Чому Святий Миколай є захисником Луцька

Святий Миколай з давніх часів є патроном Луцька. Образ використовувався як офіційний символ міста.

Вважається, що традиція вшановувати святого бере початок в Іпатіївському літописі.

У тексті, датованому 1259 роком, ідеться про те, що біля Луцька стояли війська Куремси, воєводи татарського хана Батия. Захисники міста зруйнували міст, яким мало пройти військо. Тоді Куремса налагодив так звані пороки – зброю для метання каміння. Однак святі Іван і Миколай сотворили чудо – вітер, який не дозволив використати пороки. Він був такої сили, що випущені з пороків снаряди полетіли назад на татар, побивши їх.

Як видно, тут і святий Миколай, і святий Іван спричинилися до чуда. Проте в подальшій міській традиції святий Іван не отримав належного вшанування.

Одним із прикладів шани є те, що головний міський храм був присвячений саме святому Миколаю. Він розташовувався в районі перетину сучасних вулиць Кафедральної та Драгоманова. У той час це була важлива міська ділянка. Драгоманова у давні часи називалася Ринковою, бо провадила від домініканської переправи через Стир до майдану Ринок, тобто це була важлива комунікаційна і торгова артерія. На цій вулиці жили найбагатші купці та ремісники.

Ще один приклад: образ святого Миколая на гербі міста, який використовував міський уряд – магістрат. Луцький магістрат поділявся на дві колегії: лаву і раду. Лава, яку очолював війт, займалася переважно кримінальними справами. Лавники допитували обвинувачених, оглядали місце скоєння злочину, готували тексти вироків, були присутні під час виконання вердиктів. Лава мала свою печатку, в центрі якої був зображений ангел.

Другою колегією магістрату була рада, яку очолювала виборна посада бургомистра. Луцька рада була водночас виконавчим і судовим органом. Судова компетенція ради передбачала здебільшого розгляд цивільних справ. Рада завідувала міськими статками і представляла місто в його зовнішніх відносинах. Рада вела нагляд за благоустроєм міста, займалася обліком міських прибутків та видатків.

Рада складалася із чотирьох райців і на своїй печатці містила зображення святого Миколая. Вважають, що печатка виконувала функцію міського герба, тому поняття герба і печатки прийнято вважати тотожними.У ХІХ і майже до кінця ХХ ст. на гербі міста були інші символи. Святий Миколай вернувся в 1990-х. У теперішньому варіанті герб міста затвердили в 2007 році.

«В щиті з заокругленою нижньою частиною (т. зв. іспанський) у золотому полі срібна гербова постать Святого Миколая у повному єпископському вбранні, босоніж. Золотом виділені основні єпископські відзнаки – німб, патериця, єпітрахіль та Євангеліє. В правій руці Св. Миколай тримає патерицю у вигляді шестираменного Захисного (патріаршого) хреста, що символізує перемогу християн над силами сходу, захист перед нашестями та морами, підкорення сил стихії. У лівій руці він тримає розгорнуту книгу, що символізує Євангеліє, захист Божих сил та покровительство наукам. Босі ноги символізують міфологічні функції управителя погодою та водною стихією», – ідеться в рішенні Луцької міської ради.

У 2000 році встановили пам'ятник святому Миколаю на вулиці Богдана Хмельницького біля міської ради.Олександр КОТИС

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---