала – але карантин діяв лише у кількох містечках та провінціях. ЗМІ тоді рясніли фоторепортажами з італійських лижних курортів, розташованих у лічених кілометрах від епіцентру епідемії – і там, попри небезпеку, були величезні черги.

По-друге, італійці відомі своєю недовірою до влади. І в цьому вони дуже схожі на українців.

У дні «шалених вихідних» влада вже рекомендувала не збиратися групами, не їздити на відпочинок тощо – але хто ж буде слухатися рекомендацій, доки вони є добровільними?

Те, як багато втратила Італія, не оголосивши карантин вчасно, наочно ілюструє графік захворюваності двох сусідніх провінцій у Ломбардії.
Зелена лінія – провінція Лоді, де ще 23 лютого запровадили частковий карантин: після появи там перших підтверджених хворих влада обмежила в’їзд та виїзд до 11 муніципалітетів. Ці заходи не були жорсткими, вони зачепили лише частину міст у провінції – але навіть це спрацювало. У Лоді крива заражень так і не перейшла до вибухового зростання.

А рівно за два тижні карантину ця провінція перестала бути «лідером» – її обігнали відразу кілька сусідів, після чого карантин був запроваджений по всій Ломбардії. І лише зараз, за два тижні загального карантину, в регіоні почалося спадання темпів епідемії.

По-третє, Італія відома тісними контактами між людьми.

Зустріч знайомих – обов’язково з обіймами. Спілкування – обов’язково зблизька, обов’язково емоційно (що радикально збільшує передачу інфекції повітряно-крапельним шляхом). Ідеальний простір для епідемій!

По-четверте, в Італії – дуже висока тривалість життя.

Сприятливі природні умови, економічний добробут, якісна медицина – усе це призвело до зростання середнього віку. А літні люди (які майже невідворотно мають супутні захворювання) є головною групою ризику під час цієї епідемії.

Це не означає, що «допенсійні» італійці – у безпеці. Серед 5,5 тисяч жертв епідемії є чимала кількість тих, хто молодший за 50 років, а до реанімації потрапляє також чимало молоді. Але переважна більшість загиблих – дуже літні люди.

Середній вік італійських жертв епідемії – 79,5 років!

Важливо підкреслити: у багатьох інших країнах Європи також високий відсоток старшого населення. Однак є ще один фактор ризику, якого немає у Німеччині чи Швеції, але він є в Італії (а також в Україні).

Отже, по-п’яте: проти Італії грають її сімейні традиції.

Одна з головних рекомендацій під час цієї епідемії – це максимальна ізоляція старших людей. Меркель, Рютте радять своїм громадянам: «не приїздіть до батьків, не привозьте до них онуків». Логіка проста: групу ризику, тобто літніх людей, треба уберегти від контакту з інфекцією.

Але в Італії це неможливо.

67% італійців віком 18-34 роки живуть разом із батьками. Серед хлопців цей показник – 73%. Для порівняння, у Данії таких менше 20%, у Британії та Німеччині – менше 35%.

Втім, навіть цих п’яти причин недостатньо, щоби пояснити італійський феномен, бо є два набагато впливовіших фактори.

Невраховані смерті

Смертність від коронавірусу обраховують так: ділять кількість тих, хто помер через ускладнення, пов’язані з цією хворобою, на кількість підтверджених хворих, і помножують на 100%.

А отже, достатньо змінити правила підрахунку будь-якого з цих двох показників, щоби вплинути на показник країни.

В Україні часто згадують Німеччину як приклад того, як треба долати епідемію. Попри шалену кількість заражень, у статистиці йдеться лише про 86 померлих, і це зазвичай пояснюють високою якістю німецької медицини, великою кількістю реанімаційних ліжок тощо.

Лікування у Німеччині дійсно є якісним – можливо, найкращим на континенті, і воно дійсно дозволяє рятувати багатьох важких хворих, але ще більше на статистику впливають два інших фактори.

1) Німці не роблять посмертні тести у тих, хто помер від «простудних ускладнень» (хоча насправді – зі значною імовірністю через COVID-19).

Натомість італійці роблять їх майже завжди, і помітна частка зростання смертності останніх днів грунтується саме на цих тестах. Приклад – третя українка, що померла в Італії в результаті епідемії. До слова, навіть італійці за такого підходу враховують не всі смерті: так, майже непоміченою лишається шалена смертність у «домах відпочинку», де доживають свій час старі та хворі, пишуть агенції Reuters та ANSA.

2) Є підозри, що німці не враховують у цій статистиці смерті частини тих, хто, окрім коронавірусу, мав серйозні захворювання.

Тут варто зазначити, що коронавірус сам по собі не є «смертельним». Вбивають не його токсини, а ускладнення, які він часом викликає.

Головна група ризику під час епідемії COVID-19 – літні люди, які мають серйозні супутні хвороби/патології. Італійці, а також переважна більшість інших держав світу, враховують їхні смерті як «коронавірусні», якщо тест такого хворого був позитивним. Пояснення звучить логічно: ці люди могли би прожити суттєво довше, але організм не витримав додаткового «коронавірусного тиску».

Чи зараховують німці у свою статистику смерті усіх таких людей?

Тут є різночитання. Італійці наполягають, що ні – і саме в цьому захована значна частка німецького успіху з низького рівня смертності у зв’язку з епідемією. Лунали навіть заяви з вимогою синхронізувати методику. Але у інституті Роберта Коха наполягають, що не приховують ці смерті за іншими діагнозами.

А от відсутність тестування померлих там визнають. «Ми не вважаємо, що тестування померлих має вирішальне значення (для боротьби з епідемією)», – пояснили у німецькому інституті Роберта Коха в коментарі AFP.

Втім, є й інші складові, які формують успішність німецьких показників, про них – нижче.

Хворіють усі

Повернемося до питання про причини провалу показників Італії, а особливо Ломбардії, де відсоток смертності перевищує 12%.

Причина цієї аномалії проста: кількість хворих у цьому регіоні не знає ніхто.

За умов, коли медична система вже давно перевищила свої спроможності, тестуванням потенційних хворих тут не переймаються.

За місяць від початку епідемії в цьому регіоні-десятимільйоннику зробили лише 70 тисяч тестів! 27 тисяч із них підтвердили діагноз. А оскільки для кожної людини тестування зазвичай проводять двічі, це означає, що тести підтверджували хворобу в абсолютній більшості випадків.

Просто у Ломбардії тестують лише тих, хто потрапив до лікарні (або помер) із явними симптомами коронавірусної хвороби. На інших не вистачає ресурсів, та й немає потреби. І без того відомо, що у цьому італійському регіоні епідемія вирує буквально всюди.

«Ми не знаємо, як багато пацієнтів є інфікованими без явних симптомів, або тих, які за симптомами мають немов звичайний грип. Бо зараз кожен, хто застудився – насправді хворий на COVID-19», – пояснює Вітторіо Демічелі, епідеміолог, що працює з урядом Ломбардії.

А ті, хто потрапив до ломбардійської лікарні, мають найвищу ймовірність підхопити коронавірус.

Лікарів, які контактували з хворими, вже давно не ізолюють, доки у них немає симптомів. Звичайні італійці також про це знають – а отже, намагаються не потрапляти туди.

У схожій ситуації опинилася Іспанія.

Зараз там повторюється сценарій Ломбардії. Кілька тисяч іспанських лікарів вже мають діагностований коронавірус, місць у лікарнях шалено бракує. І ніхто не має сумніву, що реальна кількість хворих суттєво вища за діагностовані 33 тисячі людей.

Але є й інша історія. Це знову Німеччина.

Насправді німці мають успіх не тільки через те, як вони рахують кількість померлих.

Уряд Ангели Меркель діє чітко у відповідності до рекомендацій ВООЗ, яка радить тестувати, тестувати і тестувати, наскільки дозволяють можливості, щоби ті, хто захворів, пішли у самоізоляцію – і локалізувати поширення вірусу.

Професор Лотар Вілер, президент Інституту Роберта Коха у Німеччині, каже, що зараз німецькі лабораторії готові проводити близько 160 тисяч тестів на тиждень – але за потреби тестуватимуть ще більше. «Тут питання лише у спроможності. А спроможність у Німеччини дуже, дуже висока», – цитує Вілера Financial Times. Саме завдяки цьому Німеччина нарощує кількість ідентифікованих хворих – навіть тих, хто не потребує лікування в стаціонарі. А зі зростанням цієї кількості відсоток смертності автоматично спадає.

Схожим чином планує діяти Велика Британія, де обіцяють тестувати 25 тисяч людей на день.

Ба більше, навіть у Італії є схожі приклади! Регіон Венето, один з найбільш постраждалих від епідемії, від початку тестує не тільки тих, хто потрапив до лікарні, і, можливо, завдяки цьому не перетворився на «другу Ломбардію» – хоча "стартували вони зі схожих позицій. Там вже провели 57 тисяч тестів, знайшли 5122 інфікованих, 169 з них (3,3%) померло. Це теж чимало – але набагато менше, ніж у Мілані чи Бергамо.

А де Україна?

На фоні того, як різні країни ЄС обирають різні стратегії боротьби з коронавірусом та часом роблять помилки, які у підсумку коштують життя багатьом громадянам, особливо важливою є відповідь на запитання: а чи може Україна уникнути повторення цих помилок? Де ми є зараз?

На кого ми більше схожі у боротьбі з епідемією – на Італію чи на Німеччину?

Насправді ми – десь посередині.

Україна уникнула головної італійської помилки: ми не проспали початок епідемії. Але передумов для її стрімкого розвитку у нас більше ніж вдосталь. Це і контакти зі старшим поколінням, і кількість українців, які живуть з батьками, і, на жаль, жахливий стан нашої медичної системи, що є незрівнянним не лише з німецькою, але і з італійською.

Чи вдасться нам згладити пік захворювань? Гарантії немає. Бо головний інструмент протидії епідемії – тестування хворих – ми не здатні використовувати навіть на італійському рівні. У той час як Німеччина готова робити 160 тисяч тестів на тиждень, а Італія використала 180 тисяч за місяць, Україна отримала у Китаї реагенти лише на 50 тисяч ПЛР-тестів.

Чи буде вирішена ця проблема? Від відповіді на це запитання значною мірою залежить крива захворювань у нашій державі. Бо те, що епідемія не обійде нас стороною, вже є, напевно, очевидним.

Сергій Сидоренко
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 6
Ха Показати IP 26 Березня 2020 14:25
шок :(
Сергій Показати IP 26 Березня 2020 14:45
Якісна медицина в Італії? Ну не знаю, це хіба якщо з Україною порівнювати.
Andrij до Сергій Показати IP 3 Квітня 2020 13:52
nema sho porivnjuvatu, Italiashku tilku pizy mozyt pozarutu i to dybovy ….
волинянин Показати IP 26 Березня 2020 15:46
У нас теж люблять всякі фестивалі вишиванок , флешмоби, співання гімни і інші безтолкові двіжі.
хехъ Показати IP 9 Квітня 2020 07:53
в Италии выплачивают страховки родственникам тех, кто умер от вируса. Те, дают взятку врачу, который пишет, что человек умер от вируса. Родня получает страховку. Что не ясно?
Пилип Орлик Показати IP 22 Травня 2020 02:59
Тобто: довіряйте владі, не зберігайти сімейні традиції, живіть мало, не спілкуйтесь. Схоже на виховування раба, інструменти ті ж самі - страх.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus